Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
Рис. 9. Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1:
а – загальний вигляд комплекту; б – зарядний пристрій ЗД-6;
в – дозиметр.
Комплект ІД-1 призначений для вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання.
Він складається з десяти індивідуальних дозиметрів ІД-1 і зарядного пристрою ЗД-6 (рис. 3). Дозиметр забезпечує вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні від 20 до 500рад з потужністю дози до 366000рад/год. при енергіях гамма-квантів від 0,08 до 2,2МеВ.
3. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження (впхр, впхр-мв)
Рис. 10. Військовий прилад хімічної розвідки ВПРХ:
1 – металева коробка; 2 – насос; 3 – насадка до насоса; 4 – захисні ковпачки; 5 – протидимні фільтри; 6 – патрони для грілки; 7 – грілка; 8 – штир для пробивання патронів; 9 – лопатка для відбору проб; 10 – ліхтар; 11 – касети з індикаторними трубками.
Рис. 11. Прилад хімічної розвідки медичної і
ветеринарної служб ПХР-МВ:
1 – металева коробка; 2 – корпус коробки; 3 – насос колекторний ручний; 4 – банка для визначення отруйних речовин в урожаї, фуражі, продуктах; 5 – банка з пробірками; 6 – касети з індикаторними трубками; 7 – касета з реактивами, пробірками і склянками Дрекселя.
Рис. 12. Еталони забарвлення від ОР
наповнювачів індикаторних трубок
Рис. 13. Індикаторні трубки:
а – з червоною крапкою і кільцем – для визначення зарину, зоману і Ві-Ікс; б – з трьома зеленими кільцями – для визначення синильної кислоти, хлорціану і фосфогену; в – з одним жовтим кільцем для визначення іприту; 1 – корпус трубки; 2 – наповнював; 3 – ватні тампони; 4 – обтічник; 5 – ампули; 6 – маркіровочні кільця.
Рис. 14. Визначення отруйних речовин:
а – у повітрі; б – в задимленому повітрі з застосуванням насадки протидимного фільтра;
Рис. 15. Визначення отруйних речовин:
а – миш’яковистих у воді; б – в урожаї і фуражі; в – зарину, зоману, ВІ-1кг в урожаї і фуражі.
Рис. 16. Основні прийоми роботи з індикаторними трубками:
а – надрізання кінців індикаторної трубок з допомогою ножа в насосі; б – обламування кінців індикаторних трубок; г – підсвічування ліхтарем вночі для визначення зміни.
Для визначення ступеня зараження отруйними і сильнодіючими ядучими, речовинами повітря, місцевості, споруд, обладнання, транспорту, техніки, засобів індивідуального захисту, одягу, продуктів харчування. фруктів, води застосовують прилади хімічної розвідки і газосигналізатори або відбирають проби і аналізують їх у хімічній лабораторії.
Виявлення і визначення отруйних і сильнодіючих ядучих речовин ґрунтується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з цими хімічними речовинами. Залежно від взятого індикатора і зміни його забарвлення, визначають тип ОР, а порівняння інтенсивності одержаного забарвлення з кольоровим етапом, дає можливість визначити приблизну концентрацію небезпечної хімічної речовини або щільність забруднення.
Прилади хімічної розвідки і контролю зараження мало відрізнятися один від одного.
На оснащенні формувань і установ «Цивільної оборони» знаходяться такі прилади і комплекти: військовий прилад хімічної розвідки ВПХР, прилад хімічної розвідки ПХР, ПХР-МВ медичної і ветеринарної розвідки, медична польова хімічна лабораторія МПХЛ, автоматичний газосигналізатор ГСП-11.
Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для виявлення і оцінки ступеня небезпеки зараження отруйними речовинами повітря місцевості, техніки, транспорту за допомогою індикаторних трубок ІТ.
Індикаторні трубки:
з червоним кільцем визначають – зорин, золена, Ві-ікс.
з одним жовтим – іприіт.
з трьома зеленими кільцями – фосген, синильна кислота, і хлорціан.
Для визначення ОР типу СІ-Ес і Бі-Зст призначені трубки ІТ-46 (постачаються окремо). Є грілка для підігріву від -40 до +15. А також гротидимні фільтри.
При підозрі щодо наявності у повітрі ОР потрібно надіти протигаз і обстежити повітря за допомогою ІТ які є в наборі (в порядку червоні, зелені кільця, жовті кільця).
Визначення ОР на місцевості, на техніці, одязі, продуктах, кормах, воді.
Наявність ОР у навколишньому середовищі визначають спочатку за зовнішніми ознаками. Найбільш характерними з них є маслянисті краплі, плями, бризки, калюжі, підтікання на землі, снігу, рослинності, зміна забарвлення рослинності або в'ялення.
