9. Осн. Підходи до розуміння середовища орг-ції

Ієрархічна концепція вкл. 2 моделі розуміння середовища орг-ції:

1-модель ієрархічної структури середовища, запропонована Діллом і розвинена Томпсоном. Відп. до цієї моделі середовище орг-ції вкл. 3 складові: зовн. прошарок середовища, середовище завдань і рішень, а також внутр. середовище. У свою чергу зовн. прошарок середовища вкл.: політ., ек., соц., екологічні, науково-тех. фактори. Середовище завдань і рішень вкл..: споживачі, конкуренти, постачальники, партнери, організації−регулятори. Внутр. середовище вкл..: цілі, завдання, цінності, процедури, управл. персоналом.

2-іерархічна модель Бостонської консалтингової групи має такий вигляд: п-во  сегмент ринку  галузь  нац. економіка  св. економіка.

Більшість авторів розрізняють:

1. Зовн. середовище − це сукуп. факторів, що впливають на орг-цію і на яке орг-ція не може впливати взагалі або має незначний вплив.

2. Проміжне середовище − це сукуп. факторів, що впливають на д-сть орг-ції, на які вона може впливати через встановл. ефективних комунікацій.

3. Внутр. середовище − це сукуп. факторів, які впливають на орг-цію і перебувають під безпосереднім контролем керівників і персоналу.

10. Зовн. Середовище орг-ції

Одним із методів аналізу зовн. середовища є PEST-аналіз, який вкл.. 4 групи показників: політ., ек., соц.. і технологічні.

Більш глибоко зовн. середовище можна вивчати викор. такі фактори:

1.Ек. фактори: заг. стан ек. процесів, рівень ВВП та інфляції, с-ма оподаткув., ставка банк % та інші.

2.Політико-інституційні: д-сть уряду, держ. контроль і регулювання, держ. замовлення, рівень протекціонізму, рівень корупції та ек. свободи.

3. Структурні фактори: структура галузей нац. економіки, формув. нових та згорт. старих галузей, вплив міжнар. поділу праці.

4.Науково-технічні фактори: технологічні прориви, питома вага наукомістких виробництв і продукції, вимоги до науково-тех. рівня виробн. і продукції.

5.Природно-екологічні фактори: наявність природних ресурсів, розміщ. продукт. сил, природно-клімат. умови, законод. з екологічних питань.

6.Ресурсні фактори: структура і наявність нац. ресурсів, структура імпорту та експорту ресурсів, доступність ресурсів.

7.Демографічні фактори: к-сть потенц. споживачів і робітників, якість роб. сили.

8.Соц.-культурні фактори: ставлення до бізнесу загалом, к-сть профспілок, відносини між п-вами і громадськими орг-ціями, «ек. націоналізм».

9.Міжнар. фактори: міждерж. угоди, митні союзи, вступ до міжнар. орг-цій.

1. Поняття стратегічного управління

2. Суть стратегічного мислення.

3. Загальний процес стратегічного управління

4 . Особливості стратегічного управління

5. Виконавці, задіяні у стратегічному управлінні

6. Роль, значення, сутність і місце мети у стратегічному управлінні (СУ).

7. Поняття місії, її формулювання.

8. Класифікація цілей.

10. Зовн. середовище орг-ції

9. Осн. підходи до розуміння середовища орг-ції

11. Проміжне (середовище завдань) середовище

12. Внутр. середовище орг-ції

13. Сутніст категорії конкурент-сті

14. Конкур-сть продукції

15. Конкур-сть п-ва

16. Стратегічні групи конкурентів

11. Проміжне (середовище завдань) середовище

Найбільш пошир. є модель галузевої конкуренції Портера. Згідно з цієї моделі вивч. 5 факторів: споживачі, постачальники, товари-замінники, конкуренти і потенційні конкуренти.

