Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
биология.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
243.2 Кб
Скачать

Навашин Сергій Гаврилович

Сергій Гаврилович Навашин – радянський ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення (1898) у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.

Народився 2 грудня 1857 року у с. Царевщина, нині Балтайського району Саратовської області у родині лікаря. Початкову освіту отримав вдома, навчався у Саратівській гімназії. 1874 року – вступив до Медико-хірургічної академії, де переважно займався хімією у лабораторії О.П. Бородіна.

1878 року – переводиться до Московського університету, який закінчує кандидатом у 1881 році, захистивши роботу з хімії. Саме тут під впливом лекцій К.А. Тімірязєва та В.Я. Цингера розпочав вивчати ботаніку після курсу хімії, посів місце лаборанта на кафедрі фізіології рослин, та невдовзі (1885) таку ж посаду у Петровській сільськогосподарській академії.

Академік АН СРСР (1918; член-кореспондент 1901), академік АН УРСР (1924). Після закінчення Московського університету (1881) викладав у ньому, після того в Петровськой сільськогосподарській академії і Петербурзькому університеті.

Професор Київського (1894–1915) і Тбіліського (1918–23) університетів. Один із засновників (1923) і перший директор (до 1929) Біологічного інституту Тімірязева в Москві. Помер 10 грудня 1930, Дитяче Село (кол. Царське Село), нині м. Пушкін Ленінградської області. Поховано в Москві.

Сергій Гаврилович Навашин працював здебільшого у галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у берези механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її підставу – дно п; проходження трубки у вільхи, в’яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і у інших дно покривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття їм у покритонасінних рослин подвійного запліднення, що пояснило природу їх триплоїдного ендосперма, а також природу ксеній. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.