Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Факультет філології та журналістики

Кафедра світової літератури

ЗАТВЕРДЖУЮ Голова вченої ради факультету філології та журналістики

УХВАЛЕНО На засіданні кафедри світової літератури (протокол №1 від 30.08.2011 р.) Зав.кафедри______________________ Проф.Ніколенко О.М.

Робоча навчальна програма

дисципліни за вибором

Робоча програма дисципліни за вибором

METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE LITERATUTE

(Methods of learning science fiction literature of XX century in English-speaking countries)

Для студентів 4 курсу (стаціонар)

Шифр і назва напряму підготовки: 0203 (філологія)

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Курс(и) навчання: ІV Семестри: 7й-8й

Напрям підготовки: Філологія іноземна

мова і література

Розробник: канд. філол. наук, доц. Чеботарьова А.М.

Полтава-2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма Methodological aspects of the literature (Methods of learning science fiction literature of XX century in English-speaking countries) містить основні теоретичні положення дисципліни циклу вільного вибору студентів. Наукова фантастика стає предметом дослідження у ХХ ст. як літературне явище через відображення стану суспільного розвитку, а саме прогресу науки і техніки в кінці XIX – початку XX ст. Наукові відкриття створюють нові можливості, прокладають нові шляхи в майбутнє, і в той самий час ставлять інші запитання та проблеми, дослідженнями яких починають займатися творці наукової фантастики. Життя нового літературного феномену розпочинається з романного жанру, ведучи відлік чи з «Франкенштейна» М. Шеллі, слідуючи думкам одних дослідників, або ж із творів Ж. Верна та Г. Уеллса, погоджуючись із іншими науковців, при чому місцем народження слід однозначно назвати Європу.

Свого розвитку наукова фантастика набуває в Сполучених Штатах Америки завдяки малому епічному жанру – новелі, чому сприяло кілька історичних фактів, серед яких – значення науки для становлення Сполучених Штатів як найвпливовішої держави, особливе місце новели в американській літературі, домінування журнальних публікацій над книжковими. Лише після Другої світової війни та застосування ядерної зброї, коли занепокоєні передбачення фантастів можливими наслідками різних винаходів почали сприйматися як своєрідні пророцтва, інтерес читачів до наукової фантастики зріс, що дало їй змогу повернутися до книжкового формату. В цей період, який отримав назву «Золотого віку» фантастики, науково-фантастичні твори розвивалися паралельно із реалістичною літературою, зосередившись на критиці соціальної дійсності та філософських узагальненнях (твори Р. Бредбері, А. Кларка, Р. Хайнлайна, Б. Алдісса та інших). До початку 60-х років теми фантастики «Золотого віку» були в значній мірі вичерпані і на зміну їй приходить «нова хвиля» (Ф. Фармер, Р. Желязни, Ф. К. Дик), головна роль в якій відводилася не опису наукових відкриттів і техніки, а психологічним та соціальним проблемам. Періоди зародження, становлення, «Золотого віку» та «нової хвилі» чергувалися із періодами своєрідного занепаду, для яких була характерною поява значної кількості комерційної фантастичної літератури із передбачуваними, одноманітними сюжетами, які не містили нових ідей, в результаті чого наукова фантастика сприймалася у суспільстві як маргінальне явище, що стоїть нижче літературного «мейн стриму». Цей стереотип призвів до недостатнього вивчення вищезгаданого літературного явища, про що свідчить відсутність єдиного розуміння природи наукової фантастики, чіткого формулювання основних її рис та точної періодизації історії розвитку. Залишається недослідженою проблема включення різноманітних жанрів в рамки наукової фантастики.

В той же час американська література надає для вивчення велику кількість творів наукової фантастики, серед кращих зразків яких літературні роботи А. Азімова, А. Кларка, Р. Бредбері, Дж. Балларда, Р. Желязни, Ф. К. Дика, В. Тенна, Б. Алдісcа, Дж. Уіндгема, Л. Нівена, Дж. Крістофера, М. Лейнстера та ін.

Мета курсу полягає у тому, щоб дослідити особливості розвитку науково-фантастичної літератури ХХ ст. у англомовних країнах, виявити її характерні риси, познайомитися з життям та творчістю найвідоміших англомовних представників-фанастів ХX століття.

Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

1. З'ясувати специфічні риси наукової фантастики ХХ ст. в англомовних країнах як теоретико-літературного явища;

2. Прослідкувати етапи історії розвитку наукової фантастики ХХ ст. в англомовній літературі;

1. Розглянути основні типи та властивості художнього часу у науково-фантастичних творах;

3. Дослідити життя та творчість найвідоміших англомовних представників наукової фантастики ХХ ст. (А. Кларка, Р. Бредбері, Дж. Балларда, В. Тенна, Б. Алдісcа, Дж. Уіндгема, Л. Нівена, Дж. Крістофера, М. Лейнстера та ін.) на основі їх творів (повістей та новел).

Мета курсу – висвітлення історичних умов, філософських засад, іманентних законів розвитку науково-фантастичної літератури ХХ ст. як художнього напряму в англомовних країнах. Об'єкт курсу – методичний аспект науково-фантастичних повістей та новел англомовної літератури XX століття. Предмет курсу – особливості малих епічних жанрів творчості англомовних наукових фантастів ХХ ст. (Р. Бредбері, А. Кларк, Дж. Баллард, Б. Алдісc, Л. Нівен, Дж. Крістофер, В. Тенн, К. Саймака та ін.)

Курс спрямований на висвітлення теоретичних та історичних питань розвитку наукової фантастики ХХ ст. у контексті світового літературного процесу, ознайомлення із методологічними підходами, що склалися в розвитку генології та стилістики, опанування вміннями й навичками аналізу у синхронному, діахронному, компаративному аспектах.

Вимоги до знань і вмінь.

Студент повинен знати:

1. теоретичні трактування літературних категорій: «фантастика», «наукова фантастика», «образ», «художній образ», «художні прийоми», «аналіз», а також пов’язаних із ними понять («літературний аналіз», «цілісний літературний аналіз», «індивідуальний стиль письменника», «образ автора» та ін.);

2. тенденції розвитку науково-фантастичної літератури;

3. найвідоміших англомовних письменників ХХ ст.., які працювали у жанрі наукової фантастики;

4. зміни у трактуванні наукової фантастики з плином часу та сучасні погляди на них;

5. значення та внесок у розвиток світової теорії та художньої науково-фантастичної літератури митців-фантастів англомовних країн малих епічних жанрів ХХ ст;

6. своєрідність розвитку національної науково-фантастичної літератури ХХ ст.

Студент повинен уміти:

1. оперувати на практиці ліричними категоріями: ««фантастика», «наукова фантастика», «образ», «художній образ», «художні прийоми», «аналіз», а також пов’язаних із ними понять («літературний аналіз», «цілісний літературний аналіз», «індивідуальний стиль письменника», «образ автора» та ін.);

2. визначати та характеризувати особливості розвитку науково-фантастичної літератури ХХ ст. в англомовних країнах;

3. виявляти власне ставлення до проблемних питань особливостей розвитку наукової фантастики ХХ ст.,

4. вести дискусію з літературознавчих питань, науково обґрунтовувати свою думку;

5. характеризувати творчість митців, факти і явища літературного процесу із застосуванням різних методологічних підходів у процесі навчання.

Завдання:

• розкрити зв’язок розвитку науково-фантастичної літератури ХХ ст. із соціально-історичним розвитком, науково-технічном прогресом та філософськими шуканнями доби;

• висвітлити специфіку та загальні тенденції розвитку наукової фантастики ХХ ст. в англомовних країнах;

• визначити різновиді та особливості розвитку науково-фантастичної літератури та сформулювати її ознаки;

• показати своєрідність розвитку наукової фантастики ХХ ст. в англомовних країнах на прикладі найвідоміших представників;

• познайомити студентів із вершинними здобутками видатних англомовних письменників у жанрі малого епічного жанру науково-фантастичної літератури;

• використовувати на практиці набуті знання і вміння курсу «Methodological aspects of the literature (Methods of learning science fiction literature of XX century in English-speaking countries).

Жанр наукової фантастики є порівняно молодим літературним утворенням, час існування якого злічується сотнею років. Ще в шістдесятих роках XX століття не в усіх літературознавчих джерелах можна було знайти саме визначення поняття. Тому курс «Methodological aspects of the literature (Methods of learning science fiction literature of XX century in English-speaking countries) має фундаментальне значення для підготовки спеціалістів загально-теоретичного, практичного та методологічного значення, оскільки передбачає засвоєння особливостей розвитку науково-фантастичної літератури ХХ ст. в англомовних країнах мовою оригіналу, яку студенти вивчають за профільним спрямуванням. Також курс передбачає визначення розвитку літературного процесу, використання набутих знань, вмінь, навичок на практиці із застосуванням різних методологічних підходів і методик щодо визначення особливостей науково-фантастичної літератури ХХ ст. англомовних країн у наукових дослідженнях, вироблення власної літературознавчої позиції.