Українська філософська думка

Українська філософія - явище переважно внутрішнє у відношенні до української культури, тобто, вона ви­ражала, концентрувала, виводила на рівень осмислення де­які важливі риси національного характеру та світосприй­няття українців.

Фактори, що впливали на характеристику української філософії:

емоційність, естетизм, сентиментальність, психічна рухливість, вшанування індивідуальної свободи,релі­гійність та своєрідний культ Землі, а також відчуття близь­кості із природою.

Антична філософія приходить в Україну з Візантії. Філософське знання сприймалось як мудрість з витоків, оскільки багато праць носило характер християнської тематики, з”явилося навіть поняття

„філософствування у Христі”.

Праці: "Повість минулих літ": тут містилися не лише історичні відомості, а й опи­сувались звичаї та світоглядні людські уявлення; збірка афоризмів „Бджола”, "Слово про закон та благодать" Ілларіона, "Шестидень" Іоанна, "Повчання" Володимира Мономаха.

Після розпаду Київської Русі українські землі потрапили до складу декількох держав. Вважаеться, що В Литовському князівстві українці мали найбільш сприятливі умови для збереження своєї культури, маючи доступ і до європейської освіти. Саме звідти до України прийшли тенденції просвітництва. Згодом, на території українських земель, виникають братські товариства,братські школи що на потім є осередками, на базі яких утворюються перші українські університети.

Острозька Академія/Києво-Могилянська Академія(утворилась у 1632 р. шляхом об'єднання двох київських шкіл: братської школи на Подолі та школи, що існувала у Києво-Печерській лаврі Ініціатором утворення коле­гіуму був митрополит Петро Могила. Тому Київську Академію ще за життя П. Могили стали називати Могилянською.).

Найбільш відомим випускником Києво-Могилянської Академії став Г.С. Сковорода.

Філософія Г.Сковороди:

1. Найбільша сила в світі – любов.

2. Завдання людини в житті – пізнання себе і світу

3. Людина – мікрокосм, є часткою великого світу – макрокосму

4. Сенс людського життя в свободі. Свобода – це щастя. Щастя – це стан відносної гармонії з собою та оточуючим середовищем.

Ціла плеяда українських філософів від першопочатків і до сьогодні:

Юрій Дрогобич, Павло Русин, Оріховський-Роксолан, Транквіліон-Ставровецький,

І. Вишенський, Інокентій Гізель, Ф. Прокопович, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М.Грушевський, В.Винниченко,Д. Донцов,, В.Вернадський

Філософія П.Юркевича:

Потрібно зазначити, що в період XIX – XX ст. Українська філософія активно розвивалась виявляючись у програмних творах політичних партій та літературних творах класиків.

На тепер українська філософська думка має свою специфіку: вчені активно досліджують світоглядну проблематику, поширюючи її на процеси пізнання, мислення, різні сфери інтелектуальної діяльності, залуча­ючи до таких розвідок досягнення зарубіжної філософії. Наприкінці 90-х рр. багато філософів взяли активну участь в демокра­тичному русі, виступили ініціаторами утворення обласних організацій національно-демократичних партій. Після здобуття Україною незалежності (1991) переважна частина професійних філософів долучалася до теоретичного опрацювання процесів українського державотворення. Увагу дослідників привернули наступні фундаментальні проблеми: шляхи етногенези та націогенези; шляхи, форми і методи духовного відродження; шляхи розбудови гро­мадянського суспільства; демократичні засади суспільного життя; українсь­ка національна ідея; релігійна ситуація в Україні тощо.

Щоправда, за умов певного економічного занепаду, викликаного необхідністю глибинних перетворень у самих засадах економічного життя українського суспільства, даються взнаки і певні негативні для розвитку філософської думки тенденції; так, наука взагалі, а гуманітарні науки особ­ливо, фінансуються за так званим "залишковим принципом".

Висновки

Українська філософія, хоча її теорії у своїй більшості і не здо­були світового визнання та поширення, органічно вписана в істо­рію українського народу та його духовної культури; вона була при­сутня на всіх основних етапах української історії і відігравала важливу роль у розвитку громадської думки. Постаючи переваж­но внутрішнім культурним явищем, українська філософія постає концентрованою формою виразу особливостей національного ха­рактеру та світосприйняття українців, їх суперечливих одвічних прагнень, їх самоусвідомлень та ціннісних орієнтацій. Внаслідок цього українська філософія має цілу низку особливостей, що, по­чавши формуватися за часів Київської Русі, зберігають свою зна­чущість і по сьогодні. В умовах наявності самостійної українсь­кої держави перед філософською думкою України відкриваються нові, небачені раніше перспективи, і лише майбутнє покаже, чи змогла українська інтелектуальна еліта використати їх належ­ним чином.

11