- •4. Охорона навколишнього середовища і хімічна технологія
- •4. 1. Класифікація промислових забруднень біосфери
- •4.2. Основи промислової екології
- •4.3. Основні положення екології
- •4.4. Екологічні проблеми хімічної технології
- •4.5. Очищення промислових газових викидів
- •4.6. Утилізація твердих відходів
- •4.7. Очищення стічних вод хімічних виробництв
- •5. Виробництво сульфатної кислоти
- •5. 1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •5.2. Методи виробництва сульфатної кислоти
- •5.3. Сировинна база сульфатнокислотного виробництва
- •5.4. Хімічна схема виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •5.5. Фізико–хімічне обґрунтування технологічних режимів стадій виробництва сульфатної кислоти
- •5.6. Технологічна схема виробництва сульфатної кислоти методом пкпа
- •5.7. Удосконалення сульфатнокислотного виробництва
- •6. Технологія аміаку і нітратної кислоти
- •6.2. Синтез аміаку
- •6.3. Способи виробництва аміаку з азоту повітря кон-тактним методом
- •6.4. Хімічна і принципова схеми виробництва аміаку
- •6.5. Фізико-хімічне обґрунтування режимів виробництва синтез− газу
- •6.6. Очищення природного і конвертованого газів
- •6.7.Фізико-хімічні основи синтезу аміаку
- •6.8. Технологічна схема синтезу аміаку під середнім тиском
- •6.9. Виробництво нітратної кислоти
- •6.9.1. Сорти і області застосування нітратної кислоти
- •6.9.2. Хімічна і функціональна схеми виробництва розведеної нітратної кислоти
- •6.10. Технологічна схема виробництва розведеної нітратної кислоти
- •6. 11. Виробництво концентрованої нітратної кислоти
- •6.11.1. Концентрування нітратної кислоти
- •6.11.2. Прямий синтез концентрованої нітратної кислоти
- •6.12. Охорона навколишнього середовища у виробництві нітратної кислоти
4. Охорона навколишнього середовища і хімічна технологія
4. 1. Класифікація промислових забруднень біосфери
Забруднення біосфери — комплекс всіляких дій суспільства на біосферу, що призводить до збільшення рівня вмісту шкідливих речовин у біосфері, появи нових хімічних сполук , частинок і чужорідних предметів, надмірного підвищення температури, шуму, радіоактивності та ін.
Джерела забруднення сучасного підприємства залежно від ситуації виникнення поділяють на експлуатаційні і аварійні. Експлуатаційні забруднення у свою чергу включають три великі групи.
Перша група об'єднує джерела забруднень, які виникають внаслідок недосконалості технології. Так, на нафтопереробному підприємстві перша група джерел забруднення повітря пов'язана з процесами каталітичного крекінгу (випалювання коксу), виробництва елементної сірки (допалювання залишкового сірководню), виробництва бітуму (допалювання абгазів кубів окиснювачів), виробництва синтетичних жирних кислот (допалювання газів омилення). Основними джерелами забруднення води технологічними відходами є електрознесолення нафти (вода з високим вмістом солей і нафти); процеси лужного і сульфатнокислотного очищення нафтопродуктів – сірчисто–лужні стоки; перегонка з водяною парою (стоки зі вмістом нафтопродуктів); процеси алкілування (кислі стоки); селективне очищення олив та ін.
Другу групу джерел забруднення складає устаткування основних технологічних цехів і допоміжних виробництв. Ця забруднююча дію устаткування не залежить від технології процесу, а являється результатом недоліків конструкції і специфіки функціонування устаткування. До складу другої групи джерел забруднення входять: печі технологічних установок, барометричні конденсатори, резервуари зберігання нафти і нафтопродуктів, градирні, нафтовловлювачі, ставки–відстійники, шламосховища, насоси і компресори, обладнання факелів, зливоналивні естакади, сушильні печі каталізаторних фабрик, система циркуляції каталізатора на установках каталітичного крекінгу. Група устаткування – джерел забруднення – є найчисленнішою як за кількістю точок – джерел, так і забруднень, що виділяються за обсягом.
Третя група джерел забруднення навколишнього середовища – результат низької культури експлуатації устаткування. Забруднення цієї групи виявляються як в аварійних ситуаціях, так і в умовах нормальної експлуатації при низькій відповідальності і кваліфікації кадрів або недоліках організаційного порядку. Причинами появи цієї групи джерел є, наприклад, витоки нафти і нафтопродуктів при відборі проб, переливи при заповненні резервуарів, переливи при наповненні цистерн на зливоналивних естакадах, розгерметизація апаратури і арматури внаслідок її несправності, спускання нафтопродуктів і реагентів у каналізацію за аварійних ситуацій і при підготовці апаратури до ремонту.
Таким чином, шкідливі викиди підрозділяють на три групи:
1. технологічні відходи, джерелами яких слугують процеси–забрудники;
2. втрати продуктів внаслідок недосконалості устаткування і низької культури його експлуатації;
3. димові гази, що утворюються за спалювання палива у печах технологічних установок, за спалювання газів на факелі та ін.
Питома вага кожної групи забрудників у загальному балансі шкідливих викидів коливається на різних підприємствах.
Промислові забруднення біосфери, як видно з наведеної нижче схеми їх класифікації, підрозділяють на дві основні групи: матеріальні (тобто речовини), що включають механічні, хімічні і біологічні забруднення, і енергетичні (фізичні) забруднення.
До механічних забруднень відносяться аерозолі, тверді тіла і частинки у воді і ґрунті. Хімічні забруднення – всілякі газові, рідкі і тверді хімічні сполуки, що вступають у взаємодію з біосферою. Біологічні забруднення – мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності – це якісно новий вигляд забруднень, що виник унаслідок застосування процесів мікробіологічного синтезу різних видів мікроорганізмів (дріжджових, актиноміцетів, бактерій, цвілевих грибів та ін.).
До енергетичних забруднень відносяться усі види енергії – теплової, механічної (вібрації, шум, ультразвук), світлової (видиме, інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання), електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання (альфа–, бета–, гамма–, рентгенівське і нейтронне) – як відходи різноманітних виробництв. Деякі види забруднень, наприклад, радіоактивні відходи і викиди, що утворюються при вибухах ядерних зарядів і аваріях на атомних електростанціях і підприємствах, є одночасно матеріальними і енергетичними.
Для зниження рівня енергетичних забруднень застосовують, в основному, екранування джерел шуму, електромагнітних полів і іонізуючих випромінювань, поглинання шуму, демпфування і динамічне гасіння вібрацій.
Джерела забруднення біосфери підрозділяють на зосереджені (точкові) і розосереджені, а також безперервної і періодичної дії. Забруднення розділяють також на стійкі (незруйновані) і зруйновані під дією природних хіміко–біологічних процесів.