МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Інженерно-технологічний факультет

Кафедра «Безпека життєдіяльності»

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до самостійної роботи для студентів денної

форми навчання

Галузь знань – 1001 «Техніка та енергетика аграрного виробництва»

Спеціальність підготовки – 8.10010201 «Процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств»

ОКР «Магістр»

ПОЛТАВА 2012

Методичні вказівки розробив:

ст. вик. В.В. Дудник,

обговорені і затверджені

на засіданні кафедри БЖД

протокол №____ від «____» ___________ 2012р.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь - якої організаційної структури вищого навчального закладу.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і не повинен бути меншим 36 академічних годин (1,0 кредит EСTS). У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу з питань моделювання сценаріїв виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій (НС), прогнозування наслідків їхнього впливу на адміністративні територіальні одиниці (АТО), об’єкти господарювання (ОГ) та населення, що мешкає поблизу, відповідно до профілю підготовки ВНЗ. Форма підсумкового контролю знань – залік.

Мета: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання: передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями з цивільного захисту:

у науково-дослідній діяльності:

• проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

• знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків.

у технологічній діяльності:

• обґрунтування і розробка безпечних технологій (в галузі діяльності);

• участь у проведенні розслідування НС, аварій та професійних захворювань;

• обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС.

в організаційно-управлінській діяльності:

• впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;

• вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

• здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень;

• здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з цивільного захисту при виконанні виробничих та управлінських функцій;

• інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.

• оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.

у проектній діяльності:

• розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту.

у педагогічній діяльності:

• забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС.

у консультаційній діяльності:

• надання допомоги та консультації працівників з практичних питань цивільного захисту;

• готовність контролювати виконання вимог цивільного захисту в організації.

Іср №1. Роль і місце цивільної оборони (цо) в державній системі безпеки захисту населення відповідно до законодавства україни (2 год)

План:

1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

2 .Закон «Про цивільну оборону України» .

Мета роботи: вивчити закони України з питань ЦЗ з метою їх використання в подальшій практичній діяльності після закінчення ВНЗ.

У межах господарств АПК повинні розроблятися документи з ЦЗ та утворюватися невоєнізовані формування виходячи з можливостей людських та матеріально-технічних ресурсів.

Основою організації ЦЗ господарства (підприємства, організації) є «План ЦЗ», що розробляється штабом ЦЗ і там зберігається.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• перелік та зміст законів та нормативних актів з питань ЦЗ;

вміти:

• користуватися законами та нормативними актами України, що стосується ЦЗ на рівні господарств, підприємств, організацій та складати основні положення «Плану ЦЗ» на них.

Питання для контролю

1. Якими нормативно-правовими актами повинна забезпечуватись ЦЗ?

2. Назвіть основні положення закону «Про цивільну оборону України».

3. Назвіть основні положення Закону України «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру».

Звітність з індивідуально-самостійної роботи – конспект.

Література:

1. М.І.Стеблюк "Цивільна оборона", К.: "Урожай". 1994.- ст.345.

2. М.І.Стеблюк "Цивільна оборона", К.: "Знання". 2004.- ст.490.

3. Шоботов В.М. «Цивільна оборона» , - К: Центр навчальної літератури, 2004.

4. Закони України з Цивільної оборони (ЦЗ).

Іср №2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність населення і об'єкти с.Г. Виробництва (4 год)

План:

1.Осередок радіоактивного ураження.

2.Осередок хімічного та біологічного зараження.

Мета роботи: вивчити уражаючу дію ядерного вибуху на людей, тварин, навколишнє середовище, дію отруйних хімічних речовин на них.

Значна частина ІСР відведена прогнозуванню радіаційної і хімічної обстановки, яка може складатися у випадку застосування ядерної, хімічної зброю, у випадку виникнення стихійних лих, аварій, катастроф на об’єктах АПК.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• як наносити на карту (схему) зони радіоактивного зараження;

• як наносити на карту (схему) зони хімічного зараження);

• розміри зон радіаційного (хімічного) зараження в залежності від потужності ядерного вибуху (виду отруйної речовини, стану погоди, рельєфу місцевості);

вміти:

• наносити на карту (схему) зони радіоактивного та хімічного зараження.

Питання для контролю

1. Осередок радіоактивного ураження та його характеристика.

2. Осередок хімічного зараження, та його характеристика.

Звітність з індивідуально-самостійної роботи – конспект.

Література:

1. М.І.Стеблюк "Цивільна оборона", К.: "Урожай". 1994.- ст.345.

2. М.І.Стеблюк "Цивільна оборона", К.: "Знання". 2004.- ст.490.