І. Мета заняття:

І

Вступна частина

• перевірка наявність особового складу;

• оголосити тему заняття і його питання.

Прийняти доповідь від командира групи.

Вступ

Марш – організоване пересування підрозділів в колонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район бою на вказаний рубіж. Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, як правило, вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Солдат завжди повинен бути готовим до маршу (пересування своїм ходом) і перевезення різними видами транспорту в умовах впливу вражаючих факторів ядерної, хімічної, високоточної зброї та засобів дистанційного мінування противника, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп і зруйнування доріг та переправ. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезень, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.

Солдат здійснює марш в складі підрозділу на машинах, а на невелику відстань – в пішому порядку чи на лижах.

У всіх випадках солдат в складі свого підрозділу повинен прибути в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно і в повній готовності до виконання бойового завдання.

Нагадати основні положення.

На марші встановлюється середня швидкість підрозділу без врахування часу на привали. Вона може бути: на БМП 20-25 км/год; на автомобілях під час руху у складі окремої автомобільної колони – 25-30 км/год; механізованого взводу в пішому порядку – 4-5 км/год; на лижах – 5-7 км/год.

Дати під запис.

У горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон може зменшуватися до 15-20 км/год.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Дати під запис.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану зброї, озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – в кінці кожного добового переходу.

Дати під запис.

1. Підготовка і підгонка обмундирування та спорядження до маршу.

Під час підготовки до маршу в пішому порядку підганяється спорядження, перевіряється обмундирування та взуття. Фляга наповнюється водою, або чаєм. В речовому мішку до спини складають м’які речі, а тверді та важкі – в нижню половину. Лямки речового мішка підганяють так, щоб було зручно його переносити. Штик-ніж знімається і вкладається у піхви. Зброя ставиться на запобіжник.

Під час підготовки до маршу взимку просушують обмундирування і взуття. Перевіряють справність засобів підігрівання двигуна БМП. Крім цього перевіряється справність машини, озброєння, приладів нічного бачення, засобів захисту та пожежогасіння, засобів зв’язку та маскування світла, заправлення пальним, наявність та правильність укладки боєприпасів, засобів спеціальної обробки, шанцевого інструмента, возимого комплекту розмінування та засобів підвищення прохідності. Якщо передбачається пересування по глибокому снігу, то регулюється натяг гусениць. Про готовність до маршу доповідається командиру взводу.

Пояснити важливість цих заходів.

2. Огляд дозорним висоти, улоговини, яру, чагарників, лісу, моста, населеного пункту та інших місцевих предметів.

Дозорне відділення призначається для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Воно діє на відстані, яка дозволяє спостерігати за ним, а при необхідності підтримати його вогнем.

Солдат в складі дозорного відділення може діяти на БМП (танку) або в пішому порядку, а взимку – на лижах. Він виконує завдання, проводячи спостереження на ходу або під час коротких зупинок.

В умовах, коли зустріч з противником не передбачається, розвідувальний дозор рухається, як правило, по дорозі з максимальною швидкістю. В районі можливої зустрічі з противником, він переміщається потай, як правило, поза дорогами, від одного зручного місця до іншого.

Якщо проведення розвідки якого-небудь об’єкту пов’язана з певними труднощами, командир висилає піших дозорних (2-3 солдат), призначаючи одного із них старшим, а машину ховає. Солдати, що залишилися в БМП ведуть спостереження за місцевістю і діями дозорних в постійній готовності їх підтримати вогнем.

