Квартальні норми амортизації по групах основних фондів

Групи основ-них фондів	Види основних фондів, які входять до групи	Щоквартальні норми амортизації до груп ОФ, витрати на придбання, спорудження та поліпшення яких були понесені (нараховані)10
		до 1.01.04 р.	після 01.01.04 р., при цьому об'єкт
			не новий і був в експлуатації до 1.01.04 р.	новий; який був в екс-плуатації у поперед-нього власника після 01.01.04 р. і витрати у зв'язку з придбанням або спорудженням якого були понесені попереднім власником після 01.01.04 р.
1	Будівлі, споруди, їх структурні компонентти та передавальні прис-трої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капитального поліпшення землі	1,25 %	1,25%	2%
2	Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та Істру-менти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них	6,25 %	6,25%	10%
3	Будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, 4	3,75 %	3,75%	6%

Продовження таблиці 5.19

Групи основ-них фондів	Види основних фондів, які входять до групи	Щоквартальні норми амортизації до груп ОФ, витрати на придбання, спорудження та поліпшення яких були понесені (нараховані)11
		до 1.01.04 р.	після 01.01.04 р., при цьому об'єкт
			не новий і був в експлуатації до 1.01.04 р.	новий; який був в екс-плуатації у поперед-нього власника після 01.01.04 р. і витрати у зв'язку з придбанням або спорудженням якого були понесені попереднім власником після 01.01.04 р.
412	Електронно-обчислювальні маши-ни, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними за-соби зчитування або друку інфор-мації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікро-фони і рації, вартість яких пере-вищує вартість малоцінних предме-тів (сьогодні ця вартість відповідно до закону становить 1000 грн.)	15 %	15%	15%

Під основними фондами розуміють матеріальні цінності, що призначені платником податку для використання у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом¹³.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1), (5.13)

де Б(а) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Згідно визначення «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів в рамках податкового законодавства (поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань) амортизації підлягають витрати на:

– придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

– самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

– проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

– капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

– придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

– вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

– придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам («витрати на поліпшення будівлі гальванічного цеху», або «витрати на ремонт гаража» тощо);

– утримання основних фондів, що знаходяться на консервації;

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

– витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

–витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

–витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;

–витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:

– капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, включаючи орендовані;

– капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів установлюється Міністерством фінансів України. Такий бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не впливає на податкові зобов'язання платника податку.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за будь-яким з вище перерахованих методів, окрім методу, передбаченого податковим законодавством.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються підприємствами самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ставить перед собою у зв'язку із застосуванням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування амортизації.

Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.

Але на практиці основні засоби найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації, і відповідно, в цей період вони найбільш: зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методи прискореної амортизації. Прискорена амортизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдяки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.

Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і прискореного зменшення залишкової вартості – найбільш привабливі для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, що виробляється, виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих же об'єктів, коли збільшуються затрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації, яка нараховується незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну використання таких основних засобів. Щодо вигідності застосування методів прискореної амортизації (зменшення залишкової вартості прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного), то висновки кожне підприємство змушене робити самостійно, враховуючи багато чинників: калькулювання цін на готову продукцію, обсяг та термін власних капітальних вкладень тощо.

В курсовій роботі передбачається, що власністю підприємства є гараж, майстерня, автомобілі, газозварювальний апарат, підйомник, комп’ютери, офісні меблі, сигналізації та інструменти. Офісне приміщення орендується підприємством на умовах операційної оренди. Тому по машинах, обладнанню, тощо необхідно нарахувати амортизацію, а по приміщенню – орендну плату.

Нарахування амортизації основних засобів здійснюється кумулятивним методом. Вихідні дані для розрахунків наведені в таблиці 5.20.

Основні фонди підприємства складаються з

• 2 автомобілів, загальна первісна вартість яких становить 200 000 грн.,

• Гараж – 250 000 грн.,

• Майстерня – 110 000 грн.,

• Газозварювальний апарат – 4 000 грн.,

• Підйомник – 15 000 грн.,

• 2 комп’ютера, загальною вартістю 10 000 грн.,

• Офісні меблі – 30 000 грн.,

• Сигналізація – 5 000 грн.,

• Інструменти – 10 000 грн.

Отже, загальна первісна вартість ОФ = 200 000+ 250 000 + 110 000 + 4 000 + 15 000 + 10 000 + 30 000 + 5 000 + 10 000 = 634 000 грн.

Коефіцієнт зносу основних фондів дорівнює 0,4 (40%).

Знос ОФ = 634 000 * 0,4 = 253 600 грн.

Таблиця 5.20