2. Вплив іноземного капіталу на розвиток банківської ситими України

Банківська система України характеризується високим рівнем концентрації капіталу в невеликій кількості банків. Стабілізація та подальший розвиток банківської системи перебувають у тісному взаємозв’язку з поступовим збільшенням капіталу. Як видно із даних табл. 2, власний капітал українських банків становить близько 10% ВВП. Капітал банківського сектору держави є достатнім за умови, що він дорівнює 6–7% ВВП. Утім, відповідність пояснюється низьким рівнем ВВП і високою часткою тіньової економіки в ньому.

Таблиця 2

Динаміка ВВП та капіталу банків України у 2002–2010 рр.

Показники	Дата
	01.01. 2002	01.01. 2003	01.01. 2004	01.01. 2005	01.01. 2006	01.01. 2007	01.01 2008	01.01 2009	01.01 2010
Власний капітал банку, млн грн	7915	9983	12882	18421	25451	42566	69578	119263	115211
Валовий внутрішній продукт, млн грн	225810	267344	345113	441452	544153	712945	720731	949864	948056
Статутний капітал банків, млн грн	4575	6003	8116	11648	16144	26266	42873	82454	89295
Питома вага власного капіталу у ВВП, %	4,42	4,81	5,33	5,76	7,81	5,97	9,65	12,55	12,15

За деякого збільшення частки капіталу банків України у 2007 році на 0,6% у загальних пасивах, у 2008 р. спостерігалося зменшення зазначеного показника на 0,9%, але у 2009 році значення цього показника знову збільшується на 1,3% і становить 12,9%. Аналогічні зміни можна спостерігати за показником темпу росту капіталу, у 2008 р. він становив 163,46%, що було на 3,76% менше, ніж у 2007 р., а у 2009 р. спостерігалося зростання темпу росту балансового капіталу на 7,95% порівняно з даними 2008 р. Стосовно сплаченого зареєстрованого статутного капіталу помічено аналогічну ситуацію. За даними банківської системи України, цей показник впродовж 2001–2009 рр. мав найвище значення у 2008 р. – 69,14%. Значні темпи росту статутного капіталу (192,32% у 2008 р.) пояснюються змінами до Закону «Про банки і банківську діяльність», хоча ще далеко не всі банківські установи мають капітал на рівні 10 млн євро.

За банківськими установами балансовий капітал розподілений так як це видно з табл. 3.

Таблиця 3

Розподіл капіталу за групами банків, %

Група банків	Частка групи банків у балансовому капіталів банківської системи, %			Частка групи банків у статутному капіталів банківської системи, %
	01.01.2007	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2007	01.01.2008	01.01.2009
Найбільші	53,95	57,22	62,85	47,43	51,09	61,07
Великі	16,66	16,77	16,25	17,35	18,26	15,66
Середні	10,73	12,85	9,32	11,57	14,44	10,38
Малі	18,66	13,16	11,58	23,65	16,21	12,89

Найбільшими банківськими установами станом на початок 2009 р. сконцентровано 62,85% балансового капіталу і 61,07% статутного капіталу банківської системи України. Причому спостерігається зростання рівня концентрації капіталу в цій групі в той час, як частка середніх та малих банків у аналогічних показниках має тенденцію до зниження. Аналізуючи інші найвагоміші показники балансу, зазначимо, що станом на початок 2009 року концентрація зобов’язань у групі найбільших банків становить 68,74%, а активів – 64,68% відповідно. Ці дані свідчать, що фактично в банківській системі України відбувається процес переміщення пасивів і відповідно й активів з груп малих і середніх банків до найбільших і великих банківських установ.

Якщо за останні кілька років приріст банківських активів суттєво перевищував відповідний приріст капіталу, а середній норматив адекватності знизився майже з 21% до 15%, то це свідчить про досить негативні тенденції капіталізації українських комерційних банків. Якщо комерційні банки нездатні будуть збільшити свій капітал, то вони будуть вимушені зменшити обсяг кредитування через неспроможність виконувати нормативи адекватності. А оскільки близько 70% доходів комерційного банку припадає саме на кредитну діяльність, то зменшення її масштабів за таких обставин є прямою загрозою стабільності всієї банківської системи. За збереження нинішніх темпів зростання активів і капіталу в 2010 році банківська система України матиме недостатній обсяг капіталу – не виконуватиметься Н2 адекватності регулятивного капіталу, а відповідно зменшаться й банківські інвестиції в економіку та соціальну сферу.

Проблемою залишається рівень ефективності використання капіталу. Рентабельність капіталу банків України в передкризовий 2007 рік становила 12,7%, що нижче, ніж у Росії (21,1%), Польщі (25,6%), Австрії (18,3%).

