2. Планування дій персоналу в умовах техногенного вибуху

План ЦЗ об’єкту народного господарства є програмою виконання захисних і рятувальних заходів. В ньому чітко визначається, хто, в які терміни і що повинен зробити з урахуванням місцевих умов і особливостей об’єкту, а також можливих змін обстановки. Розроблений ще в мирний час план дозволяє, цілеспрямовано і організовано вирішувати задачі ЦЗ в складних умовах воєнної обстановки.

В плані ЦЗ об’єкту плануються заходи з захисту робітників, службовців та членів їх сімей. При цьому враховується важливість і особливість виробничої діяльності об’єкту. Якщо об’єкт продовжує роботу, то інженерний захист планується за місцем роботи в ПРУ і найпростіших укриттях, розрахованих на укриття всього населення. Якщо не достає ПРУ, планується їх будівництво силами місцевого населення і того, що прибуло з міста в період проведення евакуації і після її завершення.

В плані ЦО об’єкту з подробицями відображається протирадіаційний і протихімічний захист людей. Разом з порядком забезпечення керівного складу формувань, особового складу робітників і членів їх сімей засобами захисту і їх перевіркою на можливість використання, планується організація радіаційної і хімічної розвідки; визначаються режими радіаційного захисту робітників і службовців та членів їх сімей (в цехах, відділах, бригадах, фермах), порядок проведення дозиметричного і хімічного контролю зараження території, людей і техніки, а також організації обеззаражування території об’єкту, техніки і санітарної обробки людей.

При плануванні організації і проведення евакозаходів вказують порядок отримання розпорядження на евакуацію і оповіщення робітників про початок евакозаходів.

Визначають порядок прибуття і прийому міського населення, кількість прибуваючих, порядок їх доставки і розміщення по населених пунктах, забезпечення захисними спорудами. Планують необхідну кількість транспортних засобів. Передбачається укриття людей по сигналу оповіщення «Повітряна тривога» на приймальних евакуаційних пунктах.

При плануванні заходів з підготовки об’єкту до стійкої роботи в екстремальних умовах рекомендується передбачити заходи з надійного захисту тварин, продуктів тваринництва, кормів, водних джерел, рослин і продуктів рослинництва, технологічного устаткування, створенню і укриттю запасів матеріальних засобів і технічної документації, підвищенню фізичної стійкості будівель і споруд, систем енерго-, водо- і газопостачання.

На випадок ураження об’єкту ядерною зброєю передбачається створення формувань для проведення РіНР порядок приведення їх в готовність і висування на об’єкт робіт. Для проведення РіНР визначають участки ведення робіт, сили і засоби для кожного участку, старших командирів на кожному участку, склад ешелонів і кількість змін, порядок використання формувань після проведення РіНР. Передбачається доведення до людей сигналів оповіщення.

Рекомендується планувати наступні основні види забезпечення:

Розвідка - визначають і планують задачі, сили і засоби розвідки, порядок її ведення по періодам готовності ЦЗ, терміни і порядок докладів на пункт управління результатів розвідки. Розробляється план розвідки об’єкту.

Транспортне забезпечення. Планують використання транспорту, що є на об’єкті для задач ЦЗ.

Матеріальне і технічне забезпечення. Кількість і вид матеріалів, що необхідні для дослідження і будівництва захисних споруд, яких не вистачає, порядок забезпечення людей продуктами харчування, медикаментами; порядок і терміни видачі табельного майна формуванням ЦЗ, засобів індивідуального захисту; порядок і місце заправки автотранспорту ПММ, а також ремонту техніки і сили, що необхідні для цього.

З метою підготовки потрібних даних для прийняття начальником ЦЗ об’єкту рішення на ведення рятувальних робіт штаби та служби ЦЗ здійснюють збір даних про обстановку.

Після постановки задачі начальнику штабу начальником ЦЗ об’єкту послідовність його (штабу) роботи наступна:

1. Начальник штабу оцінює обстановку (коли, де нанесений ядерний удар: потужність ядерного удару, напрямок та швидкість вітру, час підходу радіоактивної хмари до території об’єкту), дає розпорядження про зняття людей із другорядних робіт і зосередженні зусиль на завершенні обладнання укриттів, готовність тваринницьких приміщень, сховищ (складів), кладових, продуктів, фуражу і води. Робить висновки з оцінки обстановки (організує оповіщення формувань і населення про радіаційне забруднення, організує розвідку і збір даних про обстановку).

