- •Особливості середньовічної філософії
- •Філософія епохи Відродження (епоха Ренесансу).
- •Філософія Нового часу XVIII - XIX
- •Філософські погляди Лейбница та Спінози (проблеми пошуку субстанції)
- •Німецька класична філософія
- •Некласична філософія XIX – XX Особливості розвитку сучасної філософії
- •Філософія XX ст.
- •Українська філософська думка
Філософія Нового часу XVIII - XIX
Фактори, що вплинули на формування світогляду нового часу:
буржуазні революції, наполеонівські походи, формування національних держав, науково-технічний прогрес сприяли формуванню „механістичного світогляду”.
Провідна теза – «Людина може на свій розсуд організувати власне життя».
Особливості механістичного світогляду:
Природа розглядається вже як жива та нежива
Природа є основою для росту людської могутності, світ постає в уяві людини, як складний часовий механізм(„механістичний світогляд”), який потрібно опанувати.
Вважається, що людина спираючись на свій розум повинна перетворити середовище своєї життєдіяльності зробивши його оптимальним.
Філософи епохи Нового часу робили акцент на розробці питань пізнання і пошуку субстанції.
Емпіризм- філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід(емпірію). Представники цього методу вважали, що відчуття, чуттєвий досвід відіграють вирішальну роль у пізнанні, що вони є джерелом наукових ідей.
Раціоналізм- філософський напрям, який визнає центральну роль в пізнанні розуму, мислення(логіка,категоріальна структура мислення).
Методологічні позиції Бекона та Декарта ( проблеми пізнання)
-
Бекон
Декарт
- емпіризм
- раціоналізм
Вихідна основа пізнання
-
- факти
- діяльність розуму
Методи пізнання
-
- індукція- це спосіб мислення від окремих фактів до загальних ідей.
- дедукція- це мислення від загальних суджень до окремих ідей.
Вихідне гасло
-
«Знання – це сила»
«Мислю – значить живу»
Cogito ergo sum
Декарт- 4 правила дедуктивного методу
-піддавай все сумніву
-кожну складну проблему слід ділити на простіші, і тд
-порядок мислення, від простішого до складнішого.
-треба орієнтуватися на повноту знань, послідовність і ретельність дедуктивного методу.
Філософські погляди Лейбница та Спінози (проблеми пошуку субстанції)
Спіноза, розробив геометричний метод доведення існування субстанції.
Лейбниц, ввів в філософію поняття всезагальних відмінностей. Він вважав, що будь-яке судження людини є хибним або істинним. Істина – це таке, що не містить протиріч, вважав, що без існування зла людина не змогла б зрозуміти добра.
Субстанція – це основа світу - істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яке породжує всю багатогамність світу.
В епоху Відродження субстанція розумілась, як єдине. Декарт розділив єдине на дві субстанції: природу, та мислення.
-
Спіноза
Лейбниц
- Субстанція – єдина (Бог)
Субстанція – множинна (існує у вигляді часточок – монад)
Ознаки субстанції
-
- Субстанція є мислячою
- Кожна монада несе в собі енергетичний потенціал при цьому існує фізично, тож являє собою єдність енергетичного і тілесного.
- Субстанція незмінна
- Субстанція динамічна, змінна
Спіноза-природа є причиною самої себе. Був переконаний, що світ це математична система.
Лейбніц-монада самостійна одиниця буття, здатна до активної діяльності. Вона є духовною, вічною, не виникає, і не зникає природнім шляхом. Вони незалежні один від одного. І не впливають один на одну.
3 види монад: найнижчі, монади душі, монади - духи
Висновок: філософські ідеї доби Нового часу відображали специфіку бачення людини, що проявляється у впевненості щодо величі людського розуму. Досліджувались процеси пізнання, осмислювалась субстанція.