На ділянках місцевості заражених більше доби, краплі ОР у більшості випадків відсутні, а рослинність сильно змінює своє забарвлення (чорного або бурого забарвлення), але не міняють колір продукти і корми (сипучі продукти).
Прилади ВПХР також визначають наявність ОР у ґрунті і сипучих матеріалах. Необхідно підготувати і вставити в насос відповідну індикаторну трубку, накрутити на насос насадку і надіти в лійку захисний ковпачок. Зняти з приладу лопатку і взяти пробу з верхнього шару ґрунту (снігу) або сипкого матеріалу.
Грубі корми дроблять, або беруть дуже мілкі, в найбільш зараженому місці.
Послідовність роботи:
1) Взяти пробу;
2) Насипати в ковпачок до країв;
3) Накрити ковпачок із пробою протидихальним фільтром і закріпити його;
4) Прокачати через індикаторну трубку повітря, роблячи необхідну кількість качків.
5) Вийняти з головки насоса індикаторну трубку і визначити ступінь небезпечності ОР.
Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби ПХР-МВ призначений для визначення у воді: зарину, зоману, Ві-ікс, іприту трихлоретиламіну, синильної кислоти та її солей, миш'яковистих отруйних речовин (люізіту та інш.) алколодїдів та солей важких металів.
У фуражі – зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту трихлоретиламіну, люїзиту, синильної кислоти , хлорціану, фосгену і діфосгену;
Крім того, прилад призначений для забору підозрілих на зараженість бактеріальними засобами проб води, продуктів, ґрунту та інших матеріалів для дослідження їх у лабораторії.
Насос колекторний для прокачування повітря через індикаторні трубки. Колектор призначений для одночасного з'єднання з насосом 2-3-4-5 індикаторних трубок.
Пробу врожаю і кормів треба брати:
зерно і комбікорм – (з глибини 2-3см);
пресованого і не пресованого сіна, соломи на глибині 3-4см;
із зараженого брикетного комбікорму, пробу зрізають ножем.
солому і сіно пінцетом , ножицями (подрібнюють);
з мішків пробу беруть де вони найбільш заражені (розрізають і беруть сталевою лопаткою).
Відбір проб води:
1). Обстеження водойму і прилеглих територій;
2) Забір води чистим посудом (для цього воду в колодязі ретельно перемішують).
3) Пробу із водойму, потрібно брати з місця, де видно маслянисті плями на поверхні води.
Є два стандарти №1 синій і №2 зелений.
Відставання в швидкості зміни синього (стандартного) забарвлюється на зелене в ампулах з досліджуваною водою порівняно з незараженою є ознакою зараженості води. (Протягом 2хв. виявляється це відставання).
Вміст контрольної ампули забарвлюють в зелений колір, а вміст ампули із зараженого водою зберігає синьо-зелений (малий ступінь зараження), або насичений синій колір (великий ступінь зараження).
Пізніше ампула з чистою водою стає жовто-зеленою, а ще пізніше жовтою, Забарвлення зараженої води змінюється поволі.
Якщо забарвлення досліджуваної води суттєво не змінюється протягом 30хв. то у воді є велика кількість фосфороорганічних ОР понад 0,05мт/л.
Вміст зорину, зоману, Ві-ікс, іприту, трихлоретиламіну, люізину, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах визначають за допомогою індикаторної трубки. Вільний кінець індикаторної рубки з'єднують з насосом (рис. 24б) і роблять необхідну кількість качків. Готують індикаторні трубки, встановлюють кількість качків насосом і оцінюють показання трубки із кольоровим еталоном касети.
Питання для контролю
Завдання дозиметричного контролю.
Методи визначення дозиметричного контролю.
Що таке дозиметр?
Будова приладу ДП-5В.
Принцип роботи ДП-5В.
Призначення приладу СРП-68-01.
Будова та принцип дії ДП-24.
Призначення та комплектність ІД-1.
Призначення та комплектація приладу хімічної розвідки ВПХР.
Порядок роботи з ВПХР при визначенні ОР.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7.4
Тема: Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у НС
План
Визначення об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН).
Порядок створення і використання матеріальних резерві для запобігання і ліквідації НС.
Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО включаючи прилеглу до них територію.
Мета заняття: Вивчити і законспектувати порядок створення і використання матеріальних резерві для запобігання і ліквідації НС та ознайомитися з організацією роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО включаючи прилеглу до них територію.
Література:
М.І.Стеблюк. “Цивільна оборона”, Київ, 1994.
М.І.Стеблюк “Цивільна оборона”, Київ, 2003.
В.М.Шоботов “Цивільна оборона”, Київ, Центр навчальної літератури, 2004