Лекція 1
Професійні програми для макетування матеріалів
План
1. Поняття макетування 1
2. Планування видання 2
3. Вибір формату публікації 3
4. Створення таблиці стилів і розробка шаблонів 6
5. Принципи макетування 8
Література
Глушаков С.В., Кнабе Г.А. Компьютерная верстка: Учебный курс – Харьков: Фолио, 2002. – 485с. стр. 4 – 12, 53 – 73.
Хабрейкен Джо Microsoft Office 2003. Все в одном.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. – 864 с.: ил.
О‘Квин, Донни. Допечатная подготовка. Руководство дизайнера. :Пер. с англ. : Уч пос. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2003. – 592 с. : ил. стр.29 – 69
Основные принципы макетирования http://teh-red.narod.ru/
1. Поняття макетування
Макетом видання називається взаємне розташування елементів макета - колонок, текстових блоків, графічного матеріалу, кольорових рішень, а також колонтитулів, розділових ліній, рамок і інших елементів оформлення.
Макетуванням називається процес взаємної компоновки елементів макету з урахуванням балансу, форми, масштабу, пропорційності, кольору та інших факторів, що визначають сприйняття, для досягнення мети видання.
Макети електронних і друкованих видань мають деякі відмінності, зумовлені їх технологічними особливостями. Так, при сприйнятті друкованого видання, поряд з візуальним, велику роль відіграє також тактильне сприйняття - щільність і якість паперу, плетіння й навіть запах.
Для електронних видань, в свою чергу, велике значення має, перш за все, зручність навігації, що вимагає чіткого структурування та організації гіперпосилань.
Стиль оформлення залежить від спрямованості видання. Вдалий макет повинен відповідати змісту і забезпечувати цілісність і легкість сприйняття. Сучасні пакети комп'ютерної графіки дозволяють створювати велику кількість різних спецефектів, проте при розробці макету слід керуватися насамперед кінцевою метою - якомога краще донести до читача інформацію, - а не прагнути застосувати всі можливі ефекти в одному документі.
Тому для кожного з умовних типів видання є певні правила. Це не означає, що необхідно завжди строго дотримуватися правил, однак для розробки гарного макету не варто нехтувати сформованими принципами. Справа в тому, що сприйняття читача (і замовника) вже в якійсь мірі підготовлено іншими виданнями, тобто він приблизно знає, як повинен виглядати комп'ютерний журнал, а як - газета, що містить рекламну інформацію. Якщо ж запропонувати навіть дуже професійно зроблений макет, який буде сильно відрізнятися від аналогічних видань, це може призвести до непорозумінь і розбіжностей.
Створення макету - складний творчий процес. Робота над ним може зайняти значну кількість часу, а також глибоких знань в області дизайну.
2. Планування видання
Розробка макета починається з етапу планування - обговорення цілей і завдань видання з замовником або головним редактором. В результаті планування повинні бути визначені основні параметри майбутньої газети, журналу або книги - формат, кількість сторінок, якість і щільність паперу, вирішено питання про кількість використовуваних кольорів і тираж. Якщо оформлення документа повинне відповідати будь-яким спеціальним вимогам (наприклад, при підготовці наукової книги або навчального посібника), вони повинні бути чітко обумовлені.
На етапі планування потрібно ретельно продумати структуру документа і створити таблицю стилів. Це дозволить у разі потреби швидко змінити макет і значно полегшить подальшу роботу.
Щоб структурувати публікацію, необхідно мати чітке уявлення про матеріали, які розміщуються. Дизайнер може отримати потрібну інформацію від редактора чи безпосередньо від замовника. На цій стадії розробки макету часто доводиться стикатися з ситуацією, коли у замовника ще не зовсім готовий текст і він не може точно визначити не тільки його обсяг, але і структуру розділів і рубрик майбутнього видання. Обстановку може ускладнювати та обставина, що підготовкою матеріалів, які передбачається включити в публікацію, займаються кілька людей, роботу яких ще потрібно узгодити. При цьому у кожного напевно є своя думка щодо макета і зовнішнього вигляду видання.
