4.2.7. Зона серії

Зона серії містить відомості про багаточастинний документ (документ, що складається більше ніж з однієї частини), окре­мим випуском якого є об'єкт бібліографічного опису. Зона містить елементи зони назви та відомостей про відповідаль­ність, які стосуються серії, до якої входить об'єкт опису, а також Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) і номер, під яким об'єкт позначений у даній серії.

Основну назву серії подають за правилами наведення основ­ної назви і вона є обов'язковим елементом опису. Також можуть бути наведені відомості, що стосуються назви, наприклад:

. — (Б-ка зарубіж. класики)

. — (Христианская Россия, 20 век)

. — (Жизнь замечательных людей : ЖЗЛ: сер. биогр.: осн. в 1890 г. Ф. Павленковым и продолж. в 1933. М. Горьким)

Відомості про відповідальність наводять у зоні серії, якщо вони необхідні для її ідентифікації та стосуються серії у ціло­му, наприклад:

. — (Практичні рекомендації для бухгалтера / за заг. ред. Г. Ю. Каспарової)

Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN), що присвоєний даній серії чи підсерії, наводять у тому разі, якщо він зазначений у документі. Номер наводять у стан­дартній формі після абревіатури ISSN, за якою йде пробіл, і зазначають дві групи з чотирьох цифр, що розділені дефісом. Номеру передує знак «кома», наприклад:

,ISSN 0201-5678 ,ISSN 0131-6044

Номер випуску серії записують арабськими цифрами й у тій формі, в якій він уміщений у документі. Йому передує знак «крапка з комою», наприклад:

; Вип. 724 ; т. 4, вип. 1 ; № 34/2007 ; vol. 14

Якщо об'єкт опису входить до двох різних серій, зону серії повторюють. Відомості про кожну серію беруть в окремі круглі дужки, наприклад:

. — (Повне зібрання творів : для фортепіано; т. 1) (Класика світової музики)

4.2.8. Зона приміток

У зоні приміток містяться додаткові відомості, які стосу­ються окремих зон опису або документа в цілому, що не були зазначені. Примітки можуть бути різними за характером і включати, наприклад, відомості щодо паралельної назви, про розбіжності в імені автора тощо. У примітках часто подають повне або часткове розкриття змісту книги. Це роблять тоді, ко­ли необхідно передати зміст збірки або виокремити певний твір.

Кожній примітці передує знак «крапка і тире» або приміт­ку починають з нового рядка, а попередні примітки виділяють двокрапкою з наступним пробілом. Кожну примітку відокремлю­ють одна від одної знаком «крапка і тире». Текст приміток не регламентують, наприклад:

. — Авт. зазначений на обкл.

. — Бібліогр.: с. 58-59 (38 назв.). — Імен. покажч.: с. 60-64 . — Вид. на кошти авт.

. — Покажч. авт.: с. 153-158. — Предм. покажч.: с. 159-170 . — Зміст авт.: Г. Абуткова, А. Аверкін, В. Баранов, Л. Ільїн, М. Панків

Послідовність наведення приміток відповідає послідовності зон та елементів опису, яких примітки стосуються. Однак, за потреби, першою може бути наведена примітка, яка є найбільш важлива для ідентифікації документа, наприклад:

Перерва у вид.: 1975-1990. — Відновлено у 1991 Режим доступу: www.un.org

Після приміток, що стосуються зон та елементів, наводять примітки загального характеру, що стосуються документа в цілому.

Примітки загального характеру можуть розкривати зміст об'єкта опису, що є збіркою творів чи комплектом документів на кількох носіях інформації; інформувати про наявність до­датків, бібліографічних списків, покажчиків та інших компо­нентів довідкового апарату, що є у документі.