Шкала оцінок

1. Кожне правильно відтворене слово - 10 балів.

2. Визначається сума балів, отриманих учнем у двох серіях. Максимальна кількість балів - 200 (100 балів х 2 = 200).

3. Далі визначається середній бал, отриманий за результатами двох серій. Наприклад, загальна сума балів у двох серіях - 180; середній бал - 90 (1о" балів : 2 = 90 балів).

4. 60-100 балів - достатній рівень розвитку зорової пам'яті; менше 60 балів-недостатній рівень розвитку зорової пам'яті.

Учень, що отримав 60 балів і більше, зараховується в підгрупу з достатні обсягом зорової пам'яті; учень, що отримав менше 60 балів - у підгруп недостатнім обсягом зорової пам'яті.

Результати вивчення індивідуально-психологічних особливостей У⁴ заносяться вчителем до "Атласу індивідуально-психологічних особливі учнів класу".

Наведемо приклад такого атласу

Атлас індивідуально-психологічних особливостей учнів 5-А класу СШ № 56 м.... (Фрагмент)

Рівень

Умовні позначення

Д - достатній рівень сформованості

H - недостатній рівень сформованості

К - комунікативний тип ; H - некомунікативний тип

Працюючи з таким атласом, учитель може визначити, якої допомоги потребує учень і як має здійснюватися індивідуалізація процесу навчання.

Так, вищенаведеного атласу видно, що в учня А-ко І. