- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах. 1.1. Українське законодавство про цо. І.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації.
- •Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 5. Оцінка обстановки
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони.
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах.
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта.
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Українське законодавство про цо
- •1.2. Основні положення міжнародногоправа з питань захисгу людей
- •24.10. 1945 Р. Заснована Організація Об'єднаних націй (оон)
- •1 .Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.
- •2.Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.
- •1.3. Цивільна оборона україни.
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони:
- •Визначенні!
- •Класифікація
- •За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:
- •Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:
- •2.3. І1ричина""%иникненнн надзвичайних ситуацій в Україні є:
- •2.4. Види надзвичайних ситуацій.
- •3.2. Державне реіулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Спостереження:
- •3.2.3. Укриття у захисних спорудах
- •1 Лютого 1996 р. Введена "Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану цо, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій"
- •3.2.4. Індивідуальні засоби захисту
- •3.4. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •За призначенням прилади радіаційної розвідки та
- •3.5. Медичний захист
- •Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4.2 Р1нр при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.
- •4.1. Сутність рінр—
- •Рінр поділяють
- •4.2 Рінр при аваріях на радіаційно-небезнечних об'єктах
- •4.3. Рінр при аварії на хно
- •4.4. Р1нр в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:
- •4.5. Рінр в осередках комбінованого ураження
- •4.6. Рінр в районах стихійного лиха
- •4.7. Заходи безпеки нри проведенні рінр
- •4.8. Харчування особового складу невоєнізованих формувань цо
- •4.9. Життєзабезпечення населення - у надзвичайних ситуаціях
- •Вони передбачають:
- •4.10. Захист сільськогосподарських тварин
- •4.11. Спеціальна обробка
- •4.12. Дезактивація
- •Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
- •Дезактивація води
- •Для поліпшення дезактивації користуються
- •4.13. Дегазація може проводитися:
- •4.14. Дезінфекція
- •4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
- •Для захисту води:
- •Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:
- •Очищену воду із заражених водойм
- •4.16. Радіація і харчування
- •Тема 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •Дія радіації оцінюється
- •За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:
- •Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування
- •Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:-, : •
- •Вихідні дані для цього:
- •Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
- •5.3. Оцінка стану ураження міст та населених пунктів - узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
- •5.4. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •5.5. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності
- •5.6. Прогнозування га оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем
- •6.2. Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
- •На стійкість роботи впливають фактори:
- •Шляхи підвищення стійкості в умовах нс:
- •Завчасним проведенням комплексу заходів:
- •6.3. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •6.4. Розміщення об'єктів і планування міст
- •6.5. Розміщення атомних станцій
- •6.6. Розміщення об'єктів, що мають сдор, вибухові і пальні речовини
- •6.7. Розміщення інших господарських об'єктів
- •6.8. Планування і забудова міст
- •6.9. Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •6.12. Електропостачання
- •6.13. Гідротехнічні споруди
- •6.14. Транспор ті споруди і станції
- •Магістральні трубопроводи -
- •6.15. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •Плануючі документи, на випадок нс, складають на кожну можливу ситуацію:
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони
- •7.1. План дій органів управління і сил цо (міністерств, відомств, областей, районів, міет, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій:
- •7.2. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •7.2.1. Підготовка керівного складу
- •7.2.2. Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань
- •7.2.3. Основний склад формувань
- •7.2.4. Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань
- •7.2.5. Населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування
- •7.2.6. Програми підготовки для студентів і учнів
- •Микола грищук цивільна оборона
6.4. Розміщення об'єктів і планування міст
Діючі можуть реконструюватися без збільшення чисельності і шкідливих викидів.
Нові підприємства не можуть розміщатися в зонах можливих руйнувань категорійних міст, їх будують в перспективних зонах далі від межі категорійних міст на відстані: не менше 60 км. для міст особливої і 1 групи з ЦО; - 40 км. для 11 групи; - 25 км. для міст 111 групи та АС.
6.5. Розміщення атомних станцій
від 100 до 500 тис.чол 25 км 500-1000 - 30 км.; 1 млн.- 1.5 млн. - 40 км 1,5-2 млн. - 50 км.; більше 2 млн. - 100км.
Щільність населення у 25 км зоні має бути не більше 100 осіб на 1 км2 та має бути транспортна мережа для вивезення цих людей за 4 год.
Чисельність селищ для працівників не більше 50 тис. на відстані 8 км
Відстань від берегової лінії 1 км. не допускається розміщення над джерелами підземних вод.
Передбачається створення систем автоматичного контролю та інформації персоналу і населення.
6.6. Розміщення об'єктів, що мають сдор, вибухові і пальні речовини
Склади для СДОР у заміській зоні - відстані від населеного пункту згідно норм.
Склади нафтопродуктів 200 м від річок, нижче за течією від поселень та виробництв на 100 м.
У аеропортах склади нижче їх рівня.
Підприємства легкозаймистих речовин нижче поселень і промислових підприємств, або обваловка, яка б утримувала 50 % ємності. Запаси СДОР установлюють міністерствами
6.7. Розміщення інших господарських об'єктів
Продововольчі склади на околицях категорійних міст поза зонами можливих руйнувань і затоплень.
6.8. Планування і забудова міст
Забезпечення розбивки частин міст на ділянки не більше 2,5 км2, по розрТГвах між цими розбивками має виводиться населення в разі руйнувань.
Протипожежні розриви мають бути не менше 100м.
Нові залізничні станції., автопарки, трамвайні і тролейбусні депо мають будуватися за межами можливих руйнувань.
Обладнання міст штучними водоймами з розрахунку ЗОООмЗ води на 1 км 2 км2 території.
Вздовж берегової смуги рік обладнують через кожні 500м пожежні під'їзди для забору води не менш, як трьома автомобілями.
6.9. Підприємства і інженерні системи
При проектуванні виробничих будівель в зоні можливих руйнувань застосовують легкі огороджуючи конструкції, ступінь вогнестійкості залежить від категорії об'єкта з ЦО.
Пункти керування розміщують у нижніх частинах будинків. Передбачається захист ємностей і комунікацій від ударної хвилі.
Заходи по виключенню розливів та пристрої по відсіканню зруйнованих частин і технологій, або випорожнення технологічних схем у заглиблені ємності.
Наявність локальних систем виявлення СДОР та повідомлення працюючих і населення
Водопостачання
Повинно базуватися не менш як на двох джерелах, один підземний.
Крім того мати резервуари (з фільтрами поглинаючими, за межами можливих руйнувань, з герматичними люками і пристосуваннями для наливу у пересувну тару) з тридобовим запасом води не менше, як 10 л. на 1 людину.
Теплові та атомні станції повинні мати запас технічної води навіть при прориві споруд.
Наявність резервних свердловин і колодців, герметизація їх.
Пожежні гідранти в зоні де їх не завалить.