- •1. Значення реструктуризації
- •2. Суть процесу реструктуризації
- •2. Детермінанти стратегії реструктуризації
- •2. Глобальні зміни в економіці і структурна перебудова
- •Напрями реформ в системі стратегічної реструктуризації підприємств
- •3. Стратегічний менеджмент і реструктуризація підприємств
- •Стратегічне бачення і стратегічні можливості як сфери стратегії підприємства
- •Критична інформація як передумова досягнення стійких конкурентних переваг
- •4. Структурна перебудова підприємства в перехідний період
- •Від того, на що спрямована увага
- •Приклади виробництв на різних стадіях життєвого циклу галузі
- •5. Аналіз ризику
- •6. Реструктуризація підприємств: ключові фігури та складові процесу
- •Форми взаємодії підприємств із зацікавленими сторонами
- •3. Передумови розробки проекту реструктуризації
- •1. Загальна частина
- •2. Техніко-економічна інформація – фундамент приваблення потенційних інвесторів
- •3. Загальні принципи, форми і вимоги інвестування капіталу у виробництво
- •4. Аналіз технічного стану підприємства
- •1. Загальна характеристика підприємства
- •2. Технічна характеристика основних засобів
- •3. Визначення технічного стану устаткування і обладнання
- •5. Аналіз рівня собівартості продукції (робіт, послуг)
- •6. Аналіз фінансового стану підприємства за рентабельністю і фінансовою стійкістю
- •Аналіз ліквідності балансу підприємства
- •7. Аналіз фінансового стану підприємства методом системи коефіцієнтів (українська практика)1
- •1. Аналіз джерел власних засобів
- •2. Аналіз власних обігових засобів
- •3. Аналіз структури обігових засобів
- •4. Аналіз прибутковості підприємства
- •5. Аналіз використання основних фондів
- •6. Узагальнення результатів аналізу
- •Результати аналізу фінансового стану підприємства методом системи коефіцієнтів
3. Аналіз структури обігових засобів
Коефіцієнт обертання обігових засобів (Ко) – це відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без податку на додану вартість і акцизного збору(ф. 2), до суми обігових засобів підприємства (ф. 1):
у 1996-97 рр. Ко = [ф. 2 (рядок 010 — рядок 015 — рядок 020)] : [ф. 1 (рядок 150 + рядок 320)];
1996 р. Ко = (10774,0 - 1478,0 - 85,1) : (1426,5 + 674,3) = 9210,9 : 2100,8 = = 4,38;
1997 р. Ко = (8992,3 - 1302,8 - 0) : (1452,5 + 867,2) == 7689,5 : 2319,7 = 3,31;
у 2003 р. Ко = [ф. 2 (рядок 010 - рядок 015 - рядок 020)] : (ф. 1 рядок 260 + + рядок 270).
Зменшення значення Ко на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок року свідчить про сповільнення обігу оборотних засобів.
Показником ефективності обігових засобів є також час обігу (Чо) – в днях одного обігу. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта обертання:
|
(14.6) |
де Т – кількість календарних днів звітного періоду.
Час оберту вказує на кількість днів, які були необхідні підприємству для поповнення його обігових засобів:
1996 р. Чо = 365 : 4,38 = 83,3 83 дні;
1997 р. Чо = 365 : 3,31 = 110,3 110 днів;
2003 р. Чо = відповідно.
Коефіцієнт обертання запасів (Коз) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:
у 1996-97 рр. Коз = (ф. 2 рядок 040, графа 4) : [ф. 1 (рядок 150п + рядок150к) : 0,5)], де п – на початок звітного періоду; к – на кінець звітного періоду;
1996 р. Коз = 8485,8 : (1348,3 + 1426,5) : 0,5 = 8485,8 : 1387,4 = 6,12;
1997 р. Коз = 7688,0 : (1426,5 + 1452,5) : 0,5 = 7688,0 : 1439,5 = 5,34;
у 2003 р. Коз = (ф. 2 рядок 040) : [ф. 1 (рядок 100п + рядок 110п + рядок 120п + рядок 130п + рядок 140п)] + [ф. 1 (рядок 100к + рядок 110 к + рядок 120к + + рядок 130к + рядок 140к)] : 0,5)].
Значення Коз вказує, скільки разів в середньому поповнювались запаси підприємства протягом звітного періоду.
Середній термін одного оберту запасу (Чоз) визначається аналогічно показнику Чо:
|
(14.7) |
Отже:
1996 р. Чоз = Т/Коз = 365 : 6,12 = 59,6 60 днів;
1997 р. Чоз = Т/Коз = 365 : 5,34 = 68,4 68 днів;
2003 р. Чоз = відповідно.
Збільшення питомої ваги виробничих запасів в структурі активів може свідчити про:
зростання виробничого потенціалу підприємства;
бажання за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;
нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок якої значна частка поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.
При значному збільшенні запасів і витрат необхідно проаналізувати, чи не призводить це збільшення за рахунок необґрунтованого вивільнення активів з виробничого обороту, що веде до збільшення кредиторської заборгованості й погіршення фінансового стану підприємства.
Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал), який характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових засобів підприємства і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов’язань:
у 1996-97 рр. Кал = [ф. 1 (рядок 250 + рядок 260 + рядок 270 + рядок 280 + рядок 290)] : (ф. 1 рядок 750);
1996 р. Кал = (0 + 0 + 4,6 + 0 + 0) : 1579,5 = 0,003;
1997 р. Кал = (0 + 0 + 3,3 + 0 + 0) : 2153,0 = 0,002;
у 2003 р. Кал = [ф. 1 (рядок 220 + рядок 230 + рядок 240 + рядок 250)] : : (ф. 1 рядок 620).
Значення Кал є достатнім в межах 0,2-0,35, а менше 0,2 – це зовнішня ознака неплатоспроможності.