РОЗДІЛ 3
Емпіричне дослідження впливу гендерно-рольової ідентичності жінок на тип ставлення до сім’ї та стереотипні уявлення про норми поведінки чоловіків та жінок.
В даному розділі розглянуті особливості поведінки жінок з різною гендерно-рольовою ідентичністю, орієнтацією на різний тип стосунків,та прийнятністю стереотипних уявлень про норми поведінки чоловіків та жінок; визначено взаємовплив та взаємозалежність вище описаних гендерних феноменів.
3.1 Організація емпіричного дослідження
Метою даного дослідження було: визначити вплив гендерно-рольової ідентичності жінок на тип ставлення до сім’ї, та стереотипність поглядів на чоловічі та жіночі норми поведінки.
Завдання: - Охарактеризувати жінок з різною гендерно-рольовою ідентичністю;
Виявити орієнтацію на традиційний чи егалітарний тип стосунків у жінок;
Проаналізувати думки жінок про стереотипні норми поведінки чоловіків та жінок;
Виявити взаємовплив та взаємозалежність між гендерно-рольовою ідентичністю жінок , типом ставлення до сім’ї та стереотипнісю поглядів на чоловічі і жіночі норми поведінки.
Дослідження було проведене за кореляційним типом - на основі отриманих результатів, по методиці Сандри Бем, вибірка буда розділена на 3 підгрупи, в залежності від типу гендерно–рольової ідентичності (маскулінний ,фемінний,андрогенний) ; і на цій основі відбувався аналіз взаємозв’язку гендерно – рольової ідентичності з орієнтацією на традиційний чи егалітарний тип стосунків, та стереотипністю поглядів на чоловічі та жіночі норми поведінки.
Дослідження проводилось на студентках Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, в ньому брали участь 51студентка з психолого-педагогічного, природничого, фізико-математичного факультетів , та факультету філології та журналістики. Вік досліджуваних від 18 до 25-ти років. Дослідження проводилось з 29.02.2012 по 20.03.2012.
Дослідження проводилось в декілька етапів:
На даному етапі відбувся відбір методик необхідних для досягнення поставленої мети дослідження ,були обрані такі методики: тест «Норми поведінки чоловіків та жінок», «Методика дослідження маскулінності-фемінності» Сандри Бем, тест «Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки».
На другому етапі була сформована вибірка що складалася з 51студентки з психолого-педагогічного, природничого, фізико-математичного факультетів , та факультету філології та журналістики. Вік досліджуваних від 18 до 25-ти років.
На третьому етапі було проведене дослідження безпосередньо за обраними методиками.
На даному етапі відбувалась обробка первинних даних, вони були проаналізовані та відповідно згруповані та описані.
На останньому етапі були створені наочні матеріали, сформовані висновки, що відповідають поставленим меті та завданням.
3.2 Аналіз психологічних особливостей жінок з різною гендерно-рольовою ідентичністю
Для дослідження даного аспекту роботи була обрана методика С.Бем «Дослідження маскулінності –фемінності». Результати даної методики подані а таблиці 3.2.1 та наочно зображені на діаграмі ( рис.3.2.1).
Таблиця 3.2.1
«Методика маскулінності-фемінності»С.Бем
Тип гендерно-рольової поведінки |
Кількість жінок |
Відсотки % |
Фемінний |
35 |
68,6 |
Андрогенний |
10 |
19,6 |
Маскулінний |
6 |
11,8 |
∑= |
51 |
100 |
Рис.3.2.1 «Методика маскулінності-фемінності» С.Бем
В результаті дослідження за методикою Сандри Бем було виявлено, що більшість досліджуваних мають фемінний тип гендерно-рольової поведінки. Типовими фемінними якостями вважаються емоційність, м’якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сензитивність, эмпатійність. Для такої жінки важливо, щоб її зрозуміли, їй необхідно, щоб хтось розділив її почуття, висловив своє відношення до неї, психологічні стосунки для жінки важливіші, ніж результат діяльності. Тобто такі якості і такий тип поведінки в суспільстві вважається типово жіночим, тож отримані результати є типовими і очікуваними.
Дуже мало було виявлено жінок маскулінного типу гендерно-рольової поведінки. Типовими маскулінними якостями вважаються інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень. Тобто дані риси вважають «чоловічими», тому жінок з таким типом поведінки не багато. Вони рідше потребують допомоги, частіше добре просуваються по кар’єрним ступеням, та є більш незалежними і самостійними.
Тривалий час вважалося, що маскулінність і фемінність - це протилежні полюси однієї шкали, тобто висока маскулінність розглядається як низька фемінність (і навпаки). В сучасних психологічних концепціях статі та статево-рольової поведінки ці властивості розглядаються, як відносно незалежні один від одного конструкти. Поєднання високого розвитку фемінності та маскулінності в одній людині (незалежно від її статі) дістало назву андрогінність.Аналізуючи отримані результати дослідження було виявлено андрогенний тип гендерної поведінки у деяких досліджуваних.У психології особистості андрогінія розглядається як особистісна характеристика, не пов’язана з порушеннями статевого розвитку, статевої та ґендерної ідентичності або статево-рольової орієнтації. Розвинута андрогінія в людини, незалежно від її статі, передбачає багатий арсенал і гнучкість її ґендерно-рольової поведінки, високі соціально-адаптивні здібності та інші важливі якості. Наприклад, помічено, що обдарованим людям часто властива висока андрогінія. Крім того, вона може знімати обмеженість чоловічих і жіночих ґендерних ролей, знижувати внутрішні конфлікти, пов’язані з неприйняттям своєї другої сутності. Андрогінна модель статевих і ґендерних ролей має перевагу перед іншими моделями, хоча й вона не досконала.