3. Використання особистісно-орієнтованої технології навчання в процесі трудового навчання

Використання особистісно орієнтованої технології є актуальною проблемою психолого-педагогічної науки, адже воно сприяє підвищенню якості та ефективності навчально-виховного процесу й цілеспрямованому розвитку творчого потенціалу студентів.

Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно орієнтованою навчання суттєво змінюється його функція, форма організації. В цьому разі урок підпорядковано не повідомленню та перевірці рівня знань, а виявленню досвіду учнів за ставленням до змісту матеріалу, який викладає вчитель.

У цих умовах змінюється режисура уроку. Учні не просто слухають розповіді вчителя, а постійно співпрацюють з ним у режимі діалогу, висловлюють свої думки, діляться своїм розумінням змісту, обговорюють те, що пропонують однокласники, за допомогою вчителя ведуть відбір змісту, закріпленого науковим знанням.

Учитель постійно звертається до класу із запитаннями:

• що ви знаєте про це?

• які ознаки, властивості виможете виділити (назвати, перелічити, тощо)?

• де ці ознаки, властивості, на вашу думку, можна використати?

• з якими з них ви вже зустрічалися? тощо.

У перебігу бесіди немає правильних (неправильних) відповідей. Є різні позиції, точки зору, виділивши які, вчитель потім починає обробляти їх з позиції свого предмета, дидактичної мети. Він має не примушувати, а переконувати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання. Учні не просто засвоюють готові зразки, а й усвідомлюють, яким чином вони отриманні, чому в їх основі лежить той чи інший зміст, якою мірою він відповідає не тільки науковому знанню, а й особистісно значущим цінностям (індивідуальній свідомості). Таку роботу можна проводити тільки на уроці, на якому жорстко задано контекст та зміст бесіди, але її передачу організовано як “зустріч” різного розуміння цього змісту, носієм якого є не тільки вчитель, а й самі учні.

Саме такий урок можна назвати особистісно зорієнтованим. Під час його проведення вчитель не просто чуйний до дітей, а разом з ними здійснює рівноправну діяльність щодо пошуку та відбору наукового змісту знання, яке підлягає засвоєнню. За таких умов знання, які необхідно засвоїти, стають особистісно значущими.

Основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку:

Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу:

• орієнтація на процес навчання;

• орієнтація на особистісні досягнення учнів;

• створення емоційно-актуального фону уроку;

• чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку;

• раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання;

• використання активних методів навчання;

• зв’язок з раніше вивченим, з набутим учнем досвідом;

• формування вмінь учнів самостійно, здобувати знання та застосовувати їх на практиці;

• заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.

Особистісно орієнтоване заняття відрізняється від інших активною діяльністю учня на всіх етапах заняття. У процесі особистісно орієнтованого навчання вчитель формує у школярів специфічнні ознаки відповідно до власних інтересів, цінностей, психофізіологічних особливостей.

Створення позитивного настрою на уроці, відповідної мотивації, ситуації успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи. Широко впроваджується у практику роботи інтерактивна модель навчання – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове тощо). Якщо навчальна діяльність проходить у групах, а кожна група працює над певною мікротемою, то можливим є формування цілевизначення членами групи для цих мікротем, що також сприяє позитивному результату роботи.

Однією із інтерактивних форм навчальної діяльності є робота в групах. Учителю потрібно пам’ятати про підготовку інструктивних матеріалів для роботи учнів у групі.

Групи можуть утворюватися різними способами, а саме:

- четверо учнів за сусідніми партами;

- учні одного ряду;

- за алфавітом (зростом, кольором волосся, очей, статтю та ін.);

- за вибором самих учнів;

- по черзі окремими учнями, які будуть експертами оголошених для розгляду питань;

- учнями, яких керівниками груп визначив учитель (потім група може визначити іншого лідера);

- за переліком проблем (учень обирає не групу, а проблему, над якою він хотів би працювати).