Потім НШ дає розпорядження, де вказує:

• Черговому з пункту управління:

• оповістити формування і населення про радіоактивне забезпечення;

• про закриття тварин та птиці в герметизованих приміщеннях;

• про закриття житлових будинків, приміщень та складів;

• про дії населення за сигналами оповіщення.

• Зам начальника штабу ЦЗ:

• організує збір даних про обстановку в бригадах, на фермах і в формуваннях. Встановлює обстановку (визначає обстановку) в районі, в штабах ЦЗ сусідів;

• проводить прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті;

• визначає склад розвідки, засоби пересування, задачі, маршрут, зв'язок;

• Командиру розвід групи:

• які сили і засоби вислати на маршрути руху;

• задачі з радіаційного зараження (рівні радіації);

• встановлення і позначення кордонів зараження районів (дільниць), час проведення розвідки.

• Заміснику начальника штабу з оперативно-розвідувальної роботи:

• встановити цілодобове чергування робітників (працівників) штабу на ПУ;

• привести в стан готовності і виставити пост ХНП і підтримувати з ним зв'язок;

• зібрати та довести до готовності розвід групу;

• передати на склад розрахунок на видачу штабу і формуванням ЗІЗ, прилади та інше майно;

• розробити план приведення до готовності формувань ЦЗ і встановити терміни;

• підтримувати зв'язок із штабами ЦЗ району, із штабами ЦЗ сусідів.

• Помічнику НШ:

• забезпечити нормальну роботу штабу ЦЗ, згідно плану ЦЗ;

• розробити план роботи штабу ЦЗ;

• скласти графік чергування на ПУ;

• забезпечити контроль підготовки формувань ЦЗ об’єкту с-г.

• Помічнику начальника штабу із зв’язку:

• встановити телефонний зв'язок на ПУ із всіма формуваннями, бригадами, сусідами, начальниками ЦЗ району;

• у відповідності з планом встановити радіозв’язок з районом і організувати внутрішній об’єктів радіозв’язок;

• забезпечити цілодобову роботу телефонної мережі, радіомереж та радіо напрямків;

• забезпечити цілодобову роботу радіотрансляційного вузла і можливість включення його з ПУ начальника ЦЗ с-г об’єкту;

• привести в готовність сигнальні засоби оповіщення та рухомі засоби зв’язку.

• Командиру штабу:

• забезпечити робочі місця на ПУ;

• отримати на складі (коморі) необхідне майно, дозиметричні прилади, засоби захисту;

• підтримувати чистоту і порядок на ПУ.

• після віддачі розпорядження штабу, НШ разом з начальником ЦЗ господарства приступає до уточнення плану ЦЗ.

2. ЗНШ ставить задачі:

• РГ – про приведення в готовність ЦЗ об’єкту;

• місце розташування ПУ;

• місце збору особового складу РГ, його перевірку і ознайомлення з обстановкою;

• отримання на складі матеріального майна, засобів захисту, приладів, перевірку їх робото спроможності, робото спроможність засобів радіозв’язку розподілення обов’язків групи і про готовність до роботи.

Питання для контролю

1. За якими етапами проводиться розробка документів для плану дій з ЦЗ.

2. Що планують при ліквідації наслідків стихійних лих, крупних аварій і катастроф.

3. Послідовність дій начальника штабу ЦЗ при НС.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4.3

Тема: Прилади радіаційної, хімічної розвідки та порядок їх використання

ПЛАН

1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю (на прикладі приладу ДП-5В).

2. Прилади контролю радіаційного опромінення (на прикладі приладу ДП-24).

3. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження продуктів, кормів, води ( на прикладі приладів ВПХР, ВПХР-МВ).

Мета заняття: Вивчити і законспектувати будову, принцип дії приладів радіаційної і хімічної розвідки і дозиметричного контролю та навчитися виявляти і оцінювати ступень небезпечності іонізуючих випромінювань для населення і невоєнізованих формувань «Цивільного захисту» з метою забезпечення їх дій у різних умовах радіаційної обстановки.

Література:

1. Себлюк М.І. «Цивільна оборона» К. Знання. 2004р.

2. Стеблюк М.І. «Цивільна оборона» К. Урожай. 1994р.

3. Авсеєнко В.Ф. «Дозиметричні і радіометричні прилади і виміри» К.Урожай. 1990 р.

4. Інструкції до приладів ДП-5А, ДП-24, ВПХР, ВПХР-МВ.

5. Статті журналів «Техніка молоді» №1,2,4., газети «Факти» від 14.09.2004р. «Україна молода» за 25.02.2006р.