- •Суть, функції та структура ринку. Умови його функціонування та інфраструктура ринку.
- •Функції ринку:
- •Суть попиту та пропозиції. Чинники, що визначають величину попиту.
- •Чинники, що впливають на попит та пропозицію.
- •Закон попиту та пропозиції. Механізм утворення ринкової (рівноважної) ціни.
- •Ринкова ціна або ціна рівноваги
- •Еластичність попиту та його види.
- •Поняття еластичності попиту та пропозиції.
ПЛАН
-
Суть, функції та структура ринку. Умови його функціонування та інфраструктура ринку.
-
Суть попиту та пропозиції. Чинники, що визначають величину попиту.
-
Закон попиту та пропозиції. Механізм утворення ринкової (рівноважної) ціни.
-
Еластичність попиту та його види.
ЛІТЕРАТУРА:
-
Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С.
-
Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С.
-
Ніколенко Ю. В. Політекономія. – К.: «ЦУЛ». – 2003. – С.
-
Панчишин С. Економіка. – К.: «Либідь». – 2004. – С.
-
Суть, функції та структура ринку. Умови його функціонування та інфраструктура ринку.
Ринок – будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців та покупців. У широкому розумінні ринок – певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб’єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропозиції. Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, називається ринковою економікою. |
Функції ринку:
-
ціноутворююча функція – остаточне визначення вартості товарів і послуг, їх ціннісних еквівалентів у процесі реалізації, перетворення продукту праці на товар, втіленої у продукті суспільно необхідної праці і корисності – у вартість;
-
регулююча – остаточне узгодження обсягів виробництва і споживання, а отже, пропозиції і платоспроможного попиту як щодо загального обсягу, так і стосовно асортименту товарів і послуг. Таку саму роль виконує ринок в узгодженні пропорцій між нагромадженням і споживанням та інших;
-
спонукача – спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати виробництва (тобто витрати на окремому підприємстві) порівняно із суспільно необхідними, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їх якостей та споживчих властивостей, що на макрорівні виявляється у стимулювання НТП, ефективності суспільного виробництва;
-
інтегруюча – забезпечення безперервності всіх сфер суспільного відтворення (зокрема прямого та опосередкованого зв’язку між виробництвом і споживанням) як основи цілісності національної економічної системи, а також її взаємозв’язку з іншими національними економіками у масштабі світового ринку через прямі та зворотні економічні зв’язки;
-
контролююча – сприяння контролю споживачів над виробництвом, посиленню економічності споживання шляхом зіставлення грошових доходів із цінами;
-
функція розвитку – стимулювання конкуренції між виробниками товарів та послуг в межах окремих країн і світового господарства, а отже, рушійних сил розвитку економіки;
-
функція санації – очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції. Це унеможливлює або значно послаблює виробництво заради виробництва, тобто знижує витратний характер економіки;
-
інформаційна - постійна наявність таких ринкових сигналів, як ціни, ставки за кредит тощо, з допомогою яких можна оперативно змінювати плани господарської діяльності.
Деякі функції ринку негативно впливають на зміну окремих аспектів економічної системи, тобто є дисфункціональними:
-
функція провокування та здійснення банкрутства – диференціація товаровиробників, неминучість банкрутства частини з них;
-
функція породження монополістичних тенденцій в економіці – концентрація виробництва і власності, а також централізація власності, що на певному етапі призводить до виникнення монополій передусім у сфері обміну, до яких належать синдикати і трести;
-
функція диспропорційності – нерівномірність у розвитку окремих галузей, регіонів, у тому числі в межах світового господарства. Ця функція ринку посилює дію закону нерівномірності економічного розвитку, диференціацію капіталістичного відтворення і, як наслідок, нерівномірність у відтворенні робочої сили, відносин економічної власності;
-
антисоціальна функція – нерівномірний розподіл економічної власності в суспільстві, соціальна незахищеність окремих соціальних верств і груп населення;
-
антиекономічна – ринок посилює наростання інфляційних процесів в економіці, поглиблює економічні кризи, сприяє зростанню кількості безробітних;
-
антиекологічна – відсутність внутрішніх ринкових стимулів до збереження природи (як наслідок – на певному етапі розвитку капіталістичного способу виробництва виникає екологічна криза);
-
платіжнозвужуюча – зниження платоспроможного попиту споживачів шляхом штучного підвищення цін підприємствами-монополістами, гіпертрофованої реклами тощо.
Для ефективного функціонування цивілізованого ринку необхідні такі умови:
-
існування індивідуальної (приватної) власності, колективної (у формі акціонерних компаній, кооперативів, власності трудових колективів тощо), державної (муніципальної, регіональної) власності, а також змішаної власності;
-
розвинуте антимонопольне законодавство та дієві механізми його реалізації певною мірою послаблюють монополістичні тенденції в економіці й сприяють ефективному функціонуванню сучасного ринку;
-
ефективна система економічного, правового, адміністративного регулювання економіки державою (за переважання економічних методів);
-
доступність всебічної інформації про ринок;
-
конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької діяльності;
-
розвинутий і розгалужений комплекс об’єктів власності, які можуть стати об’єктом купівлі-продажу;
-
наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу інститутів, підприємств, служб та установ, які забезпечують обслуговування ринку, купівлю-продаж різних об’єктів власності;
-
свобода господарської діяльності, що передбачає здатність суб’єктів господарювання самостійно вибирати партнерів і заключати з ними контракти, договори за взаємовигідними цінами, вільно розпоряджатися частиною прибутку (після сплати податків), різними ресурсами, незалежність у прийнятті інших господарських рішень, що поєднується з відповідальністю за економічно необґрунтовані рішення, господарювання на принципах господарського розрахунку (самоокупності, самофінансування та ін.) тощо;
-
поступова і наростаюча інтегрованість національної економічної системи у світове господарство передусім через механізм міжнародного поділу праці;
-
наявність економічно доцільного доступу до джерел фінансування – низьких ставок за банківські кредити, сприятливого інвестиційного клімату в країні тощо.
Інфраструктура – сукупність базових галузей (або матеріальна основа економічної системи) та сукупність економічних відносин (передусім відносин економічної власності), що виникають і розвиваються у процесі діяльності людей щодо використання об’єктів інфраструктури та привласнення умов і результатів такої діяльності, а також державного регулювання цих галузей.
Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію.
Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну, науково-дослідницьку інфраструктури ринку.
До організаційно-технічної інфраструктури ринку належать товарні біржі, аукціони, торгові доми в торгові палати, холдингові й брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, інжинірингові фірми, сервісні центри, пункти прокату й лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємств і споживачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв’язку.
Фінансову-кредитну інфраструктуру ринку утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій.
Науково-дослідницька інфраструктура – наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади.
Функції, що виконує інфраструктура:
-
постачання різних видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) між функціонуючими підприємствами та організаціями, виробниками і споживачами;
-
купівля-продаж різноманітних товарів;
-
забезпечення інформацією учасників ринку;
-
підвищення ефективності роботи суб’єктів регульованих ринкових відносин внаслідок їх спеціалізації;
-
організаційно-правове оформлення регульованих ринкових відносин;
-
відображення економічної кон’юнктури загалом, найважливіших видів ринку зокрема;
-
сприяння процесу державного регулювання економіки та контролю над ринковими процесами.