Розвиток вітчизняного упр п-вом
Трад модель вітчизн упр-ня була зорінтована на дії вищих органів упр і пошуку резервів. Тому суч ек перетворення гальмує інертність керівників та їхня націленість на вирішення пот проблем. Причини усіх цих проблем закладені тривалою практикою і розвитком віт системи упр починаючи з проголошення планово-директивної ек-ки. (20роки) до 90х років 20 ст з переходом до ринкової ек-ки.
1 етап. 20ті роки 20 ст – відбувся перехід від воєнного комунізму до нової ек пол. (НЕПу) яка сприяла розвитку ек думки. в цей час розгорнулися активні дискусії щодо співівідношення плану і ринку, а також методології планування. Під час дискусії ек-ти поділ на 2 напрямки: телеологічний і генетичний.
Прихильники телеологічного напрямку (телекс - ціль) пропонували директивні методи упр-ня, регламентацію «згори» діял пва. Представниками були: Г.Кржижанівський – голова Держпоану СРСР з 1921р.; Струмілін – заступник.
Вони вважали що план приходить на зміну ринку, а планове госп є повною йому заміною.
Прихильник заперечували поз роль ринку, розглядаючи план як регулятор вир-ва, висунули ідею три ланкової системи безперервного формального планування (генеральне, п’ятирічне, річне).
В Укр. Представниками телеолог напр. були Введенський, Вінник, Фелькевич.
Вважалося що телеолог напрям став теоретичною основою адм. системи упр-ня.
Прихильники генетичного напряму (генезис - походження) відстоювали ринковий мех. госп-ня, відхиляли диктатуру плану, вважали що планування не можливе без прогнозу, а план повинен базуватись на вивч об’єктивних закономірностей і тенденцій ек розвтьку.
Представники: Кондратьєв – проф. Москв с/г акад.. та Базаров – працівник держплану. Ці вчені вважали що різниця між 2ма зазначеними напрямами полягає у вихідному пункті планування. Розроблення плану повинно залежати не від довільно обраної мети, а від об’єктивних закономірностей та умов розвитку. Вчені запропонували три ланкову систему планування: генеральний, перспективний, річний.
В укр. представниками генет напряму були: Фомін, Звоницький, Шмідт.
Перемога в дискусії кін 20х років належить телеологічній школі, а багато представників протилежної школи, деякі з яких стали відомі у всьому світі, було репресовано.
У наук теорії залишились мало відомі «теорія великих і малих хвиль» Кондратьєва, «теорія затухаючої кривої» Базарова.
2 етап. Протягом 30-80х рр. відбувався подальший розвиток адм. системи упр, особливостями були:
- викор директивних методів упр вир-вом і розподілом пр.-ї
- централі забезпечення кожного п-ва мат-тех рес.
- встановлення держ цін на прод-ю
- планування від досягнутого
- слабка наукова обґрунтованість планів
- недемократичний хар-р розроблення планів: план доведений «згори» був обов’язковим для виконання
- оцінювання рез діяльності п-в залежно від вик пл. завдань
У цій системі головними були 5ти річні та річні плани. Успіхи планової ек-ки на поч. були досить значними, слідом за індустріалізацією госп-ва виросли обсяги вир-ва, соц. гарантії вкл. заг освіту, житло, ох здоровя, зайнятість усього нас тощо.
Однак з часом нееф пл. системи ставала все більш очевидною, успіх управління почав залежати від особистих відносин та зв’язків. 10ки років бюрократичного підходу до розподілу рес викликали суттєві викривлення в ек. Одні галузі опинилися надто розвиненими, а інші відставали. Близько 25% нар госп було поставлено на службу військ комплексу. Структура цін різко відрізнялася від ринкової, а це означало масове субсидування одних гал іншими.
У межах адм. системи упр-ня неодноразово робилися спроби її удосконалення так у 1956р було прийнято рішення про демократизацію планування і посилення його перспективного хар-ру; у 1986р – внесені деякі зміни в систему складання планів, доведення до п-ва лише контрольних цифр держ замовлень. Однак ці рішення так і не сприяли істотним змінам у системі упр-ня.
3 етап. На поч. 90х років розпочалася кардинальна перебудова упр-ня. Під час чергової дискусії щодо співвідношення плану та ринку, пріоритет надавався уже ринковому самоврядуванню. З часом стало зрозуміло, що діючи в умовах нестабільного зовн сер-ща досягнути успіху можна лише тоді коли вдається передбачити ці зміни і вжити запобіжних заходів.
Щоб досягнути рівня кр з розвиненою ек в укр. ек потрібно запровадити систему стратег упр на всіх п-вах, але обов’язково з урах сучасних його особливостей.