Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МНС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
497.66 Кб
Скачать

3. Определение времени подхода загрязненного воздуха к заданному объекту.

Время подхода тучи ОХВ к заданному объекту зависит от скорости перенесения тучи воздушным потоком и определяется по формуле

X t = — ,ч., V где X - расстояние от источника загрязнения к заданному объекту, км; V - скорость переноса переднего фронта загрязненного воздуха в зависимости от скорости ветра (табл. Д 2), км/ч.

4. Принятые допущения

Для прогнозирования по этой методике разлив "свободно" принимается, если вылитая ОХВ разливается подстилающейся поверхностью при высоте слоя (h) не выше 0,05 м. Разлив "в поддон" принимается, если вылитая ОХВ разливается поверхностью, которая имеет обвалование, при этом высота слоя разлитой ОХВ должны быть h = Н - 0,2 м, где Н - высота обвалования.

При аварии с емкостями, которые содержат количество ОХВ меньше от низших границ, которые указаны в таблицы, глубины рассчитываются методом интерполирования между низшим значением и нулем.

Все расчеты выполняются на срок не больше 4 часов.

После получения данных с учетом всех коэффициентов полученное значение сравнивается с максимальным значением переноса воздушных масс за 4 часа:

Г = 4-V,

где V - скорость переноса воздушных масс (табл. Д 2);

Г - глубина зоны.

Для дальнейшей работы берется меньше всего с двух значений, которые сравниваются.

6. Учет разных условий возникновения аварии с охв

Таблица Д 1 Коэффициенты уменьшения глубины распространения облака ОХВ

при выливе " в поддон"

Наименование ОХВ

Высота обвалования, м

1,0

2,0

3,0

хлор

2,1

2,4

2,5

аммиак

2,0

2,25

2,35

серный ангидрид

2,5

3,0

3,1

сероводород

1,6

-

-

соляная кислота

4,6

7,4

10,0

хлорпикрин

8,8

11,6

формальдегид

2,1

2,3

2,5

Примечания:

1. Если помещение, где хранится ОХВ, герметически затворяются и оборудованные специальными улавливателями, то соответствующий коэффициент увеличивается в 3 раза.

2. В случае промежуточных значений высоты обвалование существующее значение высоты обвалования округляется к более близкому.

Таблица Д 2 Скорость переноса переднего фронта облака загрязненного воздуха в зависимости от скорости ветра и СВУВ

Скорость воздуха,

м/с

1

2

3

4

5 6

7

8

9

10

Скорое

:ть nej

эеноса г

[ереднег

о фронта тучи.

$агрязш

гнного i

юздуха,

км/ч

ИНВЕРСИЯ

5

10

16

21

ИЗОТЕРМИЯ

6

12

18

24

29 35

41

47

53

59

КОНВЕКЦИЯ

7

14

21

28

Приложение 2

Задача 1

Проведите долгосрочное (оперативное) прогнозирование для ниже прведенных условий.

На химически-опасном объекте, который расположен на расстоянии 9 км от населенного пункта, содержится 2 емкости по 50 и 100 т хлора. Вокруг емкостей построено обвалование высотой 2,3 метра.

Дополнительные данные: на карте определяем, что населенный пункт имеет глубину 5 км и ширину 4 км в перпендикулярном направлении к ХОО. Площадь населенного пункта составляет 18 км . В нем проживает 12 тыс. чел.

Метеоусловия: для оперативного планирования принимаются только такие метеоусловия - инверсия, скорость ветра - 1 м/с, температура воздуха +20 С. Направление ветра не учитывается, а распространение тучи загрязненного воздуха принимается как круг 360 град.

1. Объясните с какой целью осуществляется долгосрочное (оперативное) прогнозирование;

2. Укажите к какой степени опасности можно отнести ХОО по количеству СДЯВ;

3. Определите:

глубину распространения загрязненного воздуха; ширину зоны прогнозируемого химического загрязнения;

площадь зоны прогнозируемого химического загрязнения, которое проходит через населенный пункт;

часть площади населенного пункта и количество населения, которое попадет в ПЗХЗ; структуру и количество санитарных потерь населения по степени тяжести; срок подхода облака загрязненного воздуха к населенному пункту; - площадь ЗВХЗ и ПЗХЗ.