• Заняття будується на діяльнісній основі: учень активно працює (самостійно, в парах, групах, кооперативно) на всіх етапах, навчаючись самостійно здобувати знання і застосовувати їх у різних видах діяльності.

• Учень постійно знаходиться в ситуації вибору (змісту освіти, темпу, виду завдань, способу опрацювання матеріалу).

• Оволодіння навичками цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінки, корекції є обов’язковою складовою заняття.

Наприклад, учні усно або письмово відтворюють хід міркувань, практичних дій, аналізують їх. Може також застосовуватись анкетування.

Школярам можуть бути запропоновані запитання для самоаналізу навчальної діяльності. Наприклад:

- чому я вибрав саме цю тему (завдання)?

- який головний результат моєї діяльності на занятті?

- яка участь кожного учасника у роботі групи?

- у чому полягає моя роль?

- чи впорався я з нею?

- як я оцінюю колективну діяльність?

• Особистісно орієнтоване заняття ґрунтується на врахуванні психофізіологічних особливостей школяра, його інтересів, ціннісних орієнтацій.

Наведемо приклад: Під час вивчення учнями теми „ Планування роботи з проектування та виготовлення виробу. Вибір об’єкту проектування на основі визначених зразків” повторення раніше вивченого матеріалу доцільно провести за одним із запропонованих варіантів.

ВАРІАНТ 1

Бесіда.

1. Як ви розумієте поняття «технологія»?

2. Навести приклади технологічної діяльності в побуті людини.

ВАРІАНТ 2

Міні-практикум.

Доцільно продемонструвати ілюстрації із зображеннями підставки для паяльника , сувенірів, коробочки для дрібних деталей, та запропонувати учням визначити, у якому виді технологічної діяльності вона використовується.

ВАРІАНТ З

Робота з підручником.

Можна запропонувати учням відповісти на запитання підручника.

ВАРІАНТ 4

Робота в групах (за картками).

Поділити клас на три групи так, щоб в кожній були сильніші та слабші учні за рівнем знань, щоб сильніші допомагали слабшим. Дати їм завдання визначити основні деталі підставки та відповідний їй вид техноло­гічної діяльності (з'єднати стрілкою).

Трудове навчання – предмет особливий. Нинішнє покоління мусить знайти шляхи переходу від жорстокого раціоналізму до духовності, подолати кризу духовності як найглибшу кризу людства, а тому його пріоритетами мають бути шляхетність почуттів, гуманність у стосунках, висока моральність. Саме на формування таких цінностей спрямоване особистісно орієнтоване навчання.

Для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів під час вивчення нового матеріалу можливе використання методу демонстрування, який поєднується із методом евристичної бесіди. Ми пропонуємо на початку вивчення нового матеріалу , провести заняття за одним із варіантів:

• заслухати підготовлені повідомлення учнів по даній темі, після чого вчитель організовує обговорення повідомлень;

­- учитель демонструє зразки виробів, ілюстрації і пропонує учням назвати основну ознаку, за якою ці вироби можна об'єднати в групи.

Етап закріплення нових знань можна організувати у формі обговорення результатів виконання практичної роботи. При цьому варто звернути увагу учнів на доцільність і функціональність розробленої моделі, її відповідність естетичним та санітарно-гігієнічним вимогам.

Практична робота може бути організована у творчих групах або індивідуально і є етапом виконання творчого проекту, де учні вибирають модель для проектування, використовуючи метод фокальних об’єктів здійснюють удосконалення обраного виробу, здійснюють опис моделі та виконують рисунок виробу. На практичній роботі учні на основі рисунка створеної моделі на попередньому занятті, готують ескіз моделі, створюють макет виробу, використовуючи зразки матеріалів та обґрунтовують обраний ними варіант. Можна організувати демонстрацію створених макетів, учні представляють свою роботу, обгрунтовуючи її доцільність.