Тестові завдання №8 по темі: «Біогеоценоз як середовище еволюції»

1. Найвищий ступінь інтеграції здійснюється:

а) на молекулярному рівні;

б) на популяційному рівні;

в) на організмовому рівні;

г) на клітинному рівні.

2. Найменша ефективність використання енергії:

а) на біоценотичному рівні;

б) на організмовому рівні;

в) на клітинному рівні;

г) на молекулярному рівні.

3. Гомеостаз, як характеристика будь-якої живої системи, є найбільш нестійким:

а) у надорганізмових живих систем;

б) на клітинному рівні;

в) на організмовому рівні.

4. Структурне об’єднання та узгодження дій окремих частин, які входять до складу цілісної системи (наприклад, клітин у багатоклітинному організмі) — це:

а) міграція;

б) інтеграція;

в) біологічний прогрес.

5. Еволюція популяцій, які входять до складу біогеоценозу, може відбуватися по різному і залежить від:

а) дії абіотичних факторів;

б) типу біогеоценозу;

в) правильної відповіді немає.

6. У стабільних (клімаксних) біогеоценозах:

а) темпи історичних змін значні;

б) темпи історичних змін незначні;

в) історичні зміни відсутні взагалі.

7.Види, з популяцій яких складаються стабільні біогеоценози і які є екологічно та еволюційно непластичними — це:

а) ксерофіти;

б) ценофоби;

в) ценофіли.

8. Малоспеціалізовані види, які відрізняються високою екологічною пластичністю і не зустрічаються в зрілих біогеоценозах — це:

а) ценофіли;

б) гідрофіти;

в) ценофоби.

9. Позначте характеристику інтразонального біогеоценозу:

а) умови довкілля постійно змінюються;

б) заселений переважно ценофільними видами;

в) насичений великою кількістю різних видів.

10. Еволюція має неспряжений характер якщо:

а) різні види еволюціонують разом і при цьому взаємно пристосовуються один

до одного;

б) різні види еволюціонують незалежно один від одного;

в) адаптивні зміни не виникають.

Завдання № 9 по темі : «Сучасні уявлення про фактори еволюції»

Завдання: прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Чинники, які приводять до адаптивних змін організмів, популяцій і видів, називаються фактори еволюції.

2. Система поглядів, яка трактує еволюцію як наслідок дії лише внутрішніх факторів, які спрямовують розвиток адаптації організму в певний бік, називається автогенез.

3. Система поглядів, яка трактує еволюцію як наслідок впливу умов довкілля, називається ектогенез.

4. Сталість (консервативність) генофонду забезпечує спадкова інформація.

5. Прояв спадкової інформації та її мінливість у фенотипі залежить від факторів довкілля.

6. Фактор еволюції, який забезпечує безперервність життя і зміну поколінь у формі життєвих циклів, називається розмноження.

7. Усі екологічні фактори, якщо вони діють із постійною інтенсивністю або остання періодично змінюється, є водночас факторами еволюції.

8. Загибель особини на будь-якому етапі онтогенезу, коли вона не залишає нащадків, називається елімінація.

9. Природна смерть як завершення процесу старіння після розмноження на генофонд популяції не впливає.

10. Оптимальна густота популяції, яка проявляється в збалансованості народжуваності та смертності є показником біологічного процвітання виду.

11. Хвилі життя, міграції, статевий добір, ієрархічні або неієрархічні взаємозв’язки у зграях, колоніях — це внутрішньовидові еволюційні фактори.

12. Різні форми симбіозу, конкуренція, видання — це приклади міжвидових еволюційних факторів.