Огляд місцевості та предметів, що на ній знаходяться під час руху дозорні проводять наступним чином: просунувшись якомога ближче до предмету на місцевості, дозорні спочатку оглядають його з зовнішнього боку, намагаючись виявити наявність в ньому або біля нього противника. Коли дозорним не вдалося виявити ознак наявності противника, вони підходять до цього предмета, оглядають його, а потім ретельно оглядають місцевість перед собою. При цьому старший дозорний повинен рухатися позаду від свого дозорного і бути готовим підтримати його вогнем, але в той же час він повинен підтримувати зоровий зв’язок з командиром відділення. Переконавшись в тому, що противника немає, старший дозорний доповідає командиру відділення “Шлях вільний”. Дозорні залишаються на місці і продовжують спостереження до прибуття командира відділення. Отримавши від командира відділення завдання на огляд наступного пункту місцевості, дозорні в такій же послідовності продовжують просування до нього. Під час огляду предметів на місцевості дозорні повинні не затримуватися довго на одному місці.

Навести приклади бойових дій ВВВ та інших сучасних війн.

Якщо дозорні під час просування в глибину оборони противника виявляють розташування окопів, траншей, фортифікаційних споруджень та загороджень, в тому числі місця установки мін, то в першу чергу, їм необхідно з’ясувати, чи охороняються вони чи ні, чи зайняті противником окопи і траншеї, встановити сили противника, глибину і характер його оборони. Може бути, що одним оглядом місцевості дозорним і не вдається виявити наявність противника в окопах і траншеях. В такому випадку дозорні повинні застосувати заходи по його демаскуванню. Для цього проводять обстріл окопів, траншей, дротяних загороджень та мінних полів. Якщо вони не охороняються, то противник не відповідає вогнем. Далі дозорні відшукують обходи (проходи) або проробляють їх в дротяних загородженнях, які обов’язково позначають, а самі продовжують просуватися по вказаному маршруту.

Роз’яснити важливість цього моменту.

У лісі розвідка починається з огляду узлісся. Демаскуючими ознаками наявності противника в лісі можуть бути: крики птахів або їх переліт, сліди від підводи, автомобілів, танків, які ведуть у ліс, поламані гілки, обідрана кора на деревах, дим від багаття, блиск скла оптичних приладів і т.і. При огляді лісу необхідно звертати увагу на верхів’я дерев та гущину, щоб уникнути раптового нападу противника.

Особливо ретельно оглядаються поляни, входи в яри, мости та інші місця де найбільш можливі засади противника. До закінчення огляду дозорними відділення не заходить в ліс, а розташовується за ним, знаходячись в готовності підтримати їх вогнем.

У лісі відділення просувається, як правило, по дорозі або просіці. Ділянка лісу (гай), що знаходиться в стороні від напрямку руху розвідувального дозору, при необхідності також оглядається дозорними.

Навести приклади.

Огляд населеного пункту починається здалеку, по можливості з якої-небудь висоти. У населеному пункті особлива увага звертається на такі місця, які противник сам може використати для огляду (будинки біля перехресть, верхні поверхи будинків, дахи та інші місця). Прикметами, які можуть свідчити про наявність в населеному пункті противника, можуть бути: галас або надзвичайна тиша, шум техніки, яка пересувається та інше. Наявність противника в населеному пункті може виявитися також опитуванням місцевих жителів.

Якщо наявність противника не виявлена, дозорні потайки підходять до населеного пункту. При цьому, в першу чергу оглядають окремі, а також крайні будинки і опитують місцевих жителів. Огляд будинків проводять зовні, а потім заходять всередину. Під час огляду у дворі постійно знаходиться один із дозорних солдатів в готовності в будь-яку хвилину надати допомогу або попередити про наявність противника. Слід пам’ятати, що в будинок можна заходити тільки пересвідчившись у тому, що в ньому відсутні міни-пастки (“сюрпризи”). При відсутності в населеному пункті противника, дозорні, оглядаючи на вибір будинки, просуваються до протилежної околиці і подають сигнал “Шлях вільний”. В великих містах дозорні оглядають будинки, вулиці, двори і, таким чином, пересуваються від одного кварталу до іншого.

Висвітити слайд огляду населеного пункту.

Огляд водної перешкоди ведеться з такої відстані, з якої вона добре видна. Дозорний виявляє наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди і стан її заплави. Виявивши противника на підступах до водної перешкоди, дозорні обходять його або проникають до водної перешкоди через проміжки в його бойових порядках.

