- •Контрольна робота №2 Зразок розв`язання і оформлення контрольної роботи №2
- •1. Побудувати дискретний розподіл частот і відносних частот.
- •Варіанти завдань контрольної роботи №2
- •Завдання 2.2. Знайти розв’язок задачі Коші диференціального рівняння першого порядку:
- •2.3. Визначити ймовірності подій за класичною моделлю
- •Завдання 2.4. Імовірності суми й добутку подій
- •Література
Контрольна робота №2 Зразок розв`язання і оформлення контрольної роботи №2
Варіант № 31
Завдання 2.1. Розв’язати диференціальні рівняння:
а) , б) .
Розв’язання. а) Рівняння є рівнянням з відокремлюваними змінними .
Для відокремлення змінних, поділимо обидві частини рівняння на добуток , в результаті чого отримаємо диференціальне рівняння
.
Інтегруємо останнє рівняння
, ,
- загальний інтеграл заданого рівняння.
б) Рівняння записане в загальній формі. Виразимо з нього і отримаємо рівняння в нормальній формі
.
Це рівняння є однорідним диференціальним рівнянням. Дійсно,
.
Для розв’язання однорідного рівняння введемо заміну , тоді
; ,
, , ,
,
.
Повертаючись до змінної , знаходимо загальний інтеграл заданого рівняння:
або .
Завдання 2.2. Знайти розв’язок задачі Коші диференціального рівняння першого порядку
.
Розв’язання. Задача Коші полягає в тому, щоб визначити частинний розв’язок диференціального рівняння, використовуючи для цього початкову умову. Для цього спочатку знаходимо загальний розв’язок диференціального рівняння.
Задане рівняння є лінійним ( і містяться в рівнянні лише в перших степенях) . Розв’язуємо його методом Бернуллі. За формулою маємо
, .
, .
Складаємо систему двох рівнянь:
Розв’язуємо перше з рівнянь системи:
, .
Підставляємо отримане значення функції в друге рівняння системи і розв’язуємо його:
, .
Запишемо загальний розв’язок диференціального рівняння
.
Для розв’язання задачі Коші застосуємо початкову умову і знайдемо значення сталої , для чого підставимо в загальний розв’язок значення , :
.
Отже, частинний розв’язок диференціального рівняння має вигляд
.
Завдання 2.3. Визначити ймовірності подій за класичною моделлю.
Група з 24 студентів, серед яких 5 відмінників, довільно розбивається порівну на дві підгрупи. Знайти ймовірність того, що три відмінники будуть у першій підгрупі (подія А).
Розв’язання. Будемо випадково відбирати 12 студентів у першу підгрупу. Побудуємо класичну модель досліду, в якому кожен випадок – це один із варіантів розподілу студентів. Якщо послідовність відбору не береться до уваги, то загальне число п випадків у такій моделі дорівнює числу різних комбінацій із 24 по 12:
.
Серед знайденого числа способів комплектування першої підгрупи знайдемо число варіантів т, сприятливих події А. Це такі варіанти, у яких 3 студенти взяті серед 5 відмінників, а решта 9 – серед 19 студентів, що не вчаться на відмінно. Число т знайдемо за комбінаторним принципом добутку
.
Тоді ймовірність попадання трьох відмінників у першу підгрупу обчислюється за класичною формулою:
.
Відповідь: 0,34.
Завдання .2.4. Імовірності суми й добутку подій
1). Серед семи виробів є три бракованих. Знайти ймовірність події А, яка полягає в тому, що один за одним без повернення будуть вийняті три вироби у такій послідовності: бракований – не бракований – бракований.
Розв’язання. Позначимо події: А1 – перший узятий виріб бракований; А2 – другий виріб не бракований; А3 – третій виріб бракований. Тоді ймовірність події А можна обчислити за теоремою множення ймовірностей:
.
Відповідь: 0,114.
2). Знайти ймовірність влучити в мішень принаймні один раз при трьох пострілах (подія А), якщо ймовірність влучити в мішень при першому пострілі (подія А1) становить 0,7, при другому (подія А2) – 0,8, при третьому (подія А3) – 0,85.
Розв’язання. Перейдемо до протилежної події – стрілець не влучив жодного разу в мішень із трьох пострілів (подія ). Тоді . Оскільки події , а разом з ними відповідні протилежні події – незалежні, то за наслідком теореми 1
(1– 0,7)(1– 0,8)(1– 0,85)=0,009,
звідки знайдемо ймовірність події А : .
Відповідь: 0,991.
Завдання .2.5. Функція розподілу неперервної випадкової величини має вигляд:
а) Знайти коефіцієнт A та зробити креслення ; б) записати та зробити креслення; в) обчислити числові характеристики та ; г) знайти ймовірність події .
Розв’язання. а) Функція розподілу випадкової величини неперервна, тому . Звідси маємо А=1. Отже, графік функції розподілу має вигляд (Рис. 2.1):
Рис.2.1
б) знайдемо за властивістю 2):
Графік щільності розподілу наведений на рис. 2.2:
Рис. 2.2
в) За формулами обчислимо числові характеристики:
.
=.
г) Використовуючи властивість щільності розподілу, одержимо :
P=.
Або
P=.
Відповідь: а) А=1; б) в)
г)
Завдання 2.6.31. Для даного варіанта задана вибірка
1, 3, 4, 5, 1, 3, 4, 3, 5, 1, 3, 4, 1, 3, 4, 3, 4, 3, 4, 3.
Потрібно: