- •I. Система виховання, психолого-педагогічні проблеми особистості і колективу у зс України. 8
- •1.Загальні положення 68
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. 89
- •Конституція україни
- •Розділ 4. Верховна Рада України
- •Розділ 5. Президент України
- •Глава 1.
- •Про Концепцію виховної роботи у Збройних та інших військових формуваннях України
- •1. Передумови розроблення Концепції
- •2. Мета Концепції
- •3. Основний зміст та принципи виховної роботи.
- •4. Організація і керівництво виховною роботою.
- •2. Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення.
- •3. Структура виховної роботи в частині, підрозділі.
- •Особистість військовослужбовця та його індивідуальні особливості
- •1. Психологічна структура особистості, як основа індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
- •2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
- •Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
- •Форми вивчення особового складу.
- •3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
- •Програма вивчення особистості воїна.
- •1. Загальні відомості про воїна
- •Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.
- •1. Психологія військового колективу.
- •Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:
- •2. Колективна думка і її особливості.
- •3. Колективні настрої та традиції.
- •Дослідження суспільної думки в підрозділі.
- •1. Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки. Основні положення, склад і структура.
- •2. Вимоги до організації і здійснення психологічних досліджень.
- •Розвідувальне дослідження (експрес-опитування).
- •Оформлення анкети:
- •3. Вивчення суспільної думки в ході навчального процесу.
- •Питання для самоконтролю.
- •II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
- •1. Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
- •2. Кодекс честі офіцера і вимоги до офіцерських кадрів.
- •1.Загальні положення
- •2. Моральні основи кодексу честі офіцера
- •2.1 Батьківщина
- •3. Військові традиції
- •4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями
- •4.2 Взаємини з підлеглими
- •5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.
- •3. Конфліктні ситуації і шляхи їх подолання.
- •1. Якщо стало відомо про предпосилки до конфліктної ситуації, то необхідно:
- •2. У випадку коли інформація про наявність протиріч у міжособистістих (міжгрупових) взаємовідносинах воїнів потрапила на стадії конфлікту що вже почався, необхідно:
- •Індивідуальна виховна робота, її планування та проведення
- •1. Індивідуальний підхід у вихованні військовослужбовців.
- •2. Складові системи індивідуально-виховної роботи.
- •Питання для самоконтролю.
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. Система виховної роботи у підрозділі.
- •1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України
- •2. Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст
- •3. Правове виховання військовослужбовців
- •Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
- •1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
- •Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
- •Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
- •Додаток до директиви Міністра оборони України
- •2. Основні напрямки та головні завдання гуманітарної підготовки в Збройних Силах України.
- •Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
- •Особливості проведення гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців.
- •Взаємозв'язок гуманітарної підготовки, бойової підготовки та виховного процесу.
- •Технічні засоби навчання та їх використання у виховній роботі.
- •1. Матеріальне забезпечення виховної роботи. Забезпечення військових частин та підрозділів культурно-просвітницьким майном.
- •Порядок відпуску (видачі), одержання і передачі культурно-просвітницького майна.
- •Організація експлуатації, збереження і ремонту культурно-просвітницького майна.
- •Забезпечення армії і флоту газетами, часописами і літературою
- •2. Технічні засоби навчання. Застосування технічних засобів навчання у системі гуманітарної підготовки.
- •1. Класифікація технічних засобів.
- •Основні вимоги щодо використання технічних засобів та їх застосування у виховному процесі.
- •2. Підготовка матеріалу, що використовується:
- •3. Підготовка обраної апаратури:
- •4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:
- •5. Коментар при застосуванні технічних засобів:
- •Виховання в процесі навчання та при несенні служби.
- •Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки
- •Організація виховної роботи в період виконання завдань вогневої підготовки та бойових стрільб
- •Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки
- •Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування
- •2. Виховна дія на воїнів військового побуту та культурно-просвітницька робота.
- •1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
- •Виховна робота у бойовій обстановці.
- •1. Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
- •2. Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
- •5. Оперативно-тактичними вміннями всіх командирів інстанцій.
- •6. Розвинутим колективним мисленням всіх членів бойового колективу.
- •7. Навичками до активних, ініціативних, самостійних, творчих бойових дій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Інформаційно-методичне забезпечення
3. Колективні настрої та традиції.
Колективний настрій є емоційно-оціночною, груповою реакцією колективу на поведінку людей, подій, явища, факти і складає структурний компонент психології спільності. На відміну від настрою індивіду, який обумовлений в рівній мірі всією сукупністю фізіологічних, психічних і соціальних чинників, груповий колективний настрій є перш за все продуктом всієї системи соціальних відношень, і переважно визначається матеріальними і духовними умовами життя людей.
Настрої - найбільш динамічний елемент психології. Виникаючи у одних людей вони можуть швидко розповсюджуватися на інших, "психічно заражати" їх. Механізм психологічної індукції сам по собі нейтральний. Він може діяти як в позитивному, так і негативному напрямку. Тому в колективі з однаковою швидкістю розповсюджуються як добрі почини, так і негативні явища.
Колективні настрої не є простою механічною сумою настроїв особового складу. Настрої колективу мають здатність підсилювати почуття людей і збільшувати багаторазово енергію групи індивідів. Аналіз колективного настрою офіцер може провести методом спостереження за воїнами - за їх реакціями, висловлюваннями, поведінкою. Метод цей складний і потребує великого практичного досвіду. (За спокійним зовнішнім виглядом людина може приховувати і радість, і горе, і любов).
На настрій військового колективу впливає побут. Невдоволення небезпечне тим, що цей психологічний настрій з пасивної форми може перейти в активну форму, вилитися в діях особового складу.
Сильним джерелом позитивних колективних переживань є військові ритуали.
В динаміці розвитку колективних настроїв можна виділити ряд етапів:
Виникнення настрою, що зародився спочатку одиночно, стихійно, випадково, не усвідомлено (етап бродіння).
Оформлення у чітко вираженому настрої більшості підкріпленому думками і поглядами (етап підйому).
Перехід до дії.
Спад.
Мабуть немає особливої необхідності у доказах того, що впливати на колективні настрої краще усього на початку, на перших двох етапах. Справа від цього, безумовно, виграє.
При формуванні позитивного настрою, як показує досвід, найкраще створити його у деякій частині колективу (сержанти, авторитетні воїни), а потім вже прагнути до розповсюдження цього настрою серед іншого особистого складу.
Особливо помітно колективні настрої відображаються на дисципліні і організованості.
Колективні традиції.
Традиції виникають на різних рівнях суспільного життя, в різних соціальних масштабах.
Традиції - укорінені в колективі чітко визначені дії і стосунки, дотримання яких стало суспільною потребою.
Умовно традиції можна поділити за низкою ознак:
за змістом - бойові, трудові, службові, побутові, спортивні.
за сферами прояву - моральні, правові, художні, релігійні.
за належністю різних спільностей людей - національні, територіальні, професійні, групові, мішані, сімейні.
-
За змістом
За сферами прояву
За відношенням до різних спільностей людей
Бойові
Моральні
Національні
Трудові
Правові
Територіальні
Службові
Художні
Професійні
Побутові
Релігійні
Групові
Спортивні
Мішані
Сімейні
Традиції виступають тим соціальним клеєм, який закріплює колектив в одне ціле, надає йому своєрідність та неповторність. В залежності від умов життя, соціальних відносин з'являються стійкі норми поведінки, засоби праці та життя. Так виникають звички.
Звички - це складна норма поведінки або стосунків у суспільстві і колективі. Звички періодично повторюються, передаються з покоління в покоління і набувають великої ритуальної стійкості, стають потребою народу, нації, соціальної групи. Такі звички називаються - традиціями.