- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах. 1.1. Українське законодавство про цо. І.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації.
- •Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 5. Оцінка обстановки
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони.
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах.
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта.
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Українське законодавство про цо
- •1.2. Основні положення міжнародногоправа з питань захисгу людей
- •24.10. 1945 Р. Заснована Організація Об'єднаних націй (оон)
- •1 .Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.
- •2.Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.
- •1.3. Цивільна оборона україни.
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони:
- •Визначенні!
- •Класифікація
- •За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:
- •Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:
- •2.3. І1ричина""%иникненнн надзвичайних ситуацій в Україні є:
- •2.4. Види надзвичайних ситуацій.
- •3.2. Державне реіулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Спостереження:
- •3.2.3. Укриття у захисних спорудах
- •1 Лютого 1996 р. Введена "Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану цо, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій"
- •3.2.4. Індивідуальні засоби захисту
- •3.4. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •За призначенням прилади радіаційної розвідки та
- •3.5. Медичний захист
- •Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4.2 Р1нр при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.
- •4.1. Сутність рінр—
- •Рінр поділяють
- •4.2 Рінр при аваріях на радіаційно-небезнечних об'єктах
- •4.3. Рінр при аварії на хно
- •4.4. Р1нр в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:
- •4.5. Рінр в осередках комбінованого ураження
- •4.6. Рінр в районах стихійного лиха
- •4.7. Заходи безпеки нри проведенні рінр
- •4.8. Харчування особового складу невоєнізованих формувань цо
- •4.9. Життєзабезпечення населення - у надзвичайних ситуаціях
- •Вони передбачають:
- •4.10. Захист сільськогосподарських тварин
- •4.11. Спеціальна обробка
- •4.12. Дезактивація
- •Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
- •Дезактивація води
- •Для поліпшення дезактивації користуються
- •4.13. Дегазація може проводитися:
- •4.14. Дезінфекція
- •4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
- •Для захисту води:
- •Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:
- •Очищену воду із заражених водойм
- •4.16. Радіація і харчування
- •Тема 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •Дія радіації оцінюється
- •За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:
- •Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування
- •Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:-, : •
- •Вихідні дані для цього:
- •Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
- •5.3. Оцінка стану ураження міст та населених пунктів - узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
- •5.4. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •5.5. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності
- •5.6. Прогнозування га оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем
- •6.2. Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
- •На стійкість роботи впливають фактори:
- •Шляхи підвищення стійкості в умовах нс:
- •Завчасним проведенням комплексу заходів:
- •6.3. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •6.4. Розміщення об'єктів і планування міст
- •6.5. Розміщення атомних станцій
- •6.6. Розміщення об'єктів, що мають сдор, вибухові і пальні речовини
- •6.7. Розміщення інших господарських об'єктів
- •6.8. Планування і забудова міст
- •6.9. Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •6.12. Електропостачання
- •6.13. Гідротехнічні споруди
- •6.14. Транспор ті споруди і станції
- •Магістральні трубопроводи -
- •6.15. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •Плануючі документи, на випадок нс, складають на кожну можливу ситуацію:
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони
- •7.1. План дій органів управління і сил цо (міністерств, відомств, областей, районів, міет, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій:
- •7.2. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •7.2.1. Підготовка керівного складу
- •7.2.2. Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань
- •7.2.3. Основний склад формувань
- •7.2.4. Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань
- •7.2.5. Населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування
- •7.2.6. Програми підготовки для студентів і учнів
- •Микола грищук цивільна оборона
Дія радіації оцінюється
за дозою випромінювання-кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища;
експозиційна доза визначається лише для повітря при гама і рентгенівському випромінюванні;
\І поглинута доза визначається для речовин;
л/ еквівалентна доза - дозиметрична величина для оцінки шкоди, нанесеної здоров'ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь якого складу. Вона = добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.
За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:
надзвичайно небезпечного забруднення (Г);
небезпечного забруднення (В);
л/ сильного забруднення (Б);
л/ помірного забруднення (Л);
радіаційної небезпеки (М);
Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування
за фактичними даними (розвідки) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення території і атмосфери
з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обгрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарської діяльності.
Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:-, : •
визначення та нанесення на каргу зон забруднення;
визначення часу початку падіння радіаційних опадів; доз опромінення для людини;
тривалості перебування на цій території;
можливих санітарних втрат при цій аварії.
Вихідні дані для цього:
тип та потужність реактора;
кількість аварійних реакторів -п;
частка викинутих радіоактивних речовин;
координати РІЮ;
астрономічний час аварії;
У метеоумови;
відстань від об'єкта до аварійного реактора;
час початку роботи працюючих на об'єкті;
тривалість дій (роботи);
- V коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання - К поел.
Мючи ці дані за спеціальними таблицями та формулами, складаючи карти-схеми можна оцінити радіаційну обстановку при аварії на ЛЕС.
Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження. Проводиться за допомогою карги куди наносять зони забруднення, а також дані про місцезнаходження або маршрути руху формувань ЦО.
Необхідні дані:
час ядерного вибуху;
рівні радіації в районі дій;
коефіцієнти послаблення захисних споруд,техніки;
допустима доза опромінення людей з врахуванням раніше отриманої;
поставлені завдання та терміни їх виконання.
Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення та під час їх долання;
визначення допустимого часу знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження;
визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення;
л/ визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.
Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналп ичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок.
На карті-схемі спочатку позначаємо місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру. Потім знаходять розміри зон і наносять їх на карту. Оскільки прогноз дає значні похибки то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки.
5.2. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО, СДОР, ХНО
Під хім. обстановкою при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних робіт.
Токсична доза добуток концентрації нарів на експозицію (час дії парів на організм):
гранично-допустима - симі оми отруєння ще не наступають;
лі середня порогова викликає початкові симтоми отруєння у 50%;
середня вивідна приводит ь до втрати працездатності до 50% уражених;
смертельна - загибель 50%
Основні поняття хім. обстановки:
зона зараження СДОР - де небезпечно;
глибина зараження - протяжність від місця аварії;
глибина розповсюдження - хмари СДОР;
зона розповсюдження - вся;
тривалість хім. зараження - час випаровування СДОР, коли існує небезпека;
первинна хмара СДОР - пароподібна частина СДОР в атмосферу під час аварії;
вторинна хмара сдор - випаровування СДОР з поверхні.
Прогнозування і оцінка хім. обстановки включає вирішення завдань:
визначення напрямку за метеоданими;
визначення розмірів зон забруднення за очікуваними значеннями доз ураження;
визначення часу підходу зараженого повітря до об'єктів і тривалості дії ураження СДОР;
визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження;
порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.
Прогнозування є:
довгострокове - заздалегідь для визначення можливих масштабів та засобів ліквідації, вихідні дані: вид СДОР і його кількість; СДОР у кожній цистерні; середня щільність населення для даної місцевості; метеорологічні дані;
оперативне-здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані: кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон); висота обвалування; реальні метеоумови.