Блок 4. Показники ділової активності

309

1. Виручка від реалізації.

2. Доходи від операційної діяльності

3. Доходи від звичайної діяльності.

4. Фінансовий результат від операційної діяльності.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності.

Р.А. Слав'юк

310

Фінанси підприємств

Р.А. Слав'юк

312

Фінанси підприємств

Для того, щоб показати як оцінюється вартість акцій наведемо газетні котирування акцій компанії IBM, що перебувають в обороті на Нью-Йоркській фондовій біржі , цитуючи Зві Боді і Роберта Мертона>. У перших двох графах цього бюлетеня показані найвища і найнижча ціни акцій за останні 52 тижні. Наступні два стовпці відбивають назву акціонерної компанії й умовна позначка її акцій. Наступне значення — це сума виплачуваних дивідендів на одну акцію. Цифра 4,84 означає, що компанія в останньому кварталі виплатила акціонерам дивіденди в розмірі 4,84 дол. на одну акцію (у перерахуванні на рік). Фактичні квартальні дивіденди склали 1,21 дол.

Далі зазначена дивідендна доходность (dividendyield). Вона розраховується в такий спосіб — дивіденди в річному численні, виплачувані на звичайну акцію, діляться на поточну ринкову ціну цієї акції і виражаються у відсотках. Далі випливає коефіцієнт Р/Е (price/earnings multiple) — відношення поточної ринкової ціни акції до чистого прибутку, отриманоого за останні чотири квартали (у розрахунку на одну акцію).

Наступна графа (Vol) показує денний обсяг продажів акцій на біржі. Акції звичайно продаються стандартними лотами (round lots) по сто штук. Інвестори, що продають і купують невеликі кількості акцій, використовують нестандартні лоти (odd lots), і їм звичайно доводиться платити своїм біржовим брокерам більш високі комісійні. В інших чотирьох графах зазначені найвища і найнижча ціни за результатами поточного дня, ціна закриття і різниця між цінами закриття поточного і попереднього днів.

При визначенні вартості акцій метод дисконтування грошових потоків (метод ДГП) припускає дисконтування очікуваних грошових потоків, що представляють собою дивіденди, виплачувані акціонерам, чи чисті грошові надходження від діяльності корпорації. Модель дисконтування дивідендів, чи МДД (discounted dividend model, DDM), грунтується на тому.що вартість акції розраховується як приведена (дисконтована) вартість очікуваних дивідендів. Застосування МДД починається з розгляду очікуваного інвестором розміру доходу від вкладення в звичайні акції, що складається з виплачуваних грошових

'Финансы.: Пер. с англ.: Уч. пос. - М.: Издательский дом "Вильяме", 2000. — С. 306.

313

Р.А. Слав'юк

дивідендів і курсової різниці.

Розглянемо, наприклад, річний період часу для інвестицій в акції і припустимо, що по акціях компанії ABC очікуваний розмір дивідендів на одну акцію складає 5 дол. (Z)i). а очікувана бездивідендна (ex-dividend - без права отримання оголошених дивідендів) ціна на кінець року — 110 дол..

Ринкова дисконтна ставка (market capitalization rate), чи дисконтна ставка з поправкою на ризик (risk-adjusted discount rate) — це очікувана інвестором ставка прибутковості, необхідна для того, щоб він інвестував свої кошти в придбання даних акцій. Ми приймемо її як уже задане значення *. Припустимо, що в поточному році к складає 15% у рік.

Очікувана інвестором ставка прибутковості Е(г) дорівнює сумі очікуваних дивідендів на одну акцію D, і очікуваного приросту цін акції (Р, - Р„), поділеної на поточну ринкову ціну (Р,) акції. Підставивши зазначене значення очікуваної ставки прибутковості, ми одержимо:

Дане рівняння відображає найбільш важливу особливість МДД: очікувана інвестором ставка прибутковості протягом будь-якого періоду часу дорівнює ринковій дисконтній ставці (k). З цього рівняння можна вивести формулу для визначення поточної ціни акції виходячи з її прогнозу на кінець року:

Інакше кажучи, поточна ціна акції дорівнює сумі приведених вартостей дивідендів, очікуваних на кінець року й очікуваної бездивідендної ціни, дисконтованих по необхідній ставці прибутковості (тобто по ринковій ставці). У випадку з акцією ABC маємо:

5 долл. +110 долл. 1.15

Ми бачимо, що розглянута модель ціноутворення цілком залежить від передбачуваної на кінець року ціни акції (Р₃). Але яким чином інвестори можуть прогнозувати цю ціну? Використовуючи той же самий логічний ланцюжок, визначимо очікувану ціну акції на початок другого року:

Методом підстановки виразимо Р„ через D,J\. і Р₂:

314

Фінанси підприємств

Повторюючи цей ланцюжок підстановок, ми прийдемо до 'агальної формули, використовуваної в моделі дисконтування дивідендів:

Іншими словами, ціна акції — це приведена вартість всіх очікуваних у майбутньому дивідендів на цю акцію, дисконтованих по ринковій дисконтній ставці.

Ріст фінансової стійкості і рентабельності підприємства залежить від багатьох факторів. Однак найбільше темпи росту показників діяльності та стану підприємства залежать від темпів росту власного капіталу, який в свою чергу залежить від: рентабельності продажу; оборотності капіталу;

фінансової активності по залученню коштів; норми розподілу прибутку на інвестиційні потреби. Нехай у — коефіцієнт росту власного капіталу

Р.А. Слав'юк

валюта балансу власний капітал

Якщо виходити з критерію максимізації сукупного доходу акціонерів (R), то ефективність розподілу чистого прибутку можна оцінити за формулою

Р - прибуток на виплату дивідендів;

PV - сумарна приведена вартість акцій фірми.

Визначимо її за формулою М. Гордона:

де г - прийнятна норма доходності капіталу (%); g - річний приріст прибутку (%)

316

Фінанси підприємств

14.9. Перспективи поліпшення стану розрахунків підприємств

Логічним продовженням аналізу стану розрахунків на підприємстві є узагальнення та порівняння результатів проведеного аналіз/дебіторської та кредиторської заборгованостей. Необхідного* такого порівняння випливає із двостороннього відображення розрахунків підприємства, що досліджуються, у фінансовій звітності, - з одного боку, дебіторській та, з другого боку, кредиторській заборгованості. Суть запропонованої оцінки полягає у співставленні загальної величини дебіторської та кредиторської заборгованостей та в розрізі окремих її видів. Крім того, доцільно використати ряд аналітичних фінансових, коефіцієнтів, що характеризують взаємне співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості та їх вплив на фінансовий стан підприємства.

Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості є важливим елементом контролю за раціональним співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства з огляду на дотримання стабільності його фінансового стану та поступального розвитку підприємства. Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською завжди створює загрозу фінансовій стійкості підприємств і призводить до необхідності залучення додаткових джерел фінансування.

З метою аналізу стану розрахунків підприємства шляхом порівняльного аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості складається аналітична таблиця. В даній таблиці; відображені та співставлені балансові статті з розрахунків підприємства у розрізі дебіторів та кредиторів. Складання такої таблиці є зручним інструментом визначення існування перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською.

Щоб визначити, як впливає на фінансовий стан підприємства співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, що склалося на підприємстві, необхідно порівняти дані аналітичних таблиць за кілька років, а також проаналізувати ряд наступних фінансових коефіцієнтів.

Перш за все, порівняльний аналіз слід доповнити розглядом такого відносного показника, як співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, що розраховується за формулою

317

Р.А. Слав'кж

Де К- коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості;

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості, тис. грн.; КЗ - загальна сума кредиторської заборгованості, тис. грн.

Нормативне значення цього показника визначено в межах 1,5 ... 2. Тобто нормальним вважається стан, коли кредиторська заборгованість перевищує дебіторську не більше, ніж у два рази, але не менше, ніж в 1,5 раза.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що вимагає негайного погашення. Ознаками платоспроможності є наявність грошей у касі та на рахунку в банку, а також відсутність простроченої заборгованості. Причому наявність незначних залишків грошей на банківському рахунку ще не означає, що підприємство неплатоспроможне, бо кошти на поточний рахунок підприємства можуть надійти впродовж кількох днів. Для оцінки платоспроможності складається платіжний баланс.

Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Отже, є три рівні платоспроможності: грошова, розрахункова, ліквідна (див. табл. 11, 12,13).

Таблиця 11 Грошова платоспроможність

Засіб платежу	На початок року	На кінець року	Платіжні зобов'язання продавця	На початок року	На кінець року
1	2	3	4	5	6
Каса			Короткострокові кредити
Поточний рахунок			Кредити, не погашені в строк
Валютний рахунок			Кредитори
Інші рахунки			Інші пасиви
Короткострокові фінансові вкладення
Всього			Всього
Коефіцієнт грошової платоспроможності

318

Фінанси підприємств

Таблиця 12 Розрахункова платоспроможність

Засіб платежу	На початок року	На кінець року	Платіжні зобов'язання	На початок року	На кінець року
Грошові кошти			Короткострокові кредити
Готова продукція			Кредити, не погашені в строк
Дебітори			Кредитори
Інші активи			Інші пасиви
Всього			Всього
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності

Таблиця 13 Ліквідна платоспроможність

Засіб платежу	На початок року	На кінець року	Платіжні зобов'язання	На початок року	На кінець року
Грошові кошти, розрахунки та інші активи			Кредити під запаси і витрати
Запаси та затрати			Кредити, не погашені в строк
			Кредити та інші пасиви
			Власні оборотні кошти
Всього			Всього
Коефіцієнт ліквідної платоспроможності

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної діяльності. Разом з цим надійний фінансовий стан залежить також від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому в умовах ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу. А також і поглиблений щоден-

319

Р.А. Слав'юк

ний аналіз стану і використання господарських засобів.

Яка максимальна (гранична) кредиторська заборгованість може бути погашена за наявної дебіторської заборгованості?

Економічний сенс граничної кредиторської заборгованості у цьому випадку полягає у визначенні кредиторської заборгованості, яку погашають тільки за рахунок дебіторської заборгованості, за умовного зупинення виробництва у момент часу, в який здійснюється оцінка. В разі розрахунку величини граничної кредиторської заборгованості приймають, що підприємство не має на рахунку грошових коштів; якщо ж насправді ці кошти є, то на їхню суму зменшують величину кредиторської заборгованості.

При цьому величину шуканої граничної кредиторської заборгованості необхідно визначати з врахуванням того, що за час повернення дебіторами їхнього боргу сума кредиторської заборгованості за рахунок її обслуговування зростає.

За рахунок наявної дебіторської заборгованості, крім основної суми кредиторського боргу, має бути погашена і величина його обслуговування. Цю вимогу можна подати у вигляді такого рівняння:

•де Д_ч - сума чистого доходу, який одержало підприємство за рахунок повернення йому дебіторської заборгованості, після сплати всіх податків;

- шукана величина граничної кредиторської заборго ваності; момент часу, за який здійснюється оцінка;

- момент часу, за який здійснюється повне повернення і підприємству дебіторської заборгованості, наявної у

момент Т_с;

- сума обслуговування кредиторського боргу підприєм ства у будь-який момент часу t відрізка Тд, Т₀.

Величину К^,,^ визначають методом ітерації, виходячи із забезпечення перетворення поданого рівняння у рівність.

Знайдені показники використовуються при оцінці фінансової стійкості підприємств, щодо якої розрізняють чотири її рівні абсолютний, нормальний, допустимо нестійкий, кризовий. Для кожного з цих рівнів пропонуємо визначати відповідну йому гра-

320

Фінанси підприємств

ничну величину позичкових коштів. Останню розрахозують як суму двох показників: граничної кредиторської заборгованості й обґрунтованої за допомогою інвестиційонго аналізу величини залучених кредитів і прирівняних до них зобов'язань. Оскільки обґрунтування доцільності залучення кредитів, наявних у момент часу, за який здійснюється оцінка, проводиться завжди раніше від цього моменту, то їхню суму під час розрахунків можна прийняти як сталу величину. Отже, розрахунок граничних сум позичкових коштів зводиться до визначення величини граничної кредиторської заборгованості, що відповідає кожному з рівнів стійкості. Вважаємо, що величина граничної кредиторської заборгованості, яку визначають за поданим вище рівнянням, характеризує нормальну стійкість, оскільки кредиторська заборгованість погашається без продажу майна підприємства.

Абсолютній рівень стійкості характеризується виконанням низки додаткових обмежень, які роблять більш жорсткими умови, за яких фінансову стійкість можна назвати нормальною. Зокрема, щодо кредиторської заборгованості, це може бути вимога її обмеження будь-якою мінімальною величиною або строком погашенняю.

Особливий інтерес становить гранична кредиторська заборгованість Кцин.н.с, що відповідає допустимому рівню стійкості. Достатньою умовою забезпечення фінансового становища підприємства як нестійкого є те, що за критерієм співвідношення позичкових коштів і власних коштів фактична кредиторська заборгованість перевищує її граничну величину K^..^. При розрахунку шуканої величини-граничної кредиторської заборгованості Крайне Щ° характеризує допустиму нестійкість, враховуємо, що одним із шляхів поліпшення свого фінансового становища для підприємства є рішення про реалізацію частини своїх активів. Природно, з погляду нормального підприємництва, фінансове становище, за якого є потреба у продажу активів, не можна назвати стійким. Це, швидше, передкризовий стан. Проте в перехідний період іноді до цих заходів доводиться вдаватися, і у багатьох випадках вони допомагають підприємству продовжувати свою господарську діяльність.

321

Р.А. Слав'юк