15

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра реклами та зв'язків з громадськістю

Укладач: канд. філол. наук, доцент Шабліовський В. Є.

Медіабезпека: Безпека життєдіяльності

Робоча навчальна програма модуля «Безпека життєдіяльності»

для студентів спеціальності 6.030301 - журналістика

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № __

від „__” _______ 2011р.

Зав. кафедри

____________ Іванов В.Ф.

Директор інституту

__________ Різун В.В.

Київ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Укладач: канд. філол. наук, доцент Шабліовський Володимир Євгенович.

Лектор: канд. філол. наук, доцент Шабліовський В. Є.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2011р.

___________________________

Підпис голови НМК Інституту

Вступ

Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов існування людини у природному, соціальному та техногенному середовищах, а також організаційних і технічних заходів та засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз її життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності.

Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності ви­значається трьома основними складовими: зростанням глобальних природних небезпек, спричинених порушенням екологічної рівноваги природного середовища; зростанням кількості техногенних небезпек (аварій і катастроф) під час взаємодії людини зі складними технічними системами; соціально-політичною напругою у суспільстві.

Дисципліна "Медіабезпека: Безпека життєдіяльності" (1 кредит) входить до циклу фундаментальних фахових дисциплін для студентів спеціальності 6.030301 – журналістика. Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах. На опанування цієї дисципліни відводиться 36 години – з них 18 годин лекцій та 18 години самостійної роботи. Завершується освоєння дисципліни "Безпека праці: безпека життєдіяльності" заліком у 1 семестрі. Оцінюється опанування модулями за модульно-рейтинговою системою:

	Змістовий Модуль 1	Змістовий Модуль 2	Залік	Разом (підсум. оцінка)
Бали (макс.)	20	20	60	100

Згідно з Європейською програмою навчання у сфері ризиків «FORM-OSE» науки про безпеку мають світоглядно-профе­сійний характер, із такими функціями, як освітня, виховна та психологічна.

Науки про безпеку мають спільну та окремі частини. «Безпека життєдіяльності» як навчальна дисципліна має свої об'єкти та методи вивчення, цілі, завдання та функції. Об'єктом вивчення БЖД є людина і людське співтова­риство, середовище, що їх оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають. Основним методом дослідження в БЖД є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональною та багатоелементною системою. Усі небезпеки (природні, техногенні, соціально-політичні) розглядаються з позиції розуміння їх фізичної сутності і механізму дії, а за­соби захисту представлені у загальному вигляді.

Безпека життєдіяльності - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організмі людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Мета навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності": теоретична та практична підготовка, яка передбачає формування знань і навичок щодо створення безпечних і здорових умов життя і діяльності для журналіста та осіб з якими він співпрацює, умов гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Завданням навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" є:

• вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини;

• з’ясування умов формування небезпек;

• прогнозування небезпек, визначення методів та  засобів попередження за зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив;

• оволодіння системами формування та підтримання здоров’я та забезпечення гармонійного розвитку;

• знання основ надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях;

• знання законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності та роботи журналіста.

Об’єкт навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності": життєдіяльність людини.

Предмет навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" включає вивчення закономірностей виникнення небезпек, процеси їх розвитку та вплив на життя і здоров’я людини, умови надання першої допомоги.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

- основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

- принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку суспільства;

- характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;

- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

- класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров'я людини, та методи їх виявлення;

- основні принципи колективної безпеки;    

- законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини.

Студент повинен уміти:

- аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації, ідентифікувати небезпеку;

- оцінювати кількісні, часові та  просторові характеристики небезпеки;

- оцінювати середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;

- оцінювати потенційні проявлення остаточного ризику;

- оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;

-  самостійно приймати рішення про термінові заходи у разі виникнення екстремальних ситуацій;

- забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;

- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;

- визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;

- надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;

- визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" є складовою частиною циклу фундаментальних фахових дисциплін професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" спеціальності 6.030301 – журналістика.

Безпека життєдіяльності використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Дисципліна БЖД викладається у першому семестрі і передує дисциплінам, що безпосередньо формують компетенції фахівця відповідного напрямку.

Блок змістових модулів з БЖД Галузевих стандартів вищої освіти розглянуто та схвалено науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України протокол № 3 від 21 жовтня 2004 р., у рішеннях 4-ої регіональної науково-методичної конференції "Безпека життєдіяльності" 24-25 листопада 2004 р. м. Харків,  Всеукраїнської науково-методичної конференції "Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика" БЖДЛ-2005 15-16 березня 2005 р. м. Київ. остаточний варіант блоків змістових модулів схвалено науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України протокол № 5 від 19 січня 2006 р.

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається із 2-х модулів.

Результати навчальної діяльності студентів у семестрі оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами.

Студент може отримати максимально 30 балів за кожен із змістових модулів:

10 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

10 - за підсумками поточного контролю знань;

10 - за підсумками (результатами) написання тесту.

Модульний контроль: 3 модульні контрольні роботи (тести) за семестр:

• контрольна робота (тест) за програмою першого змістового модуля;

• контрольна робота (тест) за програмою другого змістового модуля;

• підсумкова залікова контрольна робота (тест).

Контроль знань студента за модульно-рейтиновою системою

За перший змістовий модуль студент може отримати максимально 30 балів:

- 10 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 – за підсумками поточного контролю знань;

- 10 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 5 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали.

За другий змістовий модуль студент може отримати максимально 30 балів:

- 10 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 – за підсумками поточного контролю знань;

- 10 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 5 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали.

До заліку допускаються студенти, що отримали за результатами поточного контролю за два змістові модулі 20 балів і більше.

На заліку, що складається з двох етапів – письмової підсумкової контрольної роботи (тесту) та усної перевірки знань за програмою курсу, студент може набрати 40 балів:

- 30 балів за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 10 питань (3 бали за кожну правильну відповідь) та

- 10 балів за результатами усної перевірки знань за програмою курсу (2 питання по 5 балів).