Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми

1. 12.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекції

3. 12.1.1. Сутність, види, типи та форми суспільного відтворення.

12.1.2. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки.

12.1.3. Форми сукупного суспільного продукту в процесі відтворення.

12.2. Коментар до питань, винесених на самостійне

опрацювання

12.2.1. Теорія реалізації сукупного суспільного продукту Ф. Кене.

12.2.2. Теорія суспільного відтворення К. Маркса.

12.3. Теми для рефератів

12.3.1. Вартісна структура сукупного суспільного продукту.

12.3.2. Показники системи національних рахунків та взаємозв’язок між ними.

12.4. Питання для розгляду на семінарському занятті та коментар до питань, які не розглядалися на лекції та не вивчалися самостійно

12.4.1. Суспільне відтворення: сутність, види, типи, форми. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки.

4. 12.4.2. Підвалини теорії суспільного відтворення Ф. Кене та їх розвиток у працях К. Маркса.

12.4.3. Розвиток теорії суспільного відтворення в працях Дж. Кейнса та монетаристів.

12.4.4. Сукупний суспільний продукт в процесі відтворення та його форми.

12.4.5. Національний дохід і його розподіл.

6. 12.5. Список рекомендованої літератури

12.6. Тренінг для закріплення отриманих знань

12.7. Завдання для “економічної розминки” по темі

1. 12.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекції

3. 12.1.1. Сутність, види, типи та форми

4. суспільного відтворення

Суспільне відтворення – це процес суспільного виробництва який взято не як окремий одноразовий акт, а як постійно повторюваний процес, тобто суспільне відтворення - це безупинний процес суспільного виробництва. Він охоплює такі стадії: виробництво, розподіл, обмін та споживання товарів і послуг.

В економічній літературі розглядаються такі види суспільного відтворення: просте, розширене та звужене.

Відтворення можна розглядати на рівні окремої господарюючої одиниці та відтворен­ня на рівні суспільства загалом. На окремому підприємстві відтворення відбувається як кругообіг капіталу або виробничих фондів. У масштабах суспільства відтворення матеріальних благ постає як суспільне відтворення.

Просте відтворення - це відновлення виробництва з року в рік практично в незмінних масштабах і на практично незмінній техніко-технологічній основі.

При розширеному відтворенні обсяг виробництва зростає, структура суспільно­го продукту вдосконалюється. Це відбувається завдяки використанню частини фон­ду відтворення матеріальних витрат та додаткового продукту на нагромадження, тоб­то для розширення та модернізації виробництва.

В окремі періоди розвитку економічної системи може відбуватися зменшення масштабів розширеного відтворення, тобто звужене відтворення. Звужене відтворення може бути зумовлене економічними кризами або трансформацій­ними кризами. Але в ряді галузей звужене відтворення може бути результатом прогресивних структурних змін в економіці.

Матеріальною основою для розширеного відтворення є частка додаткового продукту, що йде на виготовлення додаткових засобів виробництва і життєвих благ .

Існує два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивний тип розширеного відтворення передбачає збільшення обсягів виробленої продукції та надання послуг за рахунок зростання використовуваних речових і особистих факторів виробництва, інших ресурсів без зміни їх техніко-технологічної основи.

Інтенсивний тип розширеного відтворення означає збільшення обсягів виробленої продукції та надання послуг за рахунок зростання продуктивності праці, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на основі науково-технічного прогресу. Практично в господарській практиці розширене відтворення містить у собі елементи як екстенсивного, так і інтенсивного типу.

Будь-яке відтворення є водночас відтворенням продуктивних сил та виробничих відносин. Воно включає постійне відтворення всіх факторів виробництва, тобто за­собів і предметів праці у певних пропорціях, робочої сили, природних ресурсів, а також середовища існування людини. Разом із тим відтворюється й соціально-еко­номічна форма виробництва - відповідні виробничі відносини .

Відтворення продуктивних сил означає, що в процесі виробництва відновлюється та розвивається робоча сила (будь-які збої в її відновленні тягнуть за собою суттєві ускладнення для відтворення загалом), а також відшкодовуються використані засоби виробництва. Якщо засоби виробництва, використані у виробничому процесі, не від­новлюються, значить, здійснити процес виробництва навіть у тих самих масштабах неможливо (не говорячи вже про збільшення масштабів відтворення). При цьому по­трібно відновити не тільки зношені станки, машини, обладнання, але й, по можли­вості, відтворити природні ресурси – обов’язково відтворити ті з них, які є відтво­рюваними, і дуже обережно ставитися до тих, які є невідтворюваними.

Процес відтворення виробничих відносин передбачає:

- розвиток різних форм власності і на їх основі поглиблення товарно-грошових відносин;

- перехід підприємств на самоуправління, повне самофінансування й кредитування, розвиток орендних відносин, акціонерних та інших товариств;

- пріоритетне використання економічних методів господарювання;

- розвиток кооперації в усіх сферах народного господарства тощо.

Відтворення як продуктивних сил, так і виробничих відносин здійснюється шля­хом відтворення суспільного продукту, оскільки без цього неможливо ані відновлення робочої сили, ані відшкодування засобів виробництва, ані нормальне функціонуван­ня базису суспільства.