Вправа №2. Побудова графіка функції за трьома умовами
Варіант № ____
Завдання:
Побудувати
при
графік поданої функції:
Побудова графіка цієї функції здійснюється так само, як і в попередньому завданні, за винятком :
При створенні таблиці в клітинку B3, поточного робочого листа № 2, вводимо початкове значення аргументу Х, а в клітинку В4 – формулу =В3 + 0, 2
Виділяємо клітинку В4 і копіюємо формулу із цієї клітинки у діапазон клітинок В5 – В22 (всього 20 значень аргументу Х)
В клітинку С3 вводимо формулу з функцією ЕСЛИ().
Примітка: функція ЕСЛИ() просто вибирає певне значення з множини, повертаючи його як результат функції. Зокрема, це потрібно при відображенні в клітинках значень, які залежать від виконання певних умов. Можна передбачати умову, щоб взагалі клітинка буде порожньою.
Функція ЕСЛИ() має три параметри з таким синтаксисом:
= ЕСЛИ(Условие; Значение_ ИСТИНА; Значение_НЕ_ИСТИНА)
Допускається до семи вкладень функції ЕСЛИ() одна в одну.
В нашому випадку задано три рівняння з трьома умовами, тому необхідно застосувати двічі функції ЕСЛИ():
= ЕСЛИ( Лог_вираз_для_1-го_Рівняння; Рівняння1; ЕСЛИ( Лог_вираз_для_3-го_Рівняння; Рівняння3; Рівняння2))
Уведення формул в клітинку можна робити з клавіатури, або за допомогою діалогового вікна Майстер функцій, що відображається на екрані вибором команди Вставка – Функція. Майстер функцій містить список усіх функцій робочого листа, довідки по їх синтаксису і приклади застосування
Синтаксис формули для вашого варіанту матиме такий вигляд: ________________________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________
Розміщуємо покажчик мишки на маркері заповнення клітинки С3 і протягуємо його вниз (в даному випадку на діапазон С3:С22) до тих пір, поки не побудується увесь ряд значень функції
Вибираємо клітинку А1. Процес створення таблиці значень функцій закінчено.
Побудова графіка функції за створеною таблицею
Для цього виберіть команду Вставка – Диаграмма.
У діалоговому вікні, що з'явилося Мастер диаграмм на вкладці Стандартные в списку Тип виберіть варіант График, а зі списку Вид виберіть стандартний графік. Клацніть кнопку Далее.
У діалоговому вікні Мастер диаграмм (шаг2 из 4): источник данных диаграммы (яке пізніше перейменовується у вікно Исходные данные) на вкладці Диапазон данных виберіть перемикач Ряды в столбцах, тому що дані розміщаються в стовпцях.
У полі введення Диапазон наведіть посилання на діапазон клітинок С3:С22, можна з клавіатури, а саме =Лист1!$С$3:$С$22.
Зверніть увагу на одержаний графік функції, на вкладці Диапазон данных. На осі абсцис наведено порядкові номери точок, а не значення аргументу.
Перейдіть на вкладку Ряд і в полі Подписи оси Х здійсніть посилання на діапазон клітинок В3:В22. Посилання на цей діапазон здійснюється ні з клавіатури, а виділенням його на робочому листі. Виберіть клітинку В3. Натисніть клавішу Shift і ні відпускаючи її виділить клітинку В22. При цьому автоматично буде сформоване посилання на зазначений діапазон клітинок. А саме =Лист1!$В$3:$В$22. Клацніть кнопку Далее.
У вікні що з’явилося Мастер диаграмм (шаг 3 из 4): параметры диаграммы на вкладці Заголовки у полі Название диаграммы введіть Графік функції з трьома умовами. У полі Ось Х (категории) введіть Х, в поле Ось Y (значений) введіть Y. На вкладці Легенда зніміть прапорець Добавить легенду. Натисніть кнопку Далее.
У діалоговому вікні Мастер диаграмм (шаг 4 из 4): размещение диаграммы виберіть перемикач Поместить диаграмму на листе имеющемся. Клацніть кнопку Готово.
Далі, використовуючи маркери – змініть її розміри, а також розмістіть діаграму в зручному місці робочого листа. Діаграму можна редагувати, це описано в попередній вправі.