- •Тема 1. Сутність аналітико-синтетичної
- •Тема 2. Теоретичні основи бібліографічного
- •Тема 3. Загальна методика бібліографічного
- •Тема 4. Зони та елементи бібліографічного
- •Тема 1. Бібліографічний опис документів
- •Тема 1. Часткова (спеціальна) методика
- •Тема 1. Теоретичні основи предметизації
- •Тема 2. Загальна та часткова методики
- •Тема 1. Анотування документів 225
- •Тема 2. Реферування документів 229
- •Тема 3. Створення оглядових документів 239
- •Теоретичний матеріал
- •Тема 1. Сутність аналітико-синтетичної переробки документної інформації та її види
- •1.1. Законодавче обґрунтування поняття «інформація» та суміжних понять
- •1.2. Еволюція поглядів на інформацію та її основні концепції
- •1.3. Документні ресурси
- •Терміни, що є похідними від поняття «документ»
- •1.4. Види документних ресурсів
- •1.5. Визначення терміна «аналітико-синтетична переробка документної інформації» та її основні види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Теоретичні основи бібліографічного опису документів
- •2.1. Характеристика поняття «бібліографічний опис документів» та його призначення
- •2.2. Принципи бібліографічного опису документів та їх виникнення
- •2.3. Загальні вимоги до бібліографічного опису документів
- •2.4. Уніфікація бібліографічного опису документів. Міжнародний стандартний бібліографічний опис (isbd)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Загальна методика бібліографічного опису документів
- •3.1. Поняття загальної та спеціальної (часткової) методики бібліографічного опису документів
- •3.2. Документ як об'єкт бібліографічного опису
- •3.3. Процеси та джерела інформації для складання бібліографічного опису документів
- •3.4. Загальна характеристика нормативних документів та правил складання бібліографічного опису, що застосовуються в Україні
- •3.5. Види бібліографічного опису
- •3.6. Мова бібліографічного опису. Правила скорочення слів у описі документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Зони та елементи бібліографічного опису документів
- •4.1. Склад бібліографічного опису документів
- •4.2. Однорівневий бібліографічний опис та його зони
- •4.2.1. Заголовок бібліографічного опису
- •4.2.2. Зона назви та відомостей про відповідальність
- •4.2.3. Зона видання
- •4.2.4. Зона специфічних відомостей
- •4.2.5. Зона вихідних даних
- •4.2.6. Зона фізичної характеристики
- •4.2.7. Зона серії
- •4.2.8. Зона приміток
- •4.2.9. Зона стандартного номера (чи його альтернативи) та умови доступності
- •4.3. Багаторівневий бібліографічний опис. Загальне поняття
- •4.4. Аналітичний бібліографічний опис. Загальне поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні роботи
- •Підсумковий тест до модуля 1
- •Модульна контрольна робота № 1
- •Тема 1. Бібліографічний опис документів під заголовком
- •1.1. Заголовок бібліографічного запису документів. Загальні положення
- •1.2. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім'я особи
- •1.3. Бібліографічний опис документів
- •Приклади бібліографічних записів документів під заголовками, що містять ім'я колективного автора
- •1.4. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить уніфіковану назву
- •Приклади бібліографічних записів Біблії та біблійних книг
- •1.5. Бібліографічний опис під заголовком, що містить позначення документа, географічну назву
- •Тема 2. Бібліографічний опис документів під назвою
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Бібліографічний опис багатотомних видань
- •3.1. Опис багатотомного видання у цілому
- •Приклади багаторівневого бібліографічного опису багатотомного видання
- •3.2. Бібліографічний опис окремого тому багатотомного документа
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Бібліографічний опис серіальних та інших продовжуваних ресурсів
- •Приклади бібліографічних записів серіальних документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Бібліографічний опис складової частини документа
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Бібліографічний опис нормативно-технічних і патентних документів
- •Приклади бібліографічного опису окремих стандартів під заголовком
- •Приклади бібліографічного опису окремих стандартів під назвою
- •Приклади бібліографічного опису патентних документів під назвою
- •Приклади бібліографічного опису патентних документів під заголовком
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Бібліографічний опис неопублікованих документів
- •Приклад бібліографічного запису звіту про науково-дослідну роботу
- •Приклад бібліографічного запису дисертації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Бібліографічний опис картографічних документів
- •Приклади бібліографічних записів картографічних документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Бібліографічний опис нотних документів
- •Приклади бібліографічних записів нотних документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Бібліографічний опис видань образотворчого мистецтва
- •Приклади бібліографічних записів образотворчих видань
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Бібліографічний опис аудіовізуальних документів
- •Тема 12. Бібліографічний опис
- •Приклади бібліографічних записів електронних ресурсів
