МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХОЛОДУ

З атверджую:

Перший проректор

Загорученко М.В.

«__» _____________ р.

Навчальний посібник

«Матеріали до семінарських занять

з дисципліни «Психологія»

для студентів стаціонару

ІІ-ІІІ курсів»

ОДЕСА – 2009

Укладач: ст. викл. Южакова О. І.

Рецензент: доктор соціології, професор, завідувач кафедри загальної та соціальної психології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Подшивалкіна В. І.

Навчальний посібник «Матеріали до семінарських занять з дисципліни «Психологія» для студентів стаціонару ІІ-ІІІ курсів» розглянуто на методичному семінарі кафедри психології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Протокол № від листопада 2009 р.

Завідувач кафедри загальної

та соціальної психології

ОНУ імені І. І. Мечникова,

доктор соціології, професор Подшивалкіна В. І.

та на засіданні кафедри соціальних наук ОДАХ і рекомендовано до видання

Протокол № від листопада 2009 р.

Завідувач кафедри соціальних наук,

доктор політ. наук, доцент Мілова М. І.

Матеріали при підготовці до першого семінарського заняття Психологія як наука. Головні наукові напрями у світовій психології

Завдання 1. Прочитайте означення психології як науки і виберіть найточніше з них. Поясніть свій погляд.

Вільгельм Вундт: Психологія наука про свідомість людини, яка має вивчатися експериментально.

Уїльям Джеймс (Джемс): Психологія – наука про діяльність свідомості.

Проф. Ледд: Психологія – це опис та пояснення станів свідомості.

Психоаналітики: Психологія – це не тільки наука про свідомість, але й про несвідоме.

В. М. Бєхтєрєв (1885 р.): Концепція психології як науки полягає в тому, що це наука, яка використовує об’єктивні методи дослідження.

Дж. Вотсон: Психологія – це наука про спостережувану поведінку.

Немов Р. С.: Психологія як наука вивчає, як змінюються психологічні явища, що залежать від стану організму і зовнішніх дій з боку природи та суспільства, а також розглядає питання, як психологічні явища залежать від роботи та будови організму, психологія з’ясовує зв’язки між психікою і поведінкою, і на цій підставі будується наукове пояснення самої поведінки людини та тварини.

Максименко С. Д., Соловієнко С. О.: Психологія – одна з наук про людину, об’єктом вивчення якої є найскладніша сфера життєдіяльності людини – психіка.

Майєрс Д. : Психологія – це наука, що прагне дати відповідь на всі можливі питання: як ми мислимо, відчуваємо, діємо. Психологія – це наука про поведінку та психічні процеси.

Примітка 1. «Для багатьох людей ключовим словом в означеннях психології є наука. Але психологія – це не стільки перелік якихось відкриттів, скільки спосіб постановки питань чи відповіді на них» (Д. Майєрс). У своєму прагненні описати та пояснити психологія користується припущеннями і теоріями. Вона перевіряє їх.

Примітка 2. Одним з найпоширеніших є визнання психології як науки про душу. Чому? Людина завжди прагнула відшукати причину всіх явищ, що привертали до себе її увагу. Головним серед них була смерть. Коли причина смерті не була очевидною, її пов’язували зі впливом якої-небудь потаємної сили. Так виникло первісне уявлення про душу. Людина тоді не могла уявити душу як психічне, нематеріальне і уявляла її як особливу повітряну субстанцію, що залишає людину з останнім подихом (Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 1999. – С. 9).

Уявлення про душу як про щось потаємне не могло не дістати міфологічного тлумачення. І справді, в грецькій міфології виникає образ чарівної дівчини Психеї, яка уособлює душевне життя. Але в науковому обігу термін «психологія» вперше виник в 16 ст. і стосувався науки, яка займалася вивченням душевних чи психічних явищ, тобто таких, які кожна людина легко може виявити у власній свідомості в результаті самоспостереження. Пізніше до цього додали неусвідомлювані процеси та діяльність людини.

Примітка 3. Чим психологія відрізняється від інших наук? Вона має справу з нематеріальними процесами та явищами і користується незвичайними методами, наприклад, методом самоспостереження (інтроспекцією), її цікавить, що відбувається у свідомості, що відчуває, усвідомлює людина. Психологія більше за інші науки претендує на розуміння та пояснення поведінки людини, що суттєво залежить від її психічного стану.

Примітка 4. Методологи і теоретики наукознавства, визначаючи місце психології в системі наук, ставлять її десь у центрі, підкреслюючи її роль у цілісному пізнанні світу та взаємозв’язку з багатьма науковими дисциплінами. Психологія має широку і довгочасну перспективу свого наукового розвитку і практичного застосування (Столяренко А. М. Психология и педагогика: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – С. 30).

Завдання 2. Що таке психіка, свідомість, поведінка?

Психіка – це властивість мозку відображати дійсність у вигляді відчуттів, уявлень, думок, волі тощо. Під психікою також розуміють сукупність душевних якостей людини, що становить її духовну суть (тобто це всі психічні явища, що вивчаються у психології). Свідомість – вищий рівень психіки, тобто вищий рівень психічного відображення людиною зовнішнього світу у вигляді узагальнених образів і понять. Поведінка – це все те, що виконує організм, тобто будь-яка дія, яку можна спостерігати й описати. Кричати, посміхатися, потіти, моргати очами, розмовляти й заповнювати анкету – всі ці дії можна спостерігати.

