1. Тема 13.

2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК.

3. ЗАЙНЯТІСТЬ, ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ

4. ТА ЇХ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

5. 1. 13.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекції

   2. 13.1.1. Економічне зростання: сутність, типи, фактори.

13.1.2. Інвестиції: зміст, форми, роль в економічному зростанні.

13.1.3. Циклічність як форма економічної динаміки.

13.1.4. Зайнятість населення: сутність, форми, структура.

13.2. Коментар до питань, винесених на самостійне опрацювання

13.2.1. Механізм трансформації заощаджень в інвестиції.

13.2.2. Інноваційний ресурс економічного зростання.

13.2.3. Безробіття: причини, форми, наслідки.

13.3. Теми для рефератів

13.3.1. Теорії та моделі економічного зростання.

13.3.2. Теорії зайнятості населення.

13.3.3. Динаміка безробіття в Україні.

13.4. Питання для розгляду на семінарському занятті

та коментар до питань, що не розглядалися на лекції та не вивчалися самостійно

13.4.1. Економічне зростання: сутність, типи, фактори. Роль інвестицій в економічному зростанні. Інноваційний ресурс економічного зростання.

13.4.2. Циклічність як форма економічної динаміки.

13.4.3. Зайнятість населення та безробіття.

13.4.4. Державне регулювання розширеного відтворення робочої

сили, ринку праці та зайнятості населення.

3. 13.5. Список рекомендованої літератури

13.6. Тренінг для закріплення отриманих знань

13.7. Завдання для “економічної розминки” по темі

1. 1. 13.1.Логічно-тезовий виклад питань

   2. для розгляду на лекції

1. 13.1.1. Економічне зростання: сутність, типи, фактори

1. Економічне зростання – це найважливіша макроекономічна категорія, яка є показником не лише абсолютного збільшення обсягів суспільного виробництва, а й здатності економічної системи задовольняти зростаючі потреби, підвищувати якість життя. Cаме тому економічне зростання включається до числа основних цілей суспільства поряд з економічною свободою, економічною ефективністю [1].

У підручниках, навчальних посібниках з економічної теорії (політекономії, макроекономіки) знаходимо наступні визначення поняття “економічне зростання” (табл.).

Таблиця

Визначення поняття “економічне зростання”

Визначення	Назва підручників, навчальних посібників
Економічне зростання – це кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних факторів.	Політична економія : Навч. посібник / К. Т. Кривенко, В. С. Савчук, О. О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. Наук, проф. К. Т. Кривенка. – К. КНЕУ, 2001. – С. 316.
Економічне зростання – це розвиток національної економіки протягом певного періоду, котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту, валового національного продукту й національного доходу в цілому або темпами приросту цих показників у розрахунку на душу населення .	Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. - С.354.
Економічне зростання виражається у зростанні реального національного обсягу виробництва у вигляді ВВП, ВНД або цих показників на душу населення.	Економічна теорія: Підручник / За ред. В. М. Тарасевича. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – С.451.

У переважній більшості наукових праць економічне зростання аналізується з погляду продуктивних сил, економічної ефективності виробництва, а не соціально-економічних відносин і соціально-економічної ефективності. З точки зору політичної економії необхідно аналізувати соціально-економічне зростання як комплексний показник розвитку способу виробництва, економічної системи [2].

У міжнародній практиці економічне зростання використовується як узагальнюючий показник функціонування народного господарства, а вимірюється воно темпами приросту реального національного доходу (НД), а також реального валового внутрішнього продукту (ВВП). При цьому вирізняються два види показників, що характеризують економічне зростання: 1) загальний показник; 2) показник збільшення обсягу НД чи ВВП на душу населеннях[3].

Необхідність соціально-економічного зростання визначається зростанням народонаселення планети, зростанням економічних потреб і необхідністю їх задоволення.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний, інтенсивний, реальний (змішаний).

Екстенсивний тип економічного зростання досягається завдяки кількісному приросту факторів виробництва за їхнього незмінного технічного рівня. У таких умовах обсяг національного продукту зростає за рахунок кількісного збільшення обсягів праці (чисельність працівників, збільшення тривалості робочого часу), залучення у виробництво нових джерел сировини, палива, енергії, використання додаткових земельних площ (при незмінній віддачі природних ресурсів), а також на основі незмінної ефективності використання засобів праці (капіталовіддача може бути навіть спадною).

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується зростанням обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного їх використання. Інтенсивний тип економічного зростання здійснюється на базі технічного й технологічного вдосконалення виробництва, якісних змін у кваліфікації робочої сили, економії природних ресурсів тощо.

Виділяють також третій тип економічного зростання – реальний, або змішаний. Йому притаманне збільшення обсягу ВВП за рахунок залучення більшої кількості факторів виробництва, а також удосконалення техніки, технології, організації виробництва.

Однак у реальному житті екстенсивний та інтенсивний типи економічного зростання не існують в абсолютних формах, а проявляються або як переважно екстенсивний, або як переважно інтенсивний тип економічного зростання. Належність до того чи іншого типу зростання визначається питомою часткою приросту ВВП, отриманого за рахунок кількісної чи якісної зміни виробничих факторів [4].

Економічне зростання будь-якої країни визначається основними факторами – явищами і процесами, які впливають на обсяги реального виробництва і якість продукції.

Зустрічаються наступні підходи до визначення факторів економічного зростання.

1. За способом впливу на економічне зростання всі фактори поділяють на прямі й непрямі.

Прямі фактори безпосередньо впливають на економічне зростання:

- удосконалення технології та організації виробництва;

- збільшення кількості та поліпшення якості природних ресурсів, зростання чисельності й професіоналізму трудових ресурсів;

• збільшення обсягу і поліпшення якісного складу основного капіталу;

- розвиток підприємництва.

Непрямі фактори – впливають на можливість реалізації потенціалу прямих факторів:

- рівень цін на виробничі ресурси;

- рівень податків; норма позичкового відсотка;

- ступінь монополізації ринку [4, c. 356-357].

2. Економічні та неекономічні фактори економічного зростання.

Економічні:

- збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів;

- поліпшення способів використання ресурсів (удосконалення організації виробництва, удосконалення технології виробництва);

- підвищення якості використовуваних ресурсів.

Неекономічні:

- географічно-кліматичні;

- національно-демографічні;

- інституціональні;

- культурно-духовні;

- військово-політичні [1, c. 319].

Фактори пропозиції – фізичні та технічні складові розширення виробництва, що дозволяють збільшити обсяги реального продукту в економіці:

- зростання кількості та якості природних ресурсів;

- зростання кількості та якості трудових ресурсів;

- зростання обсягів основного капіталу;

- розвиток технології.

Фактор попиту: зростання обсягів виробництва передбачає повну зайнятість ресурсів і вимагає постійного збільшення сукупного попиту. Фактор ефективності:

- ефективне використання наявних ресурсів, залучення в процес виробництва нових додаткових ресурсів (ефективність виробництва);

- вироблення необхідного асортименту товарів і послуг із максимальною корисністю для суспільства – ефективність розподілу [5].