- •Питання для самоконтролю
- •Модульна контрольна робота № 2
- •Теоретичний матеріал
- •Тема 1. Загальне поняття про класифікацію документів
- •1.1. Поняття про класифікацію
- •1.2. Види класифікації документів
- •1.3. Основні типи документних класифікаційних систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Систематичні документні класифікації
- •2.1. Таблиці документних систематичних класифікацій: їх призначення та структура
- •39.427 Судна за конструктивними особливостями
- •2.2. Індексація у таблицях класифікації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3.1. Принципові засади ббк
- •3.2. Система таблиць ббк
- •3.3. Структура ббк
- •3.4. Індексація у ббк
- •3.5. Алфавітно-предметний покажчик до таблиць ббк
- •Тема 4. Універсальна десяткова класифікація (удк)
- •4.1. Коротка історія створення удк
- •4.2. Основні видання таблиць та електронні ресурси удк
- •4.3. Властивості удк
- •4.4. Структура удк
- •4.5. Синтаксичні засоби (знаки) удк
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Загальна методика систематизації документів
- •5.1. Поняття загальної методики систематизації та індексування документів
- •5.2. Основні принципи і правила загальної методики систематизації документів
- •5.3. Процеси систематизації документів
- •Практичні роботи
- •Підсумковий тест до модуля 3
- •Модульна контрольна робота № 3
- •Теоретичний матеріал
- •Тема 1. Часткова (спеціальна) методика систематизації документів
- •1.1. Поняття про часткову методику систематизації документів
- •1.2. Зв'язок часткової методики з таблицями класифікації
- •Питання для самоконтролю
- •Підсумковий тест до модуля 4
- •16. Алгоритм індексування документів здійснюється від:
- •24. Який із наведених нижче індексів належить до ббк?
- •Теоретичний матеріал
- •Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів
- •1.1. Поняття про предметизаційний принцип індексування документів
- •1.2. Предметна рубрика, її функції та види
- •1.3. Інверсія у предметній рубриці
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів
- •2.1. Поняття загальної та часткової методики предметизації документів
- •2.2. Процес предметизації документів та його етапи
- •2.3. Предметизація різних видів документів
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні роботи
- •Підсумковий тест до модуля 5
- •Модульна контрольна робота № 5
- •Теоретичний матеріал
- •Тема 1. Анотування документів
- •1.1. Призначення анотації та її функції
- •1.2. Види анотацій
- •1.3. Методика анотування документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Реферування документів
- •2.1. Поняття про реферати та реферування
- •2.2. Види рефератів та їх функції
- •2.3. Процес реферування документів
- •2.4. Структура реферату та особливості його тексту
- •2.5. Національна система реферування в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Створення оглядових документів
- •3.1. Поняття про оглядові документи, їх типи та види
- •3.2. Методика складання оглядів
- •Практичні роботи
- •Підсумковий тест до модуля 6
- •Модульна контрольна робота № 6
- •Основні правила скорочення українських слів у бібліографічному описі (за дсту 3582—97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі»)
- •1. Область применения
- •2. Нормативные ссылки
- •3. Определения
- •5. Требования к информационно-поисковым языкам
- •5.1. Общие требования
- •5.2. Требования к классификационным информационно- поисковым языкам
- •5.3. Требования к предметизационным информационно-поисковым языкам
- •6. Технологические процессы и основные правила индексирования
- •6.1. Общие правила индексирования
- •6.2. Правила систематизации
- •6.3. Правила предметизации
5.3. Процеси систематизації документів
Систематизацію документів можна розглядати як процес, що складається з кількох етапів:
• аналіз документа;
переклад понять, що виявлені в результаті аналізу, на мову індексів відповідної класифікаційної системи (знаходження відповідного індексу у таблицях класифікації);
оформлення прийнятого класифікаційного рішення (написання індексів на документах).
Розглянемо перший етап. Процес систематизації починається з ознайомлення з документом та його аналізом. Для розкриття змісту, визначення предмета, цільового призначення документа та його форми слід ознайомитися з документом безпосередньо (de visu). Систематизувати документи без їх безпосереднього перегляду та аналізу неможливо, навіть у випадках наявності розгорнутої анотації.
Перегляд друкованих документів починають із титульного аркуша, який дає загальне уявлення про книгу. Вміщені на ньому відомості, варто прочитати повністю, адже знайомство з книгою завжди починається з двох питань: про що написана книга та хто її автор?
У назві документа формулюють, як правило, його зміст, зазначають тему (предмет) документа та аспект його розгляду, наприклад, назва книги така: «Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філо-софський аспект». Однак є певні документи, назва яких є дещо загальною. У таких випадках слід використовувати підзаголовні дані, які допомагають розкрити різні сторони документа. Наприклад: назва документа «Історія середніх віків», а у підзаголовних даних зазначено, що це хрестоматія.