4. На основе полученных данных укажите окончательную степень опасности ХОО по количеству населения и части территории населенного пункта, которые попадают в зону химического загрязнения;

5. Каким образом выполняется устранение последствий аварии на таких ХОО.

Задача 2

Выполнить расчеты для аварийного прогнозирования для следующей ситуации. На ХОО, который расположен вне населенного пункта, состоялся выброс аммиака в количестве 100 тонн. Выброс на поверхность "свободный".

Дополнительные данные: на расстоянии 2 км от очага поражения расположенн лесной массив глубиной 3 км; на расстоянии 6,5 км от очага поражения расположен населенный пункт, который имеет ширину 5 км и глубину 4 км в перпендикулярном направлении к ХОО. Площадь населенного пункта составляет 18 км2. В нем проживает 12 тыс. чел.

Метеоусловия: температура воздуха + 250С, изотермия, ветер 1 м/с, направление -северо-восточный.

1. Объясните с какой целью осуществляется аварийное прогнозирование;

2. Укажите к какой степени опасности можно отнести ХНА по количеству СДЯВ;

3. Определите:

глубину распространения загрязненного воздуха с учетом уменьшающего влияния лесного массива и населенного пункта;

часть площади населенного пункта и количество населения, которое попадет в ПЗХЗ; структуру и количество санитарных потерь населения по степени тяжести; срок подхода облака загрязненного воздуха к населенному пункту; срок действия источника загрязнения; - площадь ЗВХЗ и ПЗХЗ.

4. На основе полученных данных укажите окончательную степень опасности ХОО по количеству населения и части территории населенного пункта, которые попадают в зону химического загрязнения;

5. Каким образом выполняется устранение последствий аварии на таких ХОО.

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:___________________________________________

Терміни, параметри, характеристики

Визначення

Хімічно-небезпечний об'єкт (ХНО)

Об'єкт, де виготовляють, використовують як сировину, зберігають чи транспортують сильнодіючі отруйні речовини і при аварії та зруйнуванні якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин.

Небезпечні хімічні

речовини

(НХР)

Хімічні речовини, безпосередня чи опосередкована дія яких можуть спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Сильнодіючі

отруйні речовини

(СДОР)

Високотоксичні та найбільш небезпечні НХР, що використовуються в промисловості і народному господарстві у великих кількостях і які спроможні у випадках аварій (руйнувань) ХНО вільно переходити та поширюватись в навколишнє середовище та викликати масові ураження людей.

Аварія на ХНО

Це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин, або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю та здоров'ю людей.

До ХНО

відносять:

- підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегінної галузі;

- підприємства, що використовують холодоагенти;

- підприємства целюлозно-паперової промисловості;

- підприємства харчової промисловості;

- водогінні і водоочисні станції, що використовують хлор (водоканал);

-залізничні станції з парком для відстою потягів з отрутохімікатами, порти;

- склади та бази, де зберігають отрутохімікати, що застосовують у сільському господарстві;

- склади та бази із речовинами для дезінфекції, дезінсекції, дератизації;

- склади МО України з ракетним паливом, ракетні частини із шахтами;

- склади для зберігання сильнодіючих отруйних речовин, отруйних речовин, отрутохімікатів;

- лабораторії, науково-дослідні інститути, де використовують СДОР.

Класифікація ХНО. (також див. табл.1)

Ступені небезпечності ХНО в залежності від типу і кількості СДОР:

1) За кількістю хлору:

-1 ступінь - 250 т і більше;

- II ступінь — 250-50 т;

- III ступінь - 50-0,8 т;

- IV ступінь - менше 0,8 т;

2) За кількістю аміаку:

-1 ступінь - 2500 т і більше;

- II ступінь - 2500-500 т;

- III ступінь - 500-10 т;

- IV ступінь - менше 10 т;

3) За коефіцієнтом еквівалентності наявної токсичної речовини до 1 т хлору:

- аміаку -10т;

- сірководню -10 т;

- оксиду азоту -6 т;

- синильної кислоти -2 т;

- фосгену-0,75 т;

- сірковуглецю - 125 кг.

