- •Практичне заняття №11 Тема: «Збудники бруцельозу, чуми, туляремії та сибірки. Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Диференційні ознаки видів бруцел.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №12 Тема: «Рикетсії, мікоплазми, хламідії. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів»
- •Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Теоретичні питання до заняття.
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми:
- •5.1. Рекомендації для оформлення протоколу. Методи лабораторної діагностики хламідіозів.
- •Мікробіологічна діагностика мікоплазма- і уреаплазма-інфекцій.
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів.
- •Класифікація хламідій
- •Збудники хламідіозів
- •Класифікація мікоплазм
- •Збудники основних мікоплазмозів у людини
- •Основні біохімічні властивості мікоплазм, патогенних для людини
- •Класифікація патогенних для людини ріккетсій
- •Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №13 Тема: «Спірохети. Мікробіологічна діагностика спірохетозів»
- •1. Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №14 Тема: «Клінічна мікробіологія»
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Зміст теми:
- •Критерії етіологічної ролі культур мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньо лікарняних інфекцій.
- •Препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
- •Метод секторних посівів.
- •Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №15 Тема: «Екологія мікроорганізмів. Санітарна мікробіологія»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Змістовий модуль 14. Основи клінічної та екологічної мікробіології.
- •Змістовий модуль 15. Санітарна мікробіологія та вірусологія.
- •Перелік практичних робіт та завдань.
4.2. Теоретичні питання до заняття.
1.Характеристика кампілобактерів: класифікація, морфологія, антигенний склад, біохімічна активність, культуральні властивості, патогенез кампілобактеріозів, мікробіологічна діагностика.
2. Характеристика гелікобактерів: класифікація, морфологія, культуральні властивості, патогенез виразкової хвороби шлунку, методи діагностики захворювань гелікобактерної природи, лікування гелікобактеріозів.
3. Патогенні спірили.Збудник гарячки від укусу щурів (хвороби Содоку). Мікробіологічна діагностика захворювання.
4. Загальна характеристика родини спірохет. Класифікація.
5. Історичні дані про збудників поворотного тифу, сифілісу, лептоспірозів .
6. Збудник сифілісу. Біологічні властивості. Патогенез і імунітет. Мікробіологічна діагностика і специфічна терапія сифілісу .
7. Лептоспіри, їх характеристика, класифікація. Патогенез, імунітет і мікробіологічна діагностика лептоспірозів. Специфічна профілактика і терапія.
8. Борелії, біологічні властивості. Роль в патології людини. Збудники епідемічного і ендемічного поворотних тифів, хвороби Лайма. Патогенез, імуногенез, мікробіологічна діагностика поворотного тифу, хвороби Лайма. Специфічна профілактика і терапія.
4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Створити схеми мікробіологічної діагностики сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозів.
Ознайомитися з методами бактеріоскопічної діагностики сифілісу та поворотного тифу.
Оволодіти методикою серологічної діагностики сифілісу методом постановки реакції Вассермана.
Вивчити препарати, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і терапії спірохетозів.
5. Зміст теми:
На практичному занятті студенти вивчають еволюцію і властивості представників звивистих форм бактерій; історію відкриття та вивчення кампілобактерів, гелікобактерів, спірохет; біологічні властивості кампілобактерів, гелікобактерів, спірохет; закономірності патогенезу, особливості імунітету, методи діагностики кампілобактеріозів, гелікобактеріозів, сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозу; препарати для діагностики, специфічної профілактики та терапії кампілобактеріозів, гелікобактеріозів, спірохетозів. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу
В протокол необхідно внести:
Класифікацію звивистих форм бактерій, патогенних для людини.
Класифікацію патогенних представників родини Spirochetaceae
Особливості мікробіологічної діагностики кампілобактеріозів, гелікобактеріозів і спірохетозів.
Малюнок мікроскопічного препарату, виготовленого з крові хворого на поворотний тиф і висновок про результати мікроскопії.
Малюнок мікроскопічного препарату, виготовленого з матеріалу хворого на сифіліс (з твердого шанкру), і висновок про виявленого мікроба.
Схеми мікробіологічної діагностики сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозів.
Схему постановки основного досліду реакції Васермана.
Таблицю диференціації епідемічного і ендемічного поворотного тифу.
Препарати, які використовуються для діагностики, лікування і специфічної профілактики сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозів.
Таблиця 1. Класифікація звивистих форм бактерій, патогенних для людини
Вібріони. Кампілобактери. Хелікобактери. Спіріли. Спірохети: Трепонеми. Борелії. Лептоспіри.
Таблиця 2. Класифікація патогенних представників родини Spirochetaceae
Рід |
Вид |
Підвид |
Захворювання |
Treponema |
pallidum pallidum carateum vincentii |
pallidum pertenue |
Сифіліс Фрамбезія Пінта Ангіна Венсана-Плаута |
Borellia
Borellia |
recurrentis
caucasica, duttoni, persica та ін.
|
|
Епідемічний (вошивий) поворотний тиф
Ендемічний (кліщовий) поворотний тиф |
Borellia |
burgdorferi |
|
Хвороба Лай |
Leptospira |
Icterohaemorrhagiae |
|
Лептоспіроз |
Таблиця 3. Мкробіологічна діагностика захворювань, викликаних C. jejuni та спорідненених бактерій
Метод діагностики |
Характеристика |
1.Бактеріоскопія (орієнтовна діагностика) |
Грамнегативні вібріоподібні мікроорганізми. Монотрихи. Стрімка рухливість.
|
2.Бактеріологічна діагностика (основна) |
Визначення біологічних, біохімічних, серологічних властивостей виділеної чистої культури:оксидазопозитивні; ростуть при 420 (крім C.fetus, яка не росте при 420, але росте при 250С); враховують чутливість до налідоксової кислоти.