У надзаголовних даних, як правило, відтворена назва серії, назва колективу, який створив цей документ тощо. Назва видавництва та видавничої організації, яка спеціалізується на випуску літератури певної тематики, теж може бути орієнтиром у процесі аналізу документа. Видавнича анотація подає коротку характеристику змісту та цільового призначення документа. Вона друкується на звороті титульного аркуша, або на останній сторінці книги. Більшість анотацій бувають достатньо точними, але у зв'язку зі своїм невеликим обсягом не можуть вичерпно відображати всі аспекти змісту документа.
Під час аналізу документа слід також переглянути зміст, який є логічним планом документа. Назви розділів, частин характеризують зміст документа, тому за їх обсягом можна скласти певне уявлення щодо того, які з них є найбільш важливими та вимагають детального перегляду.
У передмові, яка написана автором чи редактором, розглядають та оцінюють документ у цілому, викладаюють головні питання його змісту. Покажчики, ілюстрації, креслення, список використаної чи рекомендованої літератури доповнюють та розширюють загальну характеристику змісту документа. Отримавши початкове загальне уявлення про зміст документа, систематизатор переглядає текст документа. Існують також додаткові джерела, які використовують для визначення змісту документа, наприклад, довідкові видання тощо.
Аналіз документа треба виконувати відповідно до загальних правил систематизації, які застосовують незалежно від виду таблиць класифікації.
По-перше, це визначення предмета (теми) документа. Якщо в ньому розглянуто два чи більше предметів, тоді виявляють, як вони висвітлені: на рівних засадах чи у взаємозв'язку, або один із предметів є основним; встановлюють, чи є побічна тема, що має важливе наукове значення; як глибоко та детально вона розроблена.
По-друге, варто визначити чи предмет (тему) розглянуто у цілому чи тільки певну його частину (наприклад, викладено історію предмета в цілому чи у певний історичний період).
По-третє, слід визначити аспект дослідження, тобто, з точки зору якої науки чи галузі практичної діяльності охарактеризовано предмет у документі. Особливо виділяють документи, де предмет розглянутий кількома науками.
Використовуючи викладені вище прийоми та правила аналізу документа, порівнюючи та узагальнюючи дані про зміст документа, систематизатор отримує достатньо інформації та може зробити попередній висновок щодо змісту документа.
Другий етап систематизації — прийняття класифікаційного рішення. Це — процес визначення за таблицями класифікації найбільш точного та детального індексу, що характеризує документ з усіх сторін його змісту та форми. Керуючись правилами загальної та спеціальної методики систематизації, систематизатор повинен враховувати структуру таблиць, зафіксоване у ній розмежування відділів, співвідношення ознак поділу, систему типізації. У цьому разі використовують всі складові таблиць класифікації (основні таблиці, допоміжні таблиці, алфавітно-предметний покажчик до таблиць).
Приймаючи класифікаційне рішення варто звернутися до основних таблиць класифікації (до її робочого примірника), обираючи рубрику, яка найбільш точно відповідає змісту документа. Використовуючи логічну структуру розділу, систематизатор знаходить підрозділ, який найбільш точно відповідає основній темі документа. Однак можуть виникати труднощі у пошуку. Тоді треба звертатися до АПП до таблиць. Однак його слід розглядати лише як посібник для пошуку потрібної рубрики у таблицях, а не джерело отримання готового індексу. Знайшовши необхідний індекс за допомогою АПП, слід звертатися до основного тексту таблиць. Вірне класифікаційне рішення може бути прийняте лише за основними таблицями класифікації, оскільки у них уміщені розгорнуті формулювання рубрик, методичні вказівки, посилання та відсилки.
Прийняття класифікаційного рішення передбачає уточнення змісту та форми документа шляхом деталізації із застосуванням різних визначників, типових ділень тощо.
Третім етапом систематизації документа є оформлення класифікаційного рішення, яке полягає у складанні повного індексу. До його складу входять індекси всіх підрозділів карткового чи електронного систематичного каталогу, у яких будуть знаходитися бібліографічні записи даного документа. У повному індексі на першому місці зазначають індекс підрозділу, який основним місцем даного документа у каталозі. Другий та наступні індекси вміщують у порядку їх розташування у таблицях класифікації. У ББК ці індекси приєднуються за допомогою знака плюс, наприклад: «65.37+65.38 Економіка транспорту та зв'язку».
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Охарактеризуйте основні принципи індексування документів.
Які існують основні принципи систематизації документів?
Назвіть процеси систематизації документів.
Яка послідовність аналізу документа з метою встановлення його змісту?
Чи можна виконувати систематизацію документа лише за допомогою алфавітно-предметного покажчика до таблиць класифікації?