Класифікація аварій на ХНО

I. За характером руйнування:

- без руйнування ємностей, цехів, виробництва;

- з руйнуванням ємностей, цехів, виробництва.

II. За кількістю уражених людей (тварин):

- без ураження людей (тварин);

- одиничні (кількість потерпілих - 1-2 особи);

- малі (кількість потерпілих - 3-10 осіб);

- середні (кількість потерпілих- 11-50 осіб);

- великі (кількість потерпілих - 51-100 осіб);

- гігантські (кількість потерпілих - понад 1000 осіб).

III. За масштабом:

- цехові - аварії, у результаті яких взагалі не було викиду СДОР або він був незначним, і заражена територія обмежена територією цеху;

- об'єктові — аварії, пов'язані з витіканням СДОР з технологічного устаткування, але заражена територія не перевищує санітарно-захисної зони навколо підприємства;

- місцеві - аварії, викликані руйнуванням великої ємності або складу СДОР, а хмара отруйних речовин сягає житлових кварталів і тому є необхідність евакуювати населення з найближчих будинків;

- регіональні - аварії, що характеризуються значним викидом СДОР, хмара яких поширюється вглиб житлових кварталів;

-глобальні - аварії на великому об'єкті з повним руйнуванням усіх сховищ СДОР, що спричиняє необхідність застосування термінових заходів щодо захисту людей на значній території.

Найбільш типові аварії на підприємствах хімічної і нафтохімічної промисловості:

- пожежі і загоряння в технологічних установках, які не призводять до утворення вибухонебезпечних сумішей не тільки в апаратах, але й в атмосфері виробничих будівель;

- вибухи на відкритих установках і у виробничих приміщеннях, викликані викидами вогненебезпечних і вибухонебезпечних продуктів в атмосферу;

- вибухи усередині технологічного устаткування, що супроводжуються його руйнуванням (розгерметизацією) і викиданням вогненебезпечних і вибухонебезпечних продуктів, що спричиняє вторинні вибухи або пожежі.

Токсична дія НХР та СДОР на організм людини визначається наступними факторами:

- Фізичні_____властивості: агрегатний стан (газоподібний, рідкий, твердий, аерозоль), температура кипіння, густина, розчинність у воді, жирах, ліпідах.

-Хімічні властивості: види хімічного впливу при контакті з клітинами тканин :

а) дія на рецептори - холінергічні, адренергічні, дофамінові, серотонінові, гістамінові, пуринові, опіатні, ГАМК тощо;

б) мембранотоксична дія (первинна зміна фізико-хімічних властивостей ліпідного прошарку біомембран);

в) порушення метаболізму в клітинах (у тому числі її регуляційних систем);

г) генотоксична дія та пошкодження системи білкового синтезу.

- Шляхи надходження в організм:

а) через незахищену шкіру (перкутанні ушкодження) та кон'юнктиву ока;

б) через рот (пероральні ураження);

в) інгаляційно;

г) через опікові поверхні та рани.

- Концентрація в об'єктах навколишнього середовища (повітря, вода, продукти харчування тощо).

- Тривалість впливу на організм. Гранично допустима концентрація (ГДК)

Максимальна концентрація токсичної речовини в об'єктах навколишнього середовища, яка не викликає симптомів отруєння організму.

Порогова концентрація

Найменша концентрація токсичної речовини в об'єктах навколишнього середовища, яка зумовлює початкові симптоми отруєння.

Середньо-смертельна доза (LD 50)

Концентрація токсичної речовини, яка при надходженні в організм викликає загибель 50,0% уражених.

Абсолютно смертельна доза (LD 100)

Концентрація токсичної речовини, яка при надходженні в організм викликає загибель 100,0% уражених.

