Помилки, яких припускаються керівники підприємств при покладенні на працівників повної відповідальності:

укладення договорів про повну відповідальність з усіма працівниками підприємства (проте визнаємо, що це має деяку профілактичну дію);

укладення договорів за довільним змістом (відхилення від змісту Типового договору). Такий договір може бути визнано недійсним у судовому порядку як такий, що суперечить чинному законодавству;

покладення на працівників повної відповідальності наказом керівника підприємства. Такий наказ не тягне жодних юридичних наслідків, навіть якщо працівника ознайомлено з ним під розпис і такий працівник не заперечує проти покладення на нього повної відповідальності;

роботодавці забувають переукласти з працівником договір про повну відповідальність при переведенні такого працівника на іншу роботу (замість переукладення договору можна зазначити в наказі про переведення, що договір зберігає свою юридичну силу).

Працівники несуть матеріальну відповідальність у випадках, коли:

між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або з іншою метою;

майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові у користування;

відповідно до законодавства, на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків;

шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;

службова особа винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, за умови, що державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Ст. 164 КЗпП

5