- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах. 1.1. Українське законодавство про цо. І.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації.
- •Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 5. Оцінка обстановки
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони.
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах.
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта.
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Українське законодавство про цо
- •1.2. Основні положення міжнародногоправа з питань захисгу людей
- •24.10. 1945 Р. Заснована Організація Об'єднаних націй (оон)
- •1 .Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.
- •2.Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.
- •1.3. Цивільна оборона україни.
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони:
- •Визначенні!
- •Класифікація
- •За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:
- •Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:
- •2.3. І1ричина""%иникненнн надзвичайних ситуацій в Україні є:
- •2.4. Види надзвичайних ситуацій.
- •3.2. Державне реіулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Спостереження:
- •3.2.3. Укриття у захисних спорудах
- •1 Лютого 1996 р. Введена "Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану цо, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій"
- •3.2.4. Індивідуальні засоби захисту
- •3.4. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •За призначенням прилади радіаційної розвідки та
- •3.5. Медичний захист
- •Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4.2 Р1нр при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.
- •4.1. Сутність рінр—
- •Рінр поділяють
- •4.2 Рінр при аваріях на радіаційно-небезнечних об'єктах
- •4.3. Рінр при аварії на хно
- •4.4. Р1нр в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:
- •4.5. Рінр в осередках комбінованого ураження
- •4.6. Рінр в районах стихійного лиха
- •4.7. Заходи безпеки нри проведенні рінр
- •4.8. Харчування особового складу невоєнізованих формувань цо
- •4.9. Життєзабезпечення населення - у надзвичайних ситуаціях
- •Вони передбачають:
- •4.10. Захист сільськогосподарських тварин
- •4.11. Спеціальна обробка
- •4.12. Дезактивація
- •Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
- •Дезактивація води
- •Для поліпшення дезактивації користуються
- •4.13. Дегазація може проводитися:
- •4.14. Дезінфекція
- •4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
- •Для захисту води:
- •Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:
- •Очищену воду із заражених водойм
- •4.16. Радіація і харчування
- •Тема 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •Дія радіації оцінюється
- •За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:
- •Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування
- •Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:-, : •
- •Вихідні дані для цього:
- •Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
- •5.3. Оцінка стану ураження міст та населених пунктів - узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
- •5.4. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •5.5. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності
- •5.6. Прогнозування га оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем
- •6.2. Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
- •На стійкість роботи впливають фактори:
- •Шляхи підвищення стійкості в умовах нс:
- •Завчасним проведенням комплексу заходів:
- •6.3. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •6.4. Розміщення об'єктів і планування міст
- •6.5. Розміщення атомних станцій
- •6.6. Розміщення об'єктів, що мають сдор, вибухові і пальні речовини
- •6.7. Розміщення інших господарських об'єктів
- •6.8. Планування і забудова міст
- •6.9. Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •6.12. Електропостачання
- •6.13. Гідротехнічні споруди
- •6.14. Транспор ті споруди і станції
- •Магістральні трубопроводи -
- •6.15. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •Плануючі документи, на випадок нс, складають на кожну можливу ситуацію:
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони
- •7.1. План дій органів управління і сил цо (міністерств, відомств, областей, районів, міет, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій:
- •7.2. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •7.2.1. Підготовка керівного складу
- •7.2.2. Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань
- •7.2.3. Основний склад формувань
- •7.2.4. Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань
- •7.2.5. Населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування
- •7.2.6. Програми підготовки для студентів і учнів
- •Микола грищук цивільна оборона
4.10. Захист сільськогосподарських тварин
Для захисту елітних (племінних) тварин виготовляють гор- би-протигази, попони та панчохи, крім того укривають їх у герметичних приміщеннях.
Для герметизації приміщень необхідно:
л/ усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином;
^ 2А, вікон закрити щитами чи заложити цеглою;
віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою;
вхідні двері щільно підігнати і загерметизуваги за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем;
у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри із мішковини, сіна або моху; на вихідні отвори (вентиляції) поставити щільні дерев'яні засуви;
водонапійні корита та усі ємності для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою;
розрахувати і створити 5—7 добовий запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях; обладнати місце відпочинку для перебування обслуговуючого персоналу.
Захист запасів кормів:
соковиті корми закопати у спеціально приготовлені ями;
над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом чи іншими вологостійкими матеріалами;
вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємкостях. Навколо колодязя влаштуйте «глиняйий замок» шириною 1,5—2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1 -2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі
Глиняний «замок» захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод;
- здійснюються профілактичні протипожежні заходи: навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6—10 м.
/ Проведення протиенізоотичних заходів
При виявленні перших ознак захворювання тварин (посилена спрага, відмовляються від корму, часте дихання, підвищена температура тіла або тремтіння м'язів), негайно треба ізолювати, встановлюється карантин
Усім, хто доглядає хворих тварин, необхідно працювати тільки у спеціальному одязі (халат або комбінезон, гумові чоботи, головний убір), утримувати його у чистоті, а по закінченні роботи дезінфікувати.
Перед в'їздом на ферму, і кожним тваринницьким приміщенням повинні бути дезінфікуючі переїзди та килимки з тирси або солом'яних матів, змочених дезінфікуючим розчином. Працювати у засобах індивідуального захисту.
4.11. Спеціальна обробка
проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.
включає:
Санітарна обробка — ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР
Дезактивація — знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.
Дегазація — знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.
Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.
Дезінсекція — знищення комах і кліщів.
Дератизація — знищення гризунів.
Спеціальна обробка поділяється на часткову і повну
Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу І формувань і населення самостійно.
Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань - ЦО СОЛ ЮО — санітарної обробки людей і обеззараження одягу Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) РХЗ; команди, групи знезараження; санітарні об- мивальні пункти (СОП) (на базі лазні); станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки); станція обеззаражування граспорту (СОТ) (на базі мийних).
Часткова санітарна обробка проводиться при радіоактивному, хімічному або біологічному забрудненні. Це механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту.
Послідовность:
знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);
не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу;
коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;
обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза, знімають протигаз і старанно миють водою обличчя, прополіскують рот і горло.
При зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІГІП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.
Повна санітарна обробка
обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу, санітарній обробці підлягають усі після виходу з осередку ураження (зони зараження) не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.