За ступенем токсичності СДОР поділяють на : (також див. табл.2)

1) Надзвичайно небезпечні (ГДК <0,1 мг/м ):

- фосфорорганічні речовини (зарин, зоман, Vі-гази);

- нітрили (синильна кислота, її похідні);

- сульфіди (іприт);

- похідні вугільної кислоти (фосген, дифосген);

2) Високонебезпечні (ГДК 0,1-1 мг/м ):

- фосфорорганічні, крім бойових отруйних речовин, (карбофос);

- фторорганічні (фтороцтова кислота);

- сполуки арсену (миш'яку), ртуті, свинцю, цинку, талію, кадмію;

-карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза);

3) Помірнонебезпечні (ГДК 1,1-10 мг/м3): -мінеральні та органічні кислоти - сульфатна (Н2S04), хлоридна (НСl), нітратна (НNO3), фосфорна (Н3РО4), оцтова;

- луги (їдкий натр, аміак);

- сполуки сірки (вуглець сірки, диметилсульфід); -органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки (феноли, альдегіди, крезоли).

За синдромологічними проявами отруєнь СДОР поділяють на:

1. Речовини переважно із задушливою дією (хлор, оксихлорид фосфору, фосген, хлорид сірки);

2. Речовини переважно із загальноотруйною дією (синильна кислота, діоксид вуглецю, ціаніди, сірчаний ангідрид);

3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:

а) з вираженою припікаючою дією (акрилонітрил, азотна кислота);

б) зі слабкою припікаючою дією (сірководень, оксид азоту, сірчистий ангідрид).

4. Речовини, які порушують генерацію проведення та передачу нервового імпульсу периферичної нервової системи (ФОС)

5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).

6. Речовини, які порушують обмін речовин та структуру клітин - цитохімічні або метаболічні отрути: (діоксан, галогенізовані вуглеводні, етиленоксид).

Осередок хімічного ураження

Територія {зона розливу) з населенням, технічними засобами, народногосподарськими об'єктами, у межах якої, внаслідок аварії на ХНО, відбувся розлив, викид газів, парів, аерозолів отруйних речовини, що призвело до масового ураження людей, тварин, рослин.

Зона хімічного зараження (3X3)

Територія (зона зносу) на яку поширилася хмара СДОР з небезпечною для людини концентрацією. Розміри 3X3 залежать від кількості викиду СДОР унаслідок аварії на ХНО, їхніми фізико-хімічними властивостями, метеорологічними умовами тощо. На території 3X3 можуть сформуватися один чи кілька осередків хімічного ураження.

Розрізняють 4 осередки хімічного ураження СДОР (також див. табл.З)

Критерієм оцінки є 1 година (більше чи менше): стійкість і дія на людину більше 1 години - стійкі і сповільненої дії, менше 1 години - нестійкі і швидкої дії:

- Стійкий, швидкої дії (ФОС, анілін);

- Стійкий, сповільненої дії (сірчана кислота, етилсвинець);

- Нестійкий, швидкої дії (хлор, аміак, синильна кислота, оксид вуглецю);

- Нестійкий, сповільненої дії (бромметил, азотна кислота, гексахлоран).

Для осередків хімічного ураження швидкодіючими речовинами характерно:

- одномоментне (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин) ураження значної кількості людей; -швидкий прояв інтоксикації із значною кількістю тяжких уражень;

- дефіцит часу для органів охорони здоров'я для організації роботи. Вирішальне значення в цих умовах набуває само і взаємодопомога;

- потреба в евакуації постраждалих за один рейс.

Для осередків хімічного ураження речовинами сповільненої дії характерно:

- формування санітарних втрат йде повільно (декілька годин);

-наявність деякого резерву часу для корегування роботи закладів охорони здоров'я;

- необхідність активного виявлення постраждалих серед населення;

- евакуація здійснюється за декілька рейсів.

