8. Класифікація цілей.

Існує досить багато класифікаційних груп, які визнач. цілі управління. Деякі з них поділено за такими ознаками:

за спрямованістю дій цілі — зовн. та внутр..;

за напрямками д-сті на п-ві — екон., техніко-технологіні, соц.., екологічні;

за можливістю їх повного здійснення — «цілі створення» (якого-небудь матеріального об'єкта чи с-ми) та «цілі розвитку» (коли йдеться про процес);

за охопленням рівнів управління — цілі всього п-ва, окремих підрозділів, груп або індивідуумів;

за часовими х-тиками — коротко-, середньо- та довгострокові;

за можливістю кількісного визнач. — формалізовані, слабоструктуровані,

неструктуровані;

за відповідною спрямованістю на види д-сті — стратегічні, тактичні, оперативні;

за ступенем оновлення — цілі підтримки наявного рівня, цілі поступової зміни окремих ел. с-ми та цілі оновлення с-ми в цілому (заміна с-ми);

за впливом на окремі елементи п-ва — виробничі та управлінські; останні, у свою чергу, можна поділ. на окремі цілі виконання адміністративної ф-ції (цілі планування, організації, мотивації, контролю) і цілі функціонув., уособлених у цілях окремих підс-м п-ва (маркетингові, технолог., збутові, фін., постачання, кадрові тощо);

за характером д-сті — цілі функціонув. та цілі розвитку;

за пріоритетами — осн., побічні та підтримувальні;

за вимірюваністю — кількісні та якісні.

Для орг.-ції д-сті п-ва суттєвими є часові х-тики цілей. Якщо п-во орієнтується на довгострокові цілі, можна стверджувати про доцільність ств. с-ми СУ.

Стратегічні цілі вказують на специфічні рез. д-сті (параметри с-ми), яких орг.-ція планує досягти, а також конкурентну позицію, котру вона прагне зайняти на ринках для своїх продуктів. їх можна віднести до «цілей розвитку».

Довгострокові цілі точно визнач. бажані рез. та ринкову позицію з урахуванням досягнутого рівня розвитку на поточний момент.

Короткострокові цілі точно визнач. найближчі конкретні організац. цілі та ринкову позицію, яку орг.-ція бажає посісти згідно з її довгостроковими цілями.

Можна сформувати ще два класифікац. типи цілей: прямі та забезпечувальні. Для п-ва, що діє в ринковому середовищі, до прямих цілей належать: зростання прибутковості д-сті; ств. конкурентних переваг (конкретних);завоювання ринку тощо.

До забезпечувальних (підтримувальних) цілей п-ва відносять:«виживання» в конкурентній боротьбі;ствю нових видів продукції та технології; підвищення професіоналізму і компетенції персоналу; зростання ефективності в-цтва тощо.

Роль суб'єктивного фактора у встановленні цілей п-ва може бути визначена через фактичне існування номінально та реально існуючих цілей. Номінальні цілі відбивають проголошені, формально встановлені та всебічно обґрунтовані орієнтири розвитку орг.-ції. До них можна віднести зростання добробуту працівників п-ва, впровадження досліджень НТП у виробництво; виконання зобов'язань щодо соц.. відповід. перед суспільством тощо. Реально ж можуть переслідуватися зовсім ін.. цілі: збереження статус-кво на п-ві для забезпеч. досягнутого розподілу влади, розподіл власності на свою користь та ін. Зближенням реальних і номінальних цілей можна підвищити продуктивність орг.-ції, ств. позитивний імідж.