Завдання 3. Чи існує дата народження психології як науки?

Одного грудневого дня 1879 р. в маленькій кімнатці на третьому поверсі старої будови, яка належала Лейпцизькому університету (в Німеччині), двоє юнаків допомагали довговидому, суворому на перший погляд професору В. Вундту (його прізвище вимовляли як Вуунт) створювати апарат для експериментів. Їхній прилад вимірював кількість часу з моменту, коли учасники експерименту чули удар м’яча об платформу і наступного спрацювання телеграфного ключа. Пізніше вони порівнювали цей період з періодом часу, необхідним для виконання складніших завдань. В. Вундт прагнув виміряти „атоми розуму” – найшвидші і найпростіші психічні процеси. Так почався перший психологічний експеримент. Для його проведення потрібна була лабораторія, яку очолив В. Вундт. В ній також працювали перші випускники психологічного відділення університету.

Завдання 4. Що є предметом психології як науки?

Предметом психології є вивчення закономірностей розвитку і прояву психічних явищ та їхніх механізмів (Максименко С. Д., Соловієнко С. О.).

Предметом психології є вивчення психічних процесів, станів, властивостей та масовидних явищ психіки. До психічних процесів належать перш за все когнітивні процеси: відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення. Психічні стани – це внутрішні переживання на певний момент часу – емоції, змінні стани, різні переживання (вдоволення – невдоволення, спокій – неспокій). Психічні властивості розуміють як індивідуальні чи особистісні більш-менш стійкі психологічні особливості людини: здібності, темперамент, воля, характер... Коли йдеться про масовидні явища психіки, мають на увазі всі ті самі явища, про які йшлося вище, тільки стосовно груп людей (мода, паніка, чутки, громадський погляд) (Немов Р. С. Общая психология. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – С. 10–11).

Завдання 5. Чим психічні явища відрізняються від інших явищ, які існують у світі?

Психічні явища ідеальні, тобто вони існують у вигляді ідей у свідомості людей і в тій частині їхньої психіки, яку сучасні психологи називають підсвідомістю. Підсвідомість – це те, що існує в психіці у вигляді відчуттів, образів, ідей і т.д., реально керує психікою та поведінкою людини, але в кожний момент часу людиною не усвідомлюється.

Чи пов’язана психіка з чимось матеріальним? Так, з роботою мозку, з матеріальними процесами, що відбуваються в мозку, але психічні явища не можна вивчати за допомогою методів природничих наук – фізики, математики, біології, хімії, географії... Психічні явища не існують поза явищами життя, вони притаманні, як вважають вчені, людині і вищим тваринам, у той час як інші явища можна спостерігати скрізь, в тому числі і в неживому (Немов Р. С. Общая психология. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – С. 12).

Завдання 6. Чим відрізняються психологічні наукові знання від ненаукових, житейських?

Наукові психологічні знання – це знання про психологію людей, правильність яких можна доказати, користуючись вірогідними фактами і сучасною логікою наукового доказу, а точність забезпечує математика. Отже, наукові психологічні знання побудовані на вірогідних фактах, а не на поглядах людей; на строгій логіці доказу про існування психологічних знань; на відміну від наукового, житейські і практичні психологічні знання не є такими строгими і науковими. Житейські знання науково не перевірені, вони є результатом життєвого досвіду, недостатньо надійні і вірогідні. Практичні знання використовуються для впливу на себе та інших. Головне в них – корисність, на їх наукову обґрунтованість особливої уваги не звертають.

Де використовуються наукові психологічні знання? Вони потрібні всім і використовуються скрізь: в освіті, медицині, політиці, праві... Інженерна психологія використовує психологічні знання при конструюванні технічних пристроїв, з якими людина має справу. Психологічні знання потрібні всім, але не всі це усвідомлюють. Чим розвиненіша людина, тим більше вона прагне дістати та використати психологічні знання. Більш за все готують психологів у тих країнах, які характеризуються вищим рівнем соціального та економічного розвитку.

Практична психологія – це розділ психології, в якому приділено увагу знанням та вмінням щодо прямого впливу на психіку та поведінку людини. Вона має свої підрозділи: народна (побутова, що спирається на здоровий глузд і досвід) та власне практична психологія, що ґрунтується на точних і наукових знаннях про психіку людини і представлена у прикладних галузях сучасної психології – це педагогічна, медична, інженерна, юридична, екологічна... психологія. Загалом, практична психологія покликана допомагати людям у вирішенні повсякденних проблем.

Будь-який практичний дипломований психолог має встановити психологічний діагноз та провести при потребі психологічну корекцію, спілкуючись з пацієнтом. Якщо психологічна корекція формулюється у вигляді усних рекомендацій, йдеться про психологічне консультування; коли психологу доводиться діяти на психіку та поведінку людини, йдеться про психотерапію (лікування захворювань), а власне психологічна корекція напрямлена на виправлення недоліку у психіці людини, яка не має пов’язаного з ним захворювання (Немов Р. С. Общая психология. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – С. 20–26).

Завдання 7. Які галузі психології вам відомі? Таблиця