4. Жива речовина біосфери та її властивості.

Всю сукупність організмів на планеті Земля В.І.Вернадський називав живою речовиною.

Основними її характеристиками є:

1) Енергія живої речовини. Вона проявляється у здатності організмів до необмеженого розмноження і поширення.

2) Хімічний склад. До складу живих істот входять ті самі хімічні елементи, що й до неживих об'єктів, однак, в живих істотах і неживій природі вони знаходяться в різних співвідношеннях.

3) Сумарна біомаса. Згідно з сучасними оцінками, суха маса живої речовини на Землі становить 2,42 ^. 10¹² т. Це порівняно з основними геосферами Землі дуже мала величина.

Біохімічні функції живої речовини:

1) Газова функція полягає у впливові живих організмів у процесі своєї життєдіяльності на газовий склад атмосфери, Світового океану та ґрунту.

2) Окиснювально-відновна функція полягає в тому, що за допомогою живих організмів у ґрунті, воді та атмосферному повітрі окиснюються або відновлюються певні сполуки.

3) Концентраційна функція полягає у поглинанні живими істотами певних хімічних елементів з навколишнього середовища і накопиченні їх у своїх організ­мах.

4) Геохімічна функція здійснюється у процесі обміну речовин у живих організмах (живлення, дихання, виділення), розкладу відмерлих організмів і продуктів їх життєдіяльності до простих вихідних речовин.

5. Роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі.

1) Роль живих організмів у створенні осадових порід.

Осадові породи виникають на дні водойм унаслідок нашарування різних нерозчинних речовин, значна частина яких має біогенне походження. Живі організми беруть участь в утворенні осадових по­рід, накопичуючи протягом життя у своїх скелетах, черепашках, панцирах сполуки кальцію, кремнію, фосфору тощо. Із решток цих ор­ганізмів виникають різноманітні осадові породи (вапняк, крейда, кремнезем, радіолярити, фосфорити, апатити).

Живі організми беруть участь і у вивітрюванні (руйнуванні) гірських порід.

2) Роль живих організмів у процесах ґрунтоутворення.

Грунт - це особливе природне тіло, верхній шар літосфери, створе­ний за допомогою діяльності живих організмів. Основна властивість ґрунтів - родючість - здатність забезпечувати потреби рослин в елемен­тах живлення, воді та кисні. Визначає родючість ґрунтів наявність гумусу.

Гумусовий запас ґрунту — результат різноманітних довготривалих процесів: мінералізації — перетворення орга­нічних речовин на неорганічні й одночасно - синтезу гумусових речовин (високомолекулярних сполук різної хімічної природи, переважно органічних кислот). Ці процеси відбуваються за учас­тю бактерій, грибів, різних груп червів і дрібних членистоногих.

Мешканці ґрунту впливають на фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту (кореневі системи вищих рослин поліпшу­ють його шпаристість, забезпечуючи аерацію; живі та відмерлі підземні частини рослин збагачують ґрунт органікою; деякі з мікроорганізмів здатні збагачувати ґрунт сполуками азоту; на структуру ґрунтів впливає діяльність тварин, що здатні прокла­дати у ґрунті ходи, розпушуючи його тощо).