|
3. Серологічна діагностика |
Для підтвердження бактеріологічного діагнозу, використовують рідко ІФА, РІФ, РНГА та ін. |
4. Генетична діагностика |
Полімеразна ланцюгова реакція |
Таблиця 4. Методи діагностики захворювань викликаних Helicobacter pylori
Бактеріологічний |
Виділення збудника |
Гістологічний |
Виявлення збудника в гістологічних зрізах біоптатів |
Уреазний |
Виявлення біохімічної активності збудника в біоптатах |
Дихальний тест |
Виявлення уреазної активності збудника в шлунку хворого за допомогою ізотопів вуглецю (13С, 14С) |
Імунологічний |
ІФА, антигенів збудника в фекальних масах |
Генетичний (Полімеразна ланцюгова реакція) |
Матеріал з біоптатів |
Особливості мікробіологічної діагностики спірохетозів (сифілісу, лептоспірозу, поворотного тифу)
Мікробіологічна діагностика сифілісу
Мікроскопія (нативний і фіксований матеріал)
фазовий контраст
темне поле
Серологічна діагностика
Імуноферментний аналіз (ІФА)
Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА)
Реакція Вассермана
Осадові реакції (Кана і Закса-Вітебського)
Реакції іммобілізації блідої трепонеми (РІТ)
Реакція імунофлюоресценції (РІФ)
Плімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)
Мікробіологічна діагностика поворотного тифу: бактеріоскопічний і серологічний принципи.
Таблиця 5. Диференціація епідемічного і ендемічного поворотного тифу
Ознаки |
Епідемічний поворотний тиф |
Ендемічний( кліщовий) поворотний тиф |
Збудник |
B.recurrentis |
B.persica, B.caucasica |
Переносник |
Pediculus vestimenti і рідше P.capitis |
Alectorobius Alectorobius papillipes verrucosus |
Патогенність для морської свинки ( біологічний метод) |
Не хворіє
|
Захворювання настає через 5-7 діб ( введення 0,5 см 3 крові підшкірно або 1-2 краплини у кон’юнктиву ока). |
Наявність збудника в “товстій” краплі крові під час гарячкового періоду |
Виявляється велика кількість спірохет |
Поодинокі спірохети, але їх виявлення є можливим як під час нападу, так і в період між ними. |
При огляді в темному полі зору мікроскопа |
Наявність одного контура в спірохеті |
Наявність двох контурів в спірохеті |
Розповсюдження |
Практично відсутній |
Центральна, Середня Азія і Середземне море (B.persica); Кавказ, Україна (B.caucasica). |
Мікробіологічна діагностика лептоспірозу: бактеріоскопічний (слабка чутливість) бактеріологічний і серологічний методи, ПЛР.
Завдання 1. Здійснити бактеріоскопічну діагностику сифілісу, дослідити морфологію мікробів у мікроскопі.
Схема виконання завдання
Матеріал (із шанкру, лімфатичних вузлів, елементів висипу)
препарат Темнопольна мікроскопія
Завдання 2. Здійснити бактеріоскопічну діагностику поворотного тифу, дослідити морфологію мікробів у мікроскопі.
Матеріал для дослідження
п репарат з “товстої” краплі крові
Борелія поворотного тифу в крові,
забарвлення за методом
Романовського- Гімзи
Кров хворого
Завдання 3. Здійснити облік результатів реакції Васермана, з метою серологічної діагностики сифілісу ( за схемою).
Для виконання реакції отримують сироватку крові, інактивують на водяному нагрівачі при 560С 30 хв і розливають у 4 пробірки.
Використовується в реакції Васермана: 1) специфічний антиген, який містить антигени збудника – зруйновані ультразвуком трепонеми; 2) неспецифічний антиген – ліпоїдний екстракт з бичачого серця з лецетином і холестерином – кардіоліпідний антиген; 3) неспецифічний антиген – спиртовий екстракт ліпоїдів із м’язів серця бика з холестерином.
Таблиця №2
Схема виконання основного досліду реакції Васермана
Інгредієнти |
Пробірка №1 |
Пробірка №2 |
Пробірка №3 |
Пробірка №4 |
Сироватка крові хворого, інактивована і розведена 1:5 |
0,5см3 |
0,5 см3
|
0,5 см3 |
0,5 см3 |
Антиген №1(специфічний) |
0,5 см3 |
- |
- |
- |
Антиген №2(неспецифічний) |
- |
0,5 см3 |
- |
- |
Антиген №3(неспецифічний) |
- |
- |
0,5 см3 |
- |
Комплемент (робоча доза)
|
0,5 см3 |
0,5 см3 |
0,5 см3 |
0,5 см3 |
Ізотонічний розчин NaCl (натрія хлориду) |
- |
- |
- |
0,5 см3 |
Термостат при температурі 370 С упродовж 45 хв.
Гемолітична система сенсибілізована |
1,0 см3 |
1,0 см3 |
1,0 см3 |
1,0 см3 |
Термостат при температурі 370 С упродовж 1 год.
Результат: |
Пробірка №1 |
Пробірка №2 |
Пробірка №3 |
Пробірка №4 |
з сироваткою хворого сифілісом |
-Г
|
-Г |
-Г |
+Г |
з нормальною сироваткою |
+Г |
+Г |
+Г |
+Г |
Примітка: -Г гемолізу немає ; + Г гемоліз; + додатний результат; - від’ємний результат. Облік результатів проводиться після настання гемолізу у всіх контролях.
У 50% хворих реакція стає додатною після появи твердого шанкру. В другому і третьому періодах сифілісу 75-90% додатних реакцій. Після лікування реакція Васермана від’ємна.