Проблема капіталізації українських банків закладена в самій природі та структурі цього капіталу. Тому виникають проблеми якості капіталу. Капітал багатьох вітчизняних банків складається з коштів дооцінки основних засобів, несплачених відсотків, загальних резервів, результату попередніх років та поточного року. Останній є результатом залучення коштів за допомогою боргових капітальних інструментів.

Основними формами інтеграції у фінансову систему є присутність іноземного капіталу в банківській системі України; встановлення та ведення прямих кореспондентських рахунків між українськими і закордонними банками для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання та виконання власних функцій; членство українських банків у міжнародних організаціях, у тому числі міжнародних платіжних системах; співробітництво на рівні Національного банку України та центральних банків інших країн і світових фінансових організацій.

Результати порівняльного аналізу діяльності банків з іноземним та національним капіталом показали переважно позитивний вплив іноземного капіталу на розвиток банківської системи України. Про це свідчать випереджальні темпи кредитування економіки, нарощення активів, власного та статутного капіталу, одночасне зростання фінансових результатів та витратних статей, пов’язаних з обслуговуванням персоналу та адміністративними заходами, які демонструють банки з іноземним капіталом порівняно з банками з національним капіталом (табл. 4).

Таблиця 4

Показники діяльності банків з іноземним та національним капіталом в Україні у 2006 та 2009 рр.*

Показники банківської діяльності	2006		2009
	Банки з іноземним капіталом	Банки з національним капіталом	Банки з іноземним капіталом	Банки з національним капіталом
Загальні активи, млн грн	56 324	77633	178 983	202 313
% до попереднього періоду	—	—	318	261
Надані кредити, млн грн.	39 409	50 892	139 805	141 562
% до попереднього періоду	—	—	355	278
Кредити,  надані юридичним особам, млн. грн.	27 625	40451	78 969	101 566
% до попереднього періоду	—	—	286	251
Кредити, надані  фіз. особам, млн. грн.	11 738	10442	60 836	40 006
% до попереднього періоду	—	—	518	383
Витрати на персонал, млн грн.	1124	1868	3034	4151
% до попереднього періоду	—	—	270	222
Адміністративні витрати, млн грн...	837	1364	1847	2331
% до попереднього періоду	—	—	221	171
Загальні доходи, млн грн.	3747	6306	10 623	13 411
% до попереднього періоду	—	—	283	213
Чистий прибуток, млн грн.	369	1038	1589	3131
% до попереднього періоду	—	—	413	302
Статутний капітал, млн грн.	3851	4429	9963	11 936
% до попереднього періоду	—	—	251	269
Власний капітал, млн грн.	5337	8097	16 845	22 546
% до попереднього періоду	—	—	316	278

*Джерело: складено автором за: www.aub.com.ua; www.bank.gov.ua; www.bis.com; www.finance.ua; www.pwc.com.

Проведене дослідження показало, що результатом активної позиції банків щодо залучення іноземного капіталу в банківську систему України стало різке зростання зовнішньої заборгованості в корпоративному секторі економіки. На початок 2009 р. зовнішній борг банків та підприємств зріс і досяг 54 млрд. дол. США. При цьому в структурі сукупного зовнішнього боргу України збільшилась частка боргів приватного сектору: з 51% у липні 2006 р. до 76,3% на кінець 2009 р.

Тобто спостерігається виражений феномен боргової експансії корпоративного сектору, який має подвійну дію. З одного боку, це свідчить про певний рівень зрілості українського бізнесу та його здатності залучати капітал на міжнародних ринках, а отже про зростання інвестиційних можливостей економіки, з другого — з’являються чіткі сигнали загострення ризиків і зростання рівня вразливості економіки перед шоками цін світових ринків, відсоткових ставок, валютного курсу та змін настроїв інвесторів на світових фінансових ринках.

Доказом кредитної експансії іноземного капіталу є динаміка темпу зростання кредитів, наданих суб’єктам господарювання. Дослідження довели, що показники діяльності банків з іноземним капіталом у 2007–2009 рр. становили 78,4% та 64,1% приросту кредитного портфеля до попереднього року, що значно вище за середні показники по банківській системі України.

За результатами проведеного в аналізу виявлено, що на початок 2007 р. іноземний банківський капітал під впливом фінансово-економічної кризи та нестабільності в економіках провідних країн світу, почав перетікати у економіки з більш високим рівнем дохідності. Це активізувало діяльність банків з іноземним капіталом на теренах України та спровокувало пожвавлення споживчого попиту.

Значні темпи нарощування банками кредитних портфелів за рахунок кредитування фізичних осіб не відповідали рівню та темпам зростання реальної заробітної плати. Це означає, що попит на кредити не був адекватний доходам, які отримували фізичні особи, що призвело до значного погіршення кредитного портфеля банків. З часом значна частина клієнтів – фізичних осіб не змогла виконувати умови кредитних угод у зв’язку зі зниженням реальних доходів населення.

