Запитання для самоконтролю
Яку будову має серце людини?
Що таке клапанний апарат серця?
Назвіть властивості серцевого м’яза.
З яких фаз складається серцевий цикл?
Що таке систолічний та хвилинний об’єми?
Які судини називаються вінцевими?
Дайте характеристику колам кровообігу.
Які фактори обумовлюють рух крові по венах?
В чому полягає гуморальна регуляція кровообігу?
10.Назвіть особливості кровообігу у плода.
11.Які методи вимірювання кров’яного тиску ви знаєте?
Що таке систолічний, діастолічний та пульсовий тиск?
Яким повинен бути систолічний, діастолічний та пульсовий тиск у здорової людини 25–ти років?
В чому полягає механізм скорочення м’язових клітин серця?
Назвіть складові провідної системи серця.
Які властивості серця відображає електрокардіограма?
Який механізм виникнення окремих зубців
електрокардіограми?
Що ілюструє інтервал між зубцями Р і Q?
Який механізм виникнення тонів серця?
Пригадайте основні вікові особливості серцево-судинної системи.
Тема 1.5.2. Дихальна система
Основні поняття та терміни: газообмін, вдих, видих, життєва ємність легень, глибина та частота дихання, спірометрія, спірографія.
Зміст навчального матеріалу теми 1.5.2.
Короткий огляд будови і функцій органів дихання. Дихальні рухи. Типи дихання. Легеневі об’єми. Газообмін у легенях. Регуляція дихання. Вікові особливості дихальної системи.
Рекомендована література:
Леонтьєва Н.Н. Марінова К.В. Анатомія та фізіологія дитячого
організму, 1986.
Ноздрачев А.Д. Загальний курс фізіології людини і тварин, 1991.
Хрипкова а.Г. Вікова фізіологія та шкільна гігієна, 1985 Інформаційний матеріал
До
дихальної системи (мал.19) відносяться
різні структури, головною ф
ункцією
яких є обмін газів. Ніс, глотка, гортань
трахея, бронхи забезпечують шлях, по
якому повітря надходить до організ-
му. У структурних одиницях легень
(аци-нусах) відбувається
Мал.. 19. Схема будови органів дихання.
обмін газів, а циркуляторна система розподіляє кисень мільйонам клітин усіх тканин і органів. У спокої людина може вдихати і видихати відносно постійний об’єм повітря. Визначають чотири первинні легеневі об’єми: дихальний об’єм; резервний об’єм видиху, резервний об’єм вдиху і залишковий об’єм.
Дихальний об’єм – це об’єм повітря, що вдихається і видихається за кожний дихальний цикл.
Резервний об’єм вдиху – це максимальний об’єм повітря, яке можна вдихнути після закінчення нормального вдиху.
Резервний об’єм видиху - це максимальний об’єм повітря, що видихається після нормального видиху.
Залишковий об’єм – це об’єм повітря, що залишається в легенях після максимального видиху.
Найбільшу кількість повітря, яку людина може видихнути після максимального вдиху називають життєвою ємністю легень.
Функціональний стан легень залежить від віку, зросту, статі, фізичного розвитку та інших факторів. Для оцінки функції дихання легеневі об’єми слід порівняти зі стандартними величинами, які розраховують за формулами чи визначають за номограмою (додаток 3, таблиця 3.6).
Спірометрія – метод визначення життєвої ємності легень (ЖЄЛ) та об’ємів повітря, які її складають.
Вікові особливості дихальної системи
Органи дихання в процесі росту і розвитку дитини змінюються морфологічно і функціонально.
Ніс у новонародженого відносно малий, має вузькі носові ходи. Слизова оболонка тонка, суха, має густу капілярну сітку.
Приносові пазухи в новонароджених недорозвинені, а лобова пазуха відсутня.
Горло вузьке та коротке. Слухова труба, яка з’єднує носову частину горла з барабанною порожниною, широка, коротка. Її отвори розташовані близько до хоан.
Горлове лімфатичне кільце недорозвинене.
Гортань новонародженого відносно коротка з вузьким просвітом та м’якими хрящами.
У трахеї недостатньо розвинена еластична тканина.
Бронхи новонародженого вузькі та короткі.
Легені розвиваються нерівномірно. Міжчасткові щілини у новонародженої дитини не виражені. Легенева тканина має однокамерні альвеоли, розміри яких у 4 рази менші, ніж у дорослих, загальна кількість альвеол також значно менша (у новонароджених у 10 – 12 разів менше альвеол порівняно з дорослими).
Спокійне дихання у новонародженого є діафрагмовим. Такий тип дихання у дитини залишається до другої половини першого року життя. По мірі росту дитини грудна клітка опускається вниз і ребра займають косе положення. Тип дихання стає змішаним (грудочеревним). В зв’язку з розвитком плечового поясу (3 – 7 років) переважає грудний тип дихання. З 8 – 10 років виникають статеве диференціювання типів дихання: у хлопчиків переважно встановлюється діафрагмовий тип дихання , а у дівчаток – грудний.
Частота дихання становить 40 – 60 за хв.., дихальний об’єм у середньому – 17 мл, життєва ємність легень – 120 – 150 мл.