20.Особливості політичної думки 19-20ст.

Починаючи з 40-х років XIX ст. і до 20-х років XX ст. в україн­ській політичній думці майже неподільно панував народницький напрям. Представники цього напряму в наукових творах та прак­тичній діяльності велику увагу приділяли аналізу подій, пов'яза­них із життям трудових мас, насамперед селянських. Вони вважа­ли народні маси головною рушійною силою історії, а інтереси трудового народу — єдиним критерієм суспільного прогресу.Цей етап розвитку соціально-політичної думки в Україні пов'яза­ний з постаттю відомого вченого та політичного діяча М. Драгоманова. звертається до здобутків тогочасної західноєвропейської науки, до ідеї суспільно-культурного прогресу і діалектики, що посідала центральне місце в найбільш поширених тоді суспільно-політичних програмах і соціально-філософських теоріях. Драгоманов поділяв марксистські ідеї про соціалізм як більш прогресивний лад і позитивно ставився до спенсерівської теорії еволюції. Політична програма М.Драгоманова була побудована в основному на п'яти провідних принципах:1. визнання за державою можливості координації соціально-економічного життя;2. ідея щодо еволюції існуючої політичної системи;3.визнання вирішального значення ідеї культурництва;4.європоцентризм;5.ідея федерації.Провідну роль в розвитку укр. політ. думки належить М.С.Грушевському (1866— 1934), видатному вченому-історику, політологу, публіцисту і політичному діячу. Він проголошував ідею пріоритетів інтересів народу, суспільства над інтересами держави. Досліджуючи історію України вчений дійшов висновку, що основа укр. народу – селяни, а головна його мета – земля і воля.

21.Сучас.Стан розвитку політ.В Україні

Політологія в її сучасному вигляді — це явище новітнього часу. Вона виникла на сучасному етапі людської цивілізації. Це сталося в період утвердження індустріального суспільства, коли разом з бурхливим розвитком наукового знання виникли нові нетрадиційні стосунки між людиною і навколишнім світом. Нові історичні умови життя породили великий попит на ідеї демократії, яка все більше стає формою організації суспільнополітичного життя. Демократична організація суспільства, проте, потребує проведення такої державної політики, яка б ґрунтувалася на наукових політичних знаннях, а не на соціальних утопіях. Відповіддю на цю історичну необхідність стала поява ліберальної демократії з її гострим попитом на політологічні знання. Ліберальна демократія створила сприятливі умови для розвитку суспільнополітичної думки і зокрема політології як науки.

22.Сутність і природа поняття влада

Влада – здатність і можливість здійснювати свою волю, чинити вирішальний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів, зокрема авторитету, права, насильства; організаційний аспект і функціонально-специфічне начало втілення вольових рішень (економічна, політична, державна, духовна, сімейна, соціальна влада). Природна організація життя як би ззовні вимагає від людини залученості у відносини особливого роду, які і є влада. Людина за своїм походженням - не одинак. Кожен з нас народжується в сім'ї. Батько і мати - природне й обов'язкове оточення дитини.Син шанує батька. Це також природно. Життя дитини залежить від батька більше, ніж від матері, бо батько приносить родині прожиток. Не любити, не шанувати того, хто тебе годує, - можливе лише в епоху загальної гордині, далекою від первісної природності.