В осередку

хімічного ураження

розрізняють:

1) Зона розливу - територія, яка визначається площею (межами) безпосереднього розливу або викиду СДОР в зовнішнє середовище. В зоні створюються абсолютно смертельні концентрації отруйних речовин на рівні ІЛЗкхь

2) Зона ураження - територія, на якій можлива концентрація СДОР в повітрі в межах ІЛ}]0о-Ь05(ь

3) Зона зараження - територія, на якій концентрація СДОР в повітрі становить ІЛ)5о- Тривале перебування людей у цій зоні є небезпечним для здоров'я.

Розміри осередку

хімічного ураження залежать від таких факторів:

- кількість СДОР, що потрапили в навколишнє середовище під час аварії на ХНО;

- фізико-хімічні властивості СДОР;

- площа розливу (викиду) СДОР;

- кліматичні та метеорологічні умови;

- напрямок і швидкість вітру;

- вертикальна стійкість приземних шарів атмосфери;

- рельєф місцевості та наявність лісових насаджень;

- щільність забудови населених пунктів.

Хімічна обстановка

Це умови, які виникають після аварії на ХНО, внаслідок забруднення об'єкта та навколишнього середовища СДОР і характеризується токсичністю СДОР, масштабами та характером зараження місцевості, людей, техніки, різних об'єктів, повітря, джерел питної води і продуктів харчування.

Оцінка хімічної обстановки

Це визначення масштабу і характеру ураження отруйними речовинами (ОР) і СДОР, аналіз їхнього впливу на діяльність об'єктів, сил медицини катастроф і населення.

Основними

вихідними даними

при оцінці хімічної

обстановки є такі:

а) тип ОР або СДОР, район;

б) час і кількість ОР, що вилилися;

в) метеорологічні і топографічні умови місцевості;

г) ступінь захищеності людей, техніки, майна.

Ступінь

вертикальної

стійкості повітря

(СВСП)

формується такими

станами атмосфери

в приземному шарі

повітря:

— інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні; -конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні;

- ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні, зазвичай спостерігається в похмуру погоду і при сніжному покриві.

Таблиця 1. Класифікація хімічно небезпечних об'єктів та адміністративно-територіальних одиниць (крім залізниць)

Найменування об'єкта

Критерії класифікації

Одиниця виміру

Ступінь хімічної небезпеки

І

II

III

IV

Хімічно-небезпечний об'єкт (ХНО)

Кількість

населення, яке

потрапляє в

прогнозовану

зону хімічного

забруднення

(ПЗХЗ) при

аваріях на ХНО

осіб

понад 3000

3000-300

300-100

менше 100

Хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця

Частка території,

що потрапляє в

зону можливого

хімічного

забруднення

(ЗМХЗ) при

аваріях на ХНО

%

понад 50

50-30

30-10

менше 10

Таблиця 2. Середньосмертельні дози токсичних речовин при різних шляхах надходження в організм людини згідно класу небезпечності речовин

за ступенем їх токсичного впливу

Показник

Клас небезпечності

1

(Надзвичайно небезпечні)

2 (Високо-небезпечні)

3 (Помірно-небезпечні)

4

(Мало-небезпечні)

ГДК в повітрі (мг/м")

<0,1

0,1-1

1,1-10

>10

ЬВ5о при надходженні у шлунок (мг/кг)

<15

1-150

151-500

>500

ІХ>50 при попаданні на шкіру (мг/кг)

< 100

100-500

501-2500

>2500

з

ІЛЗ)5о в повітрі (мг/м )

<500

500-5000

5001-50000

> 50000

Таблиця 3. Осередки ураження СДОР за тривалістю уражуючої дії та часом формування втрат серед населення

Вид осередку

Тривалість уражуючої дії

Час формування втрат серед населення

Стійкий швидкодіючий

Понад 1 год

Хвилини-десятки хвилин

Стійкий повільно діючий

Понад 1 год

Години-десятки годин

Нестійкий

швидкодіючий

Хвилини-десятки хвилин

Хвилини-десятки хвилин

Нестійкий повільно діючий

Хвилини-десятки хвилин

Години-десятки годин