У цьому випадку дизайнер приречений на нескінченну переробку макета у відповідності з постійно мінливими вимогами замовника, що пов'язано іноді з досить відчутними витратами (на транспорт, висновок зразків на кольоровому принтері, переговори з друкарнею і т.д.). Зрештою або замовник відмовляється від послуг дизайнера, або сам дизайнер відмовляється від виконання роботи.
Дизайнер, якщо він зацікавлений в одержанні замовлення, може допомогти замовнику (а заодно і собі). Це вимагатиме терпіння і такту, але в результаті можна отримати вигідне замовлення і перспективу подальшої співпраці.
На першій зустрічі із замовником бажано дізнатися побільше про нього і про діяльність його організації. Це дозволить визначити не тільки основні елементи публікації, але і його серйозність і платоспроможність. Не варто витрачати час на різного роду діячів, які намагаються безкоштовно отримати професійний макет і консультації. При проведенні переговорів слід пам'ятати про те, що поліграфія - це досить капіталомісткий бізнес, і вартість послуг з додрукарської підготовці становить зазвичай лише невелику частину від вартості всього тиражу.
Якщо замовник відчуває труднощі в розробці структури майбутньої публікації, дизайнер може показати йому інші аналогічні видання і в процесі переговорів виявити ті прийоми та рішення, які подобаються замовнику. У цьому випадку йому залишиться тільки уточнити необхідні деталі і представити на розгляд сигнальний примірник. Адже в кінцевому результаті завдання дизайнера - зробити такий макет, який справить враження на замовника, а для цього насамперед необхідно зрозуміти, що саме замовник хоче побачити.
При цьому тільки дизайнер може визначити, наскільки складним виявиться застосування того чи іншого прийому верстки для друку в друкарні. Якщо якесь рішення виявиться занадто складним, слід переконати замовника відмовитися від нього. Звичайно, не варто при цьому говорити: «Ні, це я зробити не зможу» або «У цій друкарні таке нормально не надрукують». Замовники бувають різні, і після таких заяв вони можуть почати шукати такого дизайнера, який зможе «це зробити» або таку друкарню, в якій зможуть «це надрукувати». Результат, як правило, виявляється нічим не краще, тільки от гонорар отримає інша людина.
Тому в такій ситуації слід не критикувати невдале рішення, а запропонувати інше, яке не викличе проблем при друці, але при цьому буде виглядати не гірше, а бажано - краще відкинутого. Як не дивно, такий варіант майже завжди є.
У результаті планування повинні бути розподілені обов'язки сторін і чітко обумовлено, хто за що відповідає. Зазвичай замовник готує весь текстовий матеріал і надає оригінали фотографій, а в обов'язки дизайнера входить сканування і обробка оригіналів, розробка макета та власне верстка публікації. Тут слід зазначити, що верстка і підготовка матеріалів - різні речі, які вимагають від дизайнера володіння різними програмними продуктами та відповідної кваліфікації. Оплата за таку роботу теж різна і варіюється в досить широких межах залежно від складності замовлення, якості наданих замовником оригіналів та рівня майстерності дизайнера.
Зрозуміло, можливі різні варіанти: наприклад, замовник може надати вже готові зображення в цифровому вигляді, які не потребують обробки. У цьому випадку від дизайнера потрібно тільки розробити макет і зверстати публікацію. Однак за якість віддрукованих зображень він вже не буде нести ніякої відповідальності.
З іншого боку, деякі досвідчені дизайнери працюють у тісному контакті з друкарнею і сервісним бюро, виконуючим кольороподіл, що дозволяє їм враховувати особливості конкретного обладнання. У такому випадку дизайнер може запропонувати замовнику виконати супровід замовлення, тобто проконтролювати його якісне виконання на етапі кольороподілу і друку. Це вимагає досить високої кваліфікації, але зате шанси отримати високоякісний тираж набагато підвищаться.