Серед засобів і методів грошово-кредитної політики Закон України "Про Національний банк України" у ст. 25 називає процентну політику і рефінансування комерційних банків, а у ст. 27 визначає, що НБУ встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями. Таким чином, процентна ставка і рефінансування комерційних банків згідно Закону виступають як різні інструменти грошово-кредитної політики. Ці ж інструменти передбачено в ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" як форми індикативного регулювання діяльності банків.

Тим часом в економічній теорії як в Україні, так і за кордоном класичними інструментами грошово-кредитної політики вважається лише ставка процентна політика, а ставка рефінансування розглядається як складова частина цієї політики. Основний акт НБУ в в цій галузі відносин – Положення про процентну політику Національного банку України, - визначає, що процентна політика НБУ є регулювання Національним банком попиту та пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними і пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб’єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій. Сама ж процентна ставка розглядається вказаним Положенням як установлений розмір плати за розміщені чи залучені кошти, що встановлюється Національним банком як важіль впливу на економічні процеси, застосовується у сферах економіки, банківської та зовнішньоекономічної діяльності, а також як інструмент в антиінфляційних заходах.

Процентна політика має широке і вузьке значення. Положення ст. 23 Закону України "Про Національний банк України" виражає вузьке тлумачення процентної політики – встановлення процентних ставок лише за операціями НБУ. В широкому ж розумінні термін "процентна політика" означає вплив на всі процентні ставки за операціями комерційних банків. В цьому плані вони мають троякий вплив: 1) регулювання рівня збережень та інвестицій; 2) регулювання рівня ділової активності; 3) вплив на рівень інфляції. В такому розумінні процентна політика відображає кейнсіанську теорію грошово-кредитної політики.

Процентні ставки розрізняються за видами в залежності від характеру і тривалості позички, об’єкту кредитування, платоспроможності платника та ін. В зв’язку з цим розрізняють офіційну дисконтну ставку, ставку грошового і фінансового ринку, процент на банківський кредит та цінні папери, дебіторські та кредиторські ставки та ін. В ряді розвинутих країн облікова ставка є офіційною ставкою центрального банку і виступає основою дисконтної політики, тобто регулювання грошового ринку шляхом зміни норм проценту, за якими відбувається переоблік векселів (однак функція переобліку векселів останнім часом перетерпіла значних змін, що дещо змінило і роль процентних ставок, а багато хто вважає переоблік просто анахронізмом).

Національний банк України є емісійним центром і має на це виключне право. Тому його процентна політика зводиться до випуску грошей в обіг і здійснення економічних операцій з метою управління грошовим обігом. Центробанк як кредитор останньої інстанції тим самим регулює пропозицію грошей і водночас є гарантом стабільності банківської системи. В цій частині – рефінансування комерційних банків, - Національний банк виступає як кредитор останньої інстанції. У комерційних банків завжди виникає тимчасова нестача активів. Це має місце в силу того, що активи за своєю природою вкладаються на більш тривалі строки, ніж існують пасиви, які, до того ж, можуть бути вилучені в будь-який час за волею вкладника. Саме в цей час банк потребує тимчасових коштів для покриття розривів і настає час для здійснення його рефінансування. Тому процентна політика із рефінансування виступає не лише як інструмент грошово-кредитної політики, але і як інструмент підтримання ліквідності банків, надання їм фінансової допомоги. У якості застави при наданні кредитів у порядку рефінансування можуть використовуватися векселі, інші цінні папери певного виду. Обираючи ті чи інші об’єкти в якості застави, центральний банк знову-таки впливає на кредитний потенціал банків.

Ставки при здійсненні процентної політики встановлюються, перш за все, з операцій із надання позичок комерційним банкам в порядку рефінансування з певними процентами, яка є обліковою (дисконтною) ставкою НБУ. Якщо Національний банк збільшує розмір облікової ставки, то він стримує попит комерційних банків на кредити в порядку рефінансування, не дає формувати їм надлишкові резерви, стримує мультиплікацію депозитів, підвищує ціну кредиту. Зниження облікової ставки означає збільшення попиту зі сторони комерційних банків на позички в порядку рефінансування, збільшує пропозицію грошей, створює надлишкові резерви банків. Крім того, високий рівень облікової ставки впливає і на депозити, ставки за якими зменшуються, а також ціну цінних паперів на фондовому ринку (при підвищенні облікової ставки ринкова ціна їх зменшується). Досить важко провести порівняння з іншими країнами, оскільки процентна політика залежить здебільшого від ситуації на грошово-кредитному ринку країни і вона є індивідуальною для кожної країни. Водночас низькі процентні ставки стимулюють інвестиції в країну зі сторони іноземних інвесторів і є певним чином засобом валютного регулювання.

