Філософія Нового часу XVIII - XIX

Фактори, що вплинули на формування світогляду нового часу:

буржуазні революції, наполеонівські походи, формування національних держав, науково-технічний прогрес сприяли формуванню „механістичного світогляду”.

Провідна теза – «Людина може на свій розсуд організувати власне життя».

Особливості механістичного світогляду:

• Природа розглядається вже як жива та нежива

• Природа є основою для росту людської могутності, світ постає в уяві людини, як складний часовий механізм(„механістичний світогляд”), який потрібно опанувати.

• Вважається, що людина спираючись на свій розум повинна перетворити середовище своєї життєдіяльності зробивши його оптимальним.

Філософи епохи Нового часу робили акцент на розробці питань пізнання і пошуку субстанції.

Емпіризм- філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід(емпірію). Представники цього методу вважали, що відчуття, чуттєвий досвід відіграють вирішальну роль у пізнанні, що вони є джерелом наукових ідей.

Раціоналізм- філософський напрям, який визнає центральну роль в пізнанні розуму, мислення(логіка,категоріальна структура мислення).

Методологічні позиції Бекона та Декарта ( проблеми пізнання)

Бекон	Декарт
- емпіризм	- раціоналізм

Вихідна основа пізнання

- факти

- діяльність розуму

Методи пізнання

- індукція- це спосіб мислення від окремих фактів до загальних ідей.

- дедукція- це мислення від загальних суджень до окремих ідей.

Вихідне гасло

«Знання – це сила»

«Мислю – значить живу» Cogito ergo sum

Декарт- 4 правила дедуктивного методу

-піддавай все сумніву

-кожну складну проблему слід ділити на простіші, і тд

-порядок мислення, від простішого до складнішого.

-треба орієнтуватися на повноту знань, послідовність і ретельність дедуктивного методу.

Філософські погляди Лейбница та Спінози (проблеми пошуку субстанції)

Спіноза, розробив геометричний метод доведення існування субстанції.

Лейбниц, ввів в філософію поняття всезагальних відмінностей. Він вважав, що будь-яке судження людини є хибним або істинним. Істина – це таке, що не містить протиріч, вважав, що без існування зла людина не змогла б зрозуміти добра.

Субстанція – це основа світу - істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яке породжує всю багатогамність світу.

В епоху Відродження субстанція розумілась, як єдине. Декарт розділив єдине на дві субстанції: природу, та мислення.

Спіноза	Лейбниц
- Субстанція – єдина (Бог)	Субстанція – множинна (існує у вигляді часточок – монад)

Ознаки субстанції

- Субстанція є мислячою	- Кожна монада несе в собі енергетичний потенціал при цьому існує фізично, тож являє собою єдність енергетичного і тілесного.
- Субстанція незмінна	- Субстанція динамічна, змінна

Спіноза-природа є причиною самої себе. Був переконаний, що світ це математична система.

Лейбніц-монада самостійна одиниця буття, здатна до активної діяльності. Вона є духовною, вічною, не виникає, і не зникає природнім шляхом. Вони незалежні один від одного. І не впливають один на одну.

3 види монад: найнижчі, монади душі, монади - духи

Висновок: філософські ідеї доби Нового часу відображали специфіку бачення людини, що проявляється у впевненості щодо величі людського розуму. Досліджувались процеси пізнання, осмислювалась субстанція.