23.Основ.Озники і функції влади

Одним із видів соціальної взаємодії є влада політична. Вона характеризується такими ознаками:1. Політична влада закріплює пріоритетність інтересів суб'єктів влади, які стають загальнообов'язковими для всіх верств населення.2. Політична влада за своєю суттю містить протиріччя між суб'єктом та об'єктом владарювання, тобто влада є здатністю підкоряти, чинити вплив за допомогою певних засобів, що викликає опір у частини населення. Також пануючий суб'єкт має перевагу (статус, авторитет, інформованість, знання та ін.).3. Взаємовідносини суб'єктів, оволодіння певною сукупністю засобів, які забезпечують формування та реалізацію здатності одних нав'язувати свою волю іншим.4. Ознакою політичної влади є також об'єктивні умови – відносини, які обумовлюють вольові дії людей. За суб'єктивно-вольовими відносинами завжди стоять об'єктивний взаємозв'язок, потреби та інтереси.

Функціями політичної влади є: а) організаційна функція; б) регулятивна функція; в) контрольна функція; г) функція координації; д) функція мобілізації; е) функція управління.

24.Концепт.Підходи до проблеми політ.Влади.Легітимність влади

Два принципових підходи: атрибутивний (субстанціональний) і соціологічний (реляціоністський). Прихильники атрибутивного підходу пояснюють природу влади біологічними і психічними влас­тивостями людської психіки. Так, з позицій біологічної кон­цепції, влада являє собою невід'ємну власти­вість людини, закладену в її природі — інстинктах бороть­би і суперництва з іншими представниками людського роду.

З позицій соціологічного підходу влада розглядається як особливий вид відносин. М. Вебера, який ро­зумів владу як здатність і можливість одного індивіда в даних соціальних умовах проводити свою волю навіть всупереч опору іншого. В основі влади лежать відносини панування й підкорення, що виникають між суб'єктом вла­ди і об'єктом. Однією із най­важливіших характеристик політичної влади є її легітимність. Легітим­ною є влада, з існуванням якої погоджується народ. Отже, легітимність влади визначається як ступінь від­повідності політичної влади ціннісним уявленням індивідів, соціальних груп, суспільства, переконаність у необхідності підкорення влади.

25.Понят.Політ.Партія.Прич.Виник.Та способи утвор.Політ.Партій

Політи́чна па́ртія  — особлива громадська організація (об'єднання), що безпосередньо ставить перед собою завдання оволодіти політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування.

. Створювалися політичні партії для визначення сили в суспільстві, виражали думки та інтереси тієї або іншої частини населення. За складом політичні партії - порівняно нечисленні та вузькі угруповування, які не відрізнялися тривалістю, стійкістю та організаційною оформленістю. Політичні партії утворюються: 1. внаслідок об'єднання гуртків і груп однакового ідейно-політичного спрямування, які виникли та існували в різних місцях країни; внаслідок розколу партії на дві та більше чи об'єднаня двох та більше партій в одну; 2. у надрах масових рухів; 3. під впливом міжнародної партійної системи; 4. як своєрідне віджродження партій, які існували раніше, що підвищує їхню легітимацію, створює певну наступність політичного розвитку; 5. внаслідок діяльності лідерів, які організували партії під себе; 6. ініціативи профспілок.

26.Функції політ.партій. типи

Функції партій: 1. Представництво інтересів. Партії виступають важливими виразниками інтересів соціальних класів, прошарків і груп; 2.Комунікативна функція. Багато західних авторів особливо наголошують на цій функції політичних партій, зазначаючи, що саме вони значною мірою забезпечують необхідний зв’язок між тими, хто здійснює політичне керівництво, та тими, на кого воно поширюється3. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація. Партії служать головним механізмом у комплектуванні та поповненні еліт, 4. Розробка політики та здійснення політичного курсу. У правлячій партії її лідери, що здійснюють політичне керівництво країною, вирішують подвійне завдання по встановленню, впорядкуванню та забезпеченню виконання спільних для всього суспільства цілей, національних інтересів даної держави.Типи:Комунізм. Соціал-демократія, або демократичний соціалізм Лібералізм. КонсерватизмНаціоналізмФашизм. Неофашизм

27.Партійні системи.Станов.парт.сист.в укр..гром.обєд.та рухи

Партійна система — система відносин суперництва та співробітництва між існуючими у конкретному суспільстві політичними партіями (іноді деякі дослідники вважають, що між легально діючими партіями).

Можна виділити кілька етапів формування сучасної партійної системи в Україні.I етап (1990—1993 pp.) — період початкової багатопартійності (т.зв. "національно-романтичний"). II етап партійного будівництва тривав з 1993 р. до 1998 p., тобто до парламентських виборів за новою змішаною мажоритарно-пропорційною виборчою системою. III етап (1998—2006 pp.) — період формування системи поляризованого плюралізму. Початком цього етапу є проведення виборів 1998 р. на новій мажоритарно-пропорційній основі, яка діяла до парламентських виборів 2006 р. Зміна виборчої системи.IV етап розпочався після проведення парламентських виборів 2006 р. на новій партійній основі. Громадські організації.  Товариство української мови ім. Т.Г.Шевченка, "Просвіта", "Знання"  Федерація профспілок України, профспілка "Єднання Молодіжний рух України