Процентна політика як засіб грошово-кредитної політики відомий давно, але він має позитивні і негативні якості. Вона є інструментом ринкового характеру і облікова ставка НБУ лише є пропозицією, на яку не завжди відгукуються комерційні банки. Крім ставок НБУ є процентні ставки міжбанківського ринку і якщо пропозиція НБУ у вигляді ставок буде занадто високою за ціною, то банки просто зможуть брати кредити у інших учасників міжбанківського ринку. Тому більш  важливим питанням є співвідношення ціни позичок НБУ і міжбанківських кредитів. НБУ також не зможе досягти регулювання пропозиції грошей шляхом підвищення облікової ставки, оскільки комерційні банки при налагоджених міжбанківських стосунках не зменшать свої надлишкові резерви і видачу кредитів. Таке явище є типовим для ринкових методів управління. Крім цього, на пропозицію і відповідь зі сторони комерційних банків впливають і ніші чинники, наприклад, інфляційні очікування, коли банкам стає вигідно отримувати кредити в НБУ і за завищеними обліковими ставками.

Процентна політика Національного банку – регулювання Національним банком попиту та пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій. Як встановлено в положенні, НБУ проводить політику регулювання процентних ставок за своїми операціями з метою удосконалення засобів і методів здійснення грошово-кредитної політики та індикативного регулювання діяльності банків (індикативна процентна ставка - рекомендований орієнтовний розмір процентних ставок для банків щодо проведення ними операцій із залучення та розміщення коштів), а його кінцевою метою є вплив на процентні ставки в усіх сегментах економічних процесів. Відповідно до цього НБУ на підставі аналізу чинників, що впливають на коливання вартості грошей, розглядає та вивчає тенденції розвитку економічних процесів у державі та визначає систему своїх тактичних і проміжних цілей у грошово-кредитній політиці для збалансування попиту і пропозиції на гроші.

Таблиця 1

Динаміка процентних ставок за кредитами протягом 4 кварталу 2008 року

Валюта	Нефінансові корпорації			Домашні господарства
	Жовтень 2008 року	Листопад 2008 року	Грудень 2008 року	Жовтень 2008 року	Листопад 2008 року	Грудень 2008 року
Гривня	18,89	21,77	21,61	23,94	23,73	22,76
Долар США	11,63	11,16	11,73	15,02	15,74	14,23
Євро	12,22	11,07	10,57	14,67	16,06	15,02

У грудні 2008 року процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця нефінансовим корпораціям, в гривнях знизилися до 21.61% (на 16 б.п.), в доларах США зросли до 11.73% (на 57 б.п.), в євро знизилися до 10.57% (на 51 б.п.). Процентні ставки за кредитами, наданими протягом грудня домашнім господарствам, в гривнях знизилися до 22.76% (на 97 б.п.), в доларах США знизилися до 14.23% (на 151 б.п.), в євро знизилися до 15.02% (на 103 б.п.).

Процентні ставки за депозитами, залученими протягом грудня від нефінансових корпорацій, в гривнях зросли до 13.80% (на 99 б.п.), в доларах США зросли до 8.37% (на 236 б.п.), в євро знизилися до 5.89% (на 80 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом грудня від домашніх господарств, в гривнях зросли до 11.35% (на 61 б.п.), в доларах США знизилися до 8.75% (на 33 б.п.), в євро знизилися до 8.05% (на 29 б.п.).

Таблиця 2

Динаміка процентних ставок за кредитами протягом 4 кварталу 2009 року

Валюта	Нефінансові корпорації			Домашні господарства
	Жовтень 2009 року	Листопад 2009 року	Грудень 2009 року	Жовтень 2009 року	Листопад 2009 року	Грудень 2009 року
Гривня	19,57	20,85	19,91	25,64	25,41	23,71
Долар США	10,47	9,65	10,13	16,51	15,45	18,66
Євро	6,98	9,38	9,57	18,07	17,76	19,34

У грудні 2009 року процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця нефінансовим корпораціям, в гривнях знизилися до 19.91% (на 94 б.п.), в доларах США зросли до 10.13% (на 48 б.п.), в євро зросли до 9.57% (на 19 б.п.). Процентні ставки за кредитами, наданими протягом грудня домашнім господарствам, в гривнях знизилися до 23.71% (на 170 б.п.), в доларах США зросли до 18.66% (на 321 б.п.), в євро зросли до 19.34% (на 158 б.п.).

Процентні ставки за депозитами, залученими протягом грудня від нефінансових корпорацій, в гривнях зросли до 12.40% (на 43 б.п.), в доларах США знизилися до 9.41% (на 73 б.п.), в євро знизилися до 6.15% (на 55 б.п.). Процентні ставки за депозитами, залученими протягом грудня від домашніх господарств, в гривнях знизилися до 15.34% (на 11 б.п.), в доларах США знизилися до 10.37% (на 10 б.п.), в євро знизилися до 9.32% (на 36 б.п.).

Таблиця 3