5.Макроекономічні моделі

Макро-чні моделі в-ся в сист. макр-го аналізу. Цей аналіз дуже важливий для економіки будь-якої країни.. Макроекономічний аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні екон. величини (національний продукт і національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування). Він досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів. Макроекономічний аналіз розглядає економічні явища з глобальної точки зору. Макроекономічні моделі(характеристики) Перш за все розглянемо макроекономічні моделі з точки зору пояснення функціонування окремих секторів народного господарства. Система національних рахунків як модель економічного кругообігу. СНР - це система взаємопов'язаних економічних показників та особлива форма їх представлення, яка. відображає найзагальніші й найважливіші аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів, і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. Усі інституційні одиниці об'єднуються у сектори: підприємства, що виробляють товари й послуги, крім фінансових послуг (нефінансові підприємства); фінансові установи; державні установи; громадські й приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв'язки.

Розглянемо тепер модель міжгалузевого балансу, зокрема модель "затрати-випуск" Леонтьєва.У цій моделі кожна виділена галузь розглядається як покупець (споживач) матеріальних благ і послуг із інших галузей, що складає її витрати, і як продавець (виробник) своєї продукції іншим галузям, що складає її доходи (випуск). Міжгалузевий баланс розкриває прямі і зворотні зв'язки між галузями, які свідчать про напрями та обсяги потоків товарів і послуг та доходів і відповідні пропорції розподілу суспільного продукту (ВВП). На основі цих пропорцій визначаються коефіцієнти витрат виробничих ресурсів (капіталу, праці, природних ресурсів) на одиницю продукції у відповідній галузі, що дозволяє виявити напрями регулювання вказаних пропорцій.

Класична і неокласична "моделі" економічного кругообігу Сей вважав пропозицію товарів тим фактором, що визначає рівень доходу і зайнятості населення. Тому слід всіляко збільшувати пропозицію, нарощуючи виробництво. Пропозиція у "моделі" Сея сама породжує попит на товари, виробництво будь-якого обсягу продукту забезпечує доход, який необхідний для закупівлі всього продукту на ринкку, тобто пропорційність забезпечується автоматично. При цьому уcі заощадження населення дорівнюють інвестиціям.

Моделі макрозростання Класична макромодель(Сміта і Мальтуса) Ціни і обсяги виробництва залежали виключно від праці. Кожний товар обмінювався за цінами, пропорційними кількості праці, необхідної для його виробництва. Економіка, в якій ціни визначаються кількістю праці, що затрачена на виробництво кожного товару, регулюється трудовою вартістю

6. Історія розвиту макроекономічної науки. Функції макроекономіки.

Свій початок макроекономічна наука бере ще у XVI ст. Жан Боден обґрунтував зміну рівня цін результатом зміни співвідно­шення між к-стю грошей і товарів.

Макроекономічну спрямованість мали також дослід­ження англ економістів В. Петті і Г. Кинга, які біля 300-т років тому вперше у світовій практиці здійснили розрахунки й дали оцінку НД Англії і Франції.

Подальшого розвитку макроек аналіз набув у XVIIIст. у працях франц школи фізіократів. Кене розробив макро­екон модель госп-ського кругообороту. Ця модель відображала загальну картину кругообороту товарів і пос­луг для основних секторів економіки і класів сус-ва .

Згідно з класичною теорією здатність ринку до саморегулювання, до досягнення так званого природного порядку в економіці забезпечується за допомогою механізму ціноутворення. (Адам Сміт).

К. Маркс роз­робив дві моделі госп-ського кругообороту — моделі простого й розширеного відтворення. Він дійшов виснов­ку, що в умовах постійного нагромадження капіталу норма прибутку має тенденцію до зниження.

Дж. М. Кейнс піддав гострій критиці класичну теорію. Він уперше висунув ідею про те, що ринкова рівновага — це ще не благо для економіки. До основних важелів держ. втручання він підносив фінансову й грошову політику, а об'єктом пилину вважав сукупний попит.

Значний внесок у розвиток макроекономічного аналізу зробили англ вчений К. Кларк, С. Кузнец, А. Джильберт, В. Леонтьєв та ін. У своїх працях вони теоретично обґрунтували склад і зміст важливих макроекон показників; конкретизували ряд положень щодо оцінок неринкових послуг органів держ управління, концепцій кінцевого і проміжного споживан­ня, використання міжгалузевого балансу для визначення зв’язків між галузями і прогнозування та регулювання економіки на нац рівні.

У 70-хр ХІХст. почала інтенсивно розвиватися «нео­класична» теорія. На існує багато напрямків: теорія добробуту, монетаристська, теорія раціональних очікувань, теорія екон. пропозиції.

Не існує єдиної домінуючої теорії, вони взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість вибору.

Макроек., що виконує пізнавальну ф-ю, тобто вивч. стійкі зв’язки й залежності, властиві нац екон., наз позитивною, або макроекн аналізом. водночас вона має справу із суб’єктивними думками рекомендаційного х-ру в формі теорій, моделей, спрямованих на вирішення певних проблем розвитку нац екон, на формування способів досягнення цілей і пріоритетів екон пол. Макроек, що виконує цю ф-ю, наз нормативною, або макроек. регулюванням.

Макроек. аналіз вивчає факт. стан економіки, Макроек. регул. є інструментом екон політики і визначає, що має бути в економіці і як цього досягти.