II. Стадія перцептивної психіки

Нижчий рівень Відображення зовнішньої дійсності

у формі образів пред­метів, інтеграція, об'єднання властивос­тей, які впливають на цілісний образ. Головний орган маніпу­лювання — щелепи

Б. Вищий рівень Елементарні форми мислення (розв'язання завдань). Вироблення певної "картини світу"

Найвищий рівень (III. Стадія інтелекту­альної поведінки)

Виділення у практичній Діяльності особливої, орієнтовно-дослідниць- кої, підготовчої фази. Здатність розв'язувати ОДне й те саме завдан- ня різними методами. Перенесення віднайде- HOf*> принципу Розв'язання завдання в

А. Формування рухових нави­чок. Переважання ригідних, генетично запрограмованих компонентів. Рухи достатньо різноманітні, складні (пірнання, повзання, ходіння, біг, стрибки, лазіння, літання тощо). Актив­ний пошук позитивних подраз­ників, уникання негативних, розвинена захисна поведінка

Б. Високорозвинені інстинк­тивні форми поведінки. Здатність до учіння

В. Виділення спеціальних ор­ганів маніпулювання: лап і рук. Розвиток дослідницьких форм поведінки з широким викорис­танням раніше набутих знань, умінь і навичок.

А. Риби та інші нижчі хребетні, а також (частково) деякі вищі без­хребетні (членис­тоногі та голово­ногі молюски). Комахи

Б. Вищі хребетні (птахи, деякі ссавці)

В. Мавпи

Закінчення табл. 4.1

Стадія та рівень психічного відображення, його характеристика	Особливості поведінки, що відповідають даній стадії та рівню	Види живих істот, які перебувають на цьому рівні
нові умови. Створення і використання примітив­них знарядь. Здатність до пізнання довкілля незалежно від наявних біологічних потреб. Бачення і врахування причинно-наслідкових зв'язків між явищами

У процесі біологічної еволюції тварин виділяють (О. М. Леонтьєв) три якісно відмінні стадії розвитку психіки:

елементарної чутливості — сенсорна;

предметного сприймання — перцептивна;

найпростішої інтелектуальної поведінки.

На стадії елементарної сенсорної психіки тварина реагує лише на окремі впливи властивостей предметів зовнішнього світу, які мають для неї певне біологічне значення, тобто від яких залежить реалізація основних біологічних функцій тварини. Відображення дійсності на цьому етапі представлене у формі елементарних відчуттів. Сенсорне відображення спостерігається у тварин з сітчас­тою та вузловою нервовими системами. Вони вирізняють із середо­вища окремі властивості: вібрацію, звуки, запахи, кольори, які мають для тварин відображувальне аналітичне сигнальне значення і орієнтують у зовнішньому світі (гусінь згортається у відповідь на до­тик; бджола летить на квіти за запахом). Дотик та запах сигналізу­ють про інші життєво важливі впливи.

На перцептивній стадії психічного відображення перебувають усі ссавці, що мають достатньо розвинений головний мозок. Його відо- бражальна функція багатша, а регулятивна — досконаліша. Для цієї стадії характерна здатність до синтетичного відображення різних властивостей одного об'єкта, часто складного (собака пізнає хазяїна за низкою ознак: голос, одяг, запах). Формується уявлення, удоско­налюється пам'ять. Але одні з властивостей об'єкта є для тварин більш значущими (як сигнал), тоді як інші відіграють меншу роль.

Для розвитку психіки велике значення має спосіб життя тварин. Птахи, риби, які живуть в одноманітному середовищі, мають менш розвинену психіку, ніж більшість наземних тварин.

Провідною для цих тварин є, як і на попередній стадії, інстинк­тивна діяльність, але зворотна реакція виникає на речі, образи. Є органи сприймання, які працюють на основі взаємодії групи аналізаторів. Виникає реакція на дистантні подразники: у собаки виробляється рефлекс на дзвінок та їжу. їжу показували в іншій кімнаті і лише потім давали дзвінок — собака відчиняв двері й сам знаходив їжу. Цей приклад свідчить про те, що на цій стадії у тва­рин є образ, уявлення, пам'ять, а також здатність реагувати на влас­тивості, які визначають спосіб дії, операції.

О Найбільш організовані тварини підіймаються ще на одну стадію розвитку — стадію інтелекту, яка характеризується складними фор­мами відображення дійсності.

Суттєвою для цієї стадії розвитку психіки є здатність розв'язува­ти так звані "двофазні" завдання. На фазі підготовки дії тварини ке­руються не самим предметом, на який вони спрямовані, не кінцевою метою, а тим, що є лише засобом досягнення цієї мети. Друга фаза "діяльності" спрямована вже безпосередньо на той предмет, який є її безпосереднім чинником. Одне й те саме завдання може розв'язува­тись різними способами з використанням різних операцій.

Інтелектуальна поведінка тварин характеризується такими ос­новними ознаками:

за складних умов тварини після багаторазових "спроб і помилок" знаходять рішення;

якщо поставити тварину в аналогічні умови — вона відразу знахо­дить рішення;

якщо умови дещо видозмінити, тварини знаходять рішення, а це означає, що їм властиве перенесення;

розв'язують "двофазні завдання" (деякі психологи стверджують, Що мавпи можуть розв'язувати і "трифазні завдання"— це є вже орієнтувальною основою діяльності).

Водночас у нестандартних ситуаціях яскраво виявляється обме­ження інтелектуальної поведінки тварин. Так, у відомому досліді з мавпою, яка гасила вогонь водою з бака, за зміни умов (вогонь був плоту посеред річки, а бак з водою на іншому плоту, до якого Ва*ко було дістатися) тварина намагалася розв'язати завдання ста- РИм методом — діставалася до бака з водою замість того, щоб ско­ристатися водою з річки.