У результаті аналізу статистичних даних встановлено, що показники якості кредитних портфелів у банках з національним та іноземним капіталом суттєво різняться. Зокрема в післякризовий період рівень проблемних кредитів у банків з іноземним капіталом був вищий на 2,1 % порівняно з банками з національним капіталом. Це обумовлено тим, що банки з іноземним капіталом мають у структурі кредитного портфеля більшу частку кредитів, наданих фізичним особам, які є більш незахищеними перед викликами фінансової кризи. Обґрунтовано, що для управління потоками іноземного капіталу потрібна збалансована система державних регулятивних заходів, спрямованих на оптимізацію його функціонування в банківській системі та зниження ризику розбалансування економіки держави.

В Україні констатується створення сприятливих умови для залучення іноземного капіталу до банківської системи, що проявляється у відсутності будь-яких обмежень на створення фінансових інститутів за участю коштів зарубіжних і приватних інвесторів, а тому функціонування іноземного капіталу в банківській системі України стає дедалі відчутним. Присутність на українському ринку іноземних банків, з одного боку, сприяє здешевленню кредитних ресурсів для вітчизняної промисловості, залученню додаткових інвестицій в економіку, прискорення економічного зростання, впровадженню нових банківських технологій та західних стандартів менеджменту, а з іншого, може обернутися серйозними втратами для української банківської системи.

Досвід країн Центральної та Східної Європи, зокрема, Словенії, Чехії, Угорщини, Польщі та Румунії, де частка іноземного капіталу становить більше 60%, свідчить, що якщо національні банки не підвищуватимуть рівень якості своїх послуг, можливе скорочення їх кількості через злиття або поглинання, насамперед недружні.

Статутний капітал, що підконтрольний банкам з іноземним капіталом, постійно зростає і на початок 2011 р. складав 38% від загального капіталу банківської системи України, хоча в 2000 р. його частка не перевищувала 20%. На українському фінансовому ринку вже активно працюють такі провідні іноземні банки як Raiffeisen, Creditanstalt, Citigroup, SEB, ING, KBC, PKO BP S.A., UniCredit, Societe Generale, Calyon Bank, Erste Bank тa Intesa BCI. Для України оптимальним було б утримання частки іноземного капіталу в банківській системі на рівні 50%, оскільки це б забезпечувало паритетний розвиток вітчизняних та іноземних банків, сприяло підвищенню національної конкурентоспроможності та інтеграції фінансово-банківської системи у світовий фінансовий простір та не завдавало нищівного удару її стабільності.

Зважаючи на масштаби присутності іноземного капіталу та наявну диверсифікацію, ми вважаємо, що існують позитивні тенденції, про які свідчить зростання конкуренції на ринку банківських послуг, що неминуче впливатиме на розвиток національної економіки.

До негативних наслідків руху закордонного капіталу в національному банківському секторі можна віднести глобальний ризик втрати самостійності банківської системи України; відсутність гарантій спрямованості закордонними банками своїх активів у кредитування реального сектору економіки, а не на ринок цінних паперів; імовірність можливого відпливу капіталу за кордон; ризик демпінгового зниження процентних ставок; імовірність порівняльної втрати ділової репутації; можливість достатнього контролю платіжної системи України; зростання валютних ризиків; ризик скорочення зайнятості в банківському секторі економіки тощо.

Слід зазначити, що конкурентні переваги вітчизняних фінансово-кредитних установ дають підстави говорити, що навіть в умовах кризи вони здатні в основному вирішувати проблеми конкуренції (табл. 5).

Таблиця 5

Конкурентні переваги і проблеми вітчизняних та іноземних банківських установ

Іноземні банківські установи		Вітчизняні банківські установи
переваги	проблеми	переваги	проблеми
Розширення асортименту послуг та банківських продуктів завдяки ціновим конкурентним перевагам	Недостатня обізнаність з особливостями ведення бізнесу в Україні	Усталена система прийняття рішень і просування банківських продуктів	Загроза втрати незалежності та внутрішньо корпоративного контролю
Наявність доступу до дешевих фінансових ресурсів	Складність у подоланні ризиків системного характеру	Наявність розвинутої мережі філій та представництво в регіонах	Загроза банкрутства малих та середніх установ в умовах фінансової нестабільності
Наявність рейтингових показників, що сприяють налагодженню ділових контактів	Необхідність перепідготовки та добору кадрів. Необхідність в адаптації менеджерів країни походження капіталу до умов ведення бізнесу в Україні	Знання фахівцями особливостей вітчизняних ринків	Недостатній рівень капіталізації та обмеженість ресурсів для розвитку банківського бізнесу і створення нових продуктів