Вийшовши до водної перешкоди, дозорний визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, дна і берегів, їх крутість, наявність загороджень на берегах і у воді, місця, зручні для форсування, наявність переправ та їх стан. Використовуючи незайняті противником ділянки, дозорний солдат переправляється на протилежний берег і виявляє його опорні пункти, розташування вогневих засобів, наявність і характер загороджень. Якщо неможливо переправитися на протилежний берег, розвідувальний дозор веде розвідку противника, який обороняється на ньому, спостереженням зі свого берега.

Пояснити особливості розвідки водної перешкоди.

Ширину річки можна визначити на погляд за допомогою бінокля або проміряти. При умові, що противника немає на протилежному березі, ширину її можна визначити за допомогою трикутників. Для цього потрібно стати на своєму березі напроти якого-небудь предмета, що знаходиться на протилежному березі. Це місце запам’ятати, далі відміряти вздовж берега 20-30-50 м і на цьому місці встановити позначку, а далі від неї відміряти половину попередньої відстані і теж позначити. Потім, під кутом в 90 град. відходити від берега на таку відстань, яка дозволяла б бачити другу помітку у створі предмету на протилежному березі. Подвоївши пройдену відстань ви отримаєте ширину річки.

При огляді моста необхідно визначити його вантажопід’ємність, довжину та ширину. У багатьох мостів ці надписи визначені. Огляд моста, який обладнав противник, слід проводити дуже обережно. Якщо міст заміновано, то необхідно розмінувати, а коли це неможливо, ставиться позначка “Заміновано”.

При огляді яру один із дозорних іде по його дну, а інші просуваються по його краю і ведуть огляд місцевості.

Навести приклади визначення різних відстаней

Для безшумного пересування можна застосовувати наступні прийоми: на твердому ґрунті ногу потрібно ставити на носок, на м’якому – на п’ятку; на траві ногу піднімають вище неї і обережно опускають на каблук; по чагарниках – їх обережно розсовувати; при переході річки в брід – ноги не піднімають, а просувають повільно вперед по дну.

Вночі дозорні повинні пам’ятати про те, що у противника є прилади нічного бачення, а також радіотехнічні та радіолокаційні засоби розвідки. Особовий склад дозору повинен суворо дотримуватися світломаскування, діяти раптово, рішуче і відважно. Якщо противник виявив дозорних і відкрив по них вогонь, їм необхідно рішучим кидком вийти із зони вогню.

Дати під запис.

3. Дії по сигналу оповіщення про повітряного противника, на привалах, по спалаху ядерного вибуху.

За сигналом оповіщення про повітряного противника солдат в складі відділення продовжує рух.

Вогневі засоби, що виділені для ведення вогню по літаках, що низько летять, вертольотах та інших повітряних цілях, приготовляються для відкриття вогню; люки БМП, танків, крім люків з яких буде вестися вогонь, зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення “напоготові”. Напад повітряного противника відбивається вогнем за командою командира відділення. Танки і БМП здатні штатними вогневими засобами знищувати вертольоти в точці їх “зависання” або в момент атаки з горизонтального польоту. Найбільш ефективним є зосереджений вогонь. Дальність ефективного зосередженого вогню танків, БМП складає при стрільбі: із танкових гармат підкаліберним снарядом – до 3000 м; із гармати БМП-2 – до 1200 м; із спареного кулемета – до 1000 м.

Під час руху в пішому порядку механізоване відділення за командою командира займає найближче укриття і відкриває вогонь із стрілецької зброї по повітряних цілях противника.

Дати під запис.

У всіх випадках розташування солдата на привалі він повинен знаходитися в постійній бойовій готовності до відбиття наземного і повітряного противника, знищенню його повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп.

Солдат в складі відділення на місці, як правило, розташовується уздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскуючі властивості місцевості.

БМП розташовується в указаному командиром відділення місці – під кронами дерев, в ярах в радіолокаційній тіні від місцевих предметів на відстані 25-30 м один від одного, а на відкритій місцевості – 100-150 м. Особовий склад розміщується поблизу своїх машин. Для нього відриваються щілини, а при наявності часу улаштовуються перекриті щілини або бліндажі. Для БМП обладнується окоп або перекриття.

Місця розміщення особового складу та розташування бойової техніки ретельно маскуються.

Одночасно з інженерним обладнанням розміщення відділення солдат вивчає сигнали і порядок дії на випадок раптового нападу противника.

Дати під запис.

В районі розташування відділення з метою його охорони організується патрулювання. Патрульні (2 солдати) рухаються по вказаному маршруту, ретельно оглядаючи місцевість. Одиночних солдат противника вони захоплюють у полон або знищують. При виявленні групи противника старший патрульний негайно доповідає про це командиру і організує спостереження за її діями.

На кожну добу для впізнання своїх військовослужбовців установлюється пропуск і відзив.

Пропуском буває найменування озброєння або бойової техніки, наприклад “Кулемет”, а відзивом – назва населеного пункту, яка починається з тієї ж літери, що і пропуск, наприклад, “Київ”.

Пропуск повідомляється усно всьому особовому складу, а відзив – командирам підрозділів, призначають які охороняють.

Пропуск і відзив вимовляються тихо. Всі особи, які не знають пропуску, а ті що прибули з наказами – відзиву, затримуються. Затриманих командир опитує особисто і залежно від обставин дозволяє їм іти далі, або направляє під конвоєм до командира взводу.

Роз’яснити необхідність цих заходів.

Для ведення спостереження і попередження свого підрозділу про наближення противника на особливо важливому напрямку виставляється секрет. Секрет виставляється в кількості 2-3 солдат, один з них призначається старшим (відстань приблизно 400 м).

Під час виставлення секрету командир підрозділу вказує склад, завдання, місце, порядок несення служби, підтримування зв’язку і пропуск. Секрет потай займає і обладнує вказане місце і веде безперервне спостереження за противником та місцевістю. Секрет несе службу беззмінно протягом дня або ночі, потай, нічим себе не виявляючи. Він нікого не затримує і не опитує. При появі одиночних солдат (цивільних) та груп противника старший секрету доповідає по команді. Під час нападу противника на секрет він відкриває вогонь і відходить, продовжуючи вести спостереження. Із закінченням часу несення служби або по сигналу командира, який вислав секрет, особовий склад повертається в підрозділ.

Висвітити слайд секрету.

Дії солдата по спалаху ядерного вибуху.

Від спалаху ядерного вибуху до приходу ядерної хвилі проходить декілька секунд. Тому солдат при появі спалаху ядерного вибуху повинен діяти дуже швидко – кидком зайняти будь-яке укриття, що знаходиться поряд з ним, лягти в канаву, вирву, сховатися за пагорбом, стінкою з цегли та інше. В окопі або траншеї, ході сполучення лягти на дно лицем вниз.

На відкритій місцевості необхідно швидко повернутися спиною до вибуху і лягти на землю лицем вниз, сховати зброю і руки під себе і закрити очі.

Коли спалах ядерного вибуху застав солдата в БМП він повинен негайно закрити люки, бійниці, жалюзі, включити систему захисту від ЗМУ, а в кабіні вантажного автомобіля нахилити голову нижче вікна.

Після проходження ядерної хвилі солдат повинен виконувати бойове завдання.

Нагадати основні заходи при спалаху ядерного вибуху.

ІІІ. Заключна частина

• нагадати тему і мету заняття, як вона досягнута;

• вказати на недоліки і позитивні сторони;

• дати завдання на самопідготовку;

• відповісти на запитання, що виникли;

• об’явити тему наступного заняття

Вказати сторінки літератури, яка рекомендується на самостійну підготовку.