4. За рівнем пристосування бюджетування до змін внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування організації:

• стабільне бюджетування передбачає формування бюджету на початку періоду та відсутність жодних змін та коректив протягом періоду виконання;

• гнучке бюджетування має на меті одночасну розробку декількох варіантів бюджету із врахуванням песимістичних та оптимістичних прогнозів;

• поетапне бюджетування передбачає формування у незмінних часових рамках нового бюджету, виходячи з того, як виконано попередні етапи.

Зупинимось на складових елементах адміністративного напрямку. Тактика базується на короткотермінових планах. Характерні риси тактичних планів такі: розробляються з метою розвитку стратегій, створюються на рівні середньої ланки управління, діють коротший час, ніж стратегії, мають властивість досить швидко проявляти результати тощо.

Політика - - це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей. Як приклад можна розглядати політику, спрямовану на уніфікацію деталей та вузлів автомобіля.

Процедурами є дії, які слід здійснювати в конкретній ситуації. Наприклад, зміст інструкцій з експлуатації автомобілів визначає сутність процедур його технічного огляду і обслуговування, ремонту тощо.

Правило вказує на те, що повинно бути зроблено в специфічній одноразовій ситуації. Воно розраховане на конкретне і обмежене питання. Прикладом правила може бути порядок підписання певного документа.

Правила і процедури виконують такі функції: вказують працівникам напрямок дій, виключають повтори, формують зміст діяльності, дають можливості передбачати події, сприяють порівнянню з минулим, аналогом тощо.

Таким чином, застосування тактики, політики, процедур і правил дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації стратегії.

У сучасних умовах одним із найрозповсюдженіших механізмів реалізації економічних та адміністративних важелів є управління за цілями. Управління за цілями — це підхід, згідно з яким кожен керівник організації повинен мати чіткі цілі, що забезпечить досягнення цілей керівників вищого рівня. Фактично керівник будь-якого підрозділу отримує планове завдання, виходячи з необхідності виконання планів вищої ланки. Процес управління за цілями здійснюється за етапами, показаними на рис. 8.9.

Рис. 8.9. Етапи управління за цілями

Для окреслення цілей роботи керівника доцільно використовувати форму, представлену у вигляді табл. 8.2.

Перелік цілей	Дата виконання	Виконавці	Планові результати	Факти чні результати	Відхилення	Управлінські заходи
Збільшення обсягів
поставок
Зменшення обсягів
ВІДХОДІВ
Реконструкція
адміністративного
корпусу

Управління за цілями є достатньо ефективним способом реалізації стратегії. Однак менеджер повинен чітко уявляти собі можливі причини невдачі програми управління за цілями:

1) Відсутність зацікавленості і підтримки вищого керівництва.

2)Відхилення від концепції програм.

3)Труднощі при формулюванні цілей.

4)3більшення канцелярської роботи.

5)Дефіцит часу.

6) Відсутність відповідної кваліфікації у працівників.

7)Відсутність індивідуальних стимулів.

8)Негативний вплив зовнішнього середовища.

9)Слабка інтеграція з іншими елементами організації.

10)3астосування непотрібних змін.

1 1)Неможливість об'єднатись навколо конкретної ідеї.

12)Вплив конфліктів, стресів, організаційних перемін.