1.Споживачі. Аналіз попиту споживачів здійсн. за такими показниками:

*к-сть і концентрація споживачів; *характер попиту на продукцію; *еластичність попиту за ціною; *рівень доходів цільових груп споживачів; *готовність споживачів до викор. продукції (в т. ч. і нової); *«ціни споживання», тобто вигідність і зручність продукції для споживачів; *ступінь стандартизації чи деверсифікації продукції; *характер споживання та «витрати конверсії» у споживачів у разі переходу на іншу продукцію; *оцінка якості збоку споживачів; *мотивація придбання; *лояльність споживачів; *оцінка надійності і потужності каналів розподілу; *доступність товарів для споживання.

2.Постачальники. Осн. фактори, які викор. для хар-ки постач.: *оцінка тенденцій ринків сировини; *хар-ка ресурсів (їх обсяг, дефіцитність, універсальність і ліквідність); *розподіл ринків сировини за постачальниками; *оцінка важливості окремих ресурсів; *еластичність попиту на ресурси; *можливості викор. ресурсозамінників; к-сть п-ств, які можуть постачати ресурсозамінники; *к-сть п-ств, які викор. аналогічні ресурси; *оцінка «витрат конверсії» в разі зміни постач.; *оцінка можливостей вертикальної інтеграції постач. з виробниками.

3.Товари-замінники. Вплив товарозамінників може позначитися в таких напрямках: *зниження ціни на товарозамінник може призвести до зниженнґ попиту на товар досліджуваного п-ва; *зменш. обсягу ринку, внаслідок втрати частини споживачів; *підвищ. конкуренції на скороченому ринку; *необх. пошуку нових напрямів і пов’язані з цим додаткові витрати.

4.Конкуренти. Викор. такі показники: *частка ринку дослідж. п-ва; *імідж, досвід, наявність відомої торгової марки; *наявність патентів, ліцензій, виробн. потужностей; *наявність с-ми розподілу і збуту, висококваліф. кадрів; наявність у конкурентів наук.-тех. відділів.

5.Потенційні конкуренти. Цей фактор вкл.. наступні показники: *п-ва, що діють на географічно близьких ринках і схильні до експансії; *диверсифіковані фірми, які прац. У суміжних галузях та сферах, і продовж. стратегію диверсифікації; *споживачі продукції виробничо-тех. призначення, що можуть налагодити виробн. несвоєї продукції; *постач. сировини і матеріалів, які можуть налагодити виробн.. кінцевої продукції; *невеликі п-ва, аутсайдери галузі, які можуть отримати підтримку д-ви, великих фірм, внаслідок поглинання і відп. стати конкурентом.

Проблеми з якими можуть стикатися потенц. конкуренти наз. «бар’єрами входу» − це фактори, які протидіють прийняттю рішення щодо перепрофілюв. діючого п-ва та входження його в галузь навіть тоді, коли рентаб. нової галузі вища за наявну.

«Бар’єри входу»: 1-низькі витрати на виробн. діючих галузей, п-ств за рах. масштабів випуску; 2-наявність добре відомих торгових марок; 3-наявність потужних служб стимулювання збуту діючих п-ств; 4-«витрати конверсії» пов’язані із зміною постачальників, необх. освоєння нового обладнання; 5-наявність уже сформованої галузевої с-ми розподілу продукції; 6-обмеження щодо залучення кадрів певної кваліфікації; 7-«наявність галузевих переваг» у діючого п-ва (патенти, ліцензії, вигідне розташування, держ. підтримка); 8-ліцензування окремих видів д-сті.

«Бар’єри виходу» з галузі − перелік факторів, які стримують перехід п-ств в іншу галузь, навіть тоді, коли п-во працює на межі рентабельності. До «бар’єрів виходу належать»: 1-великий масштаб інвестицій, що були попередньо здійснені, які втрачаються при переході; 2-витрати на звільнення працівників; 3-реальні витрати на зміну профілю (платежі за оренду, строк якої не закінчився, а також штрафи за розірвання договорів); 4-держ. регулювання; 5-вплив профспілок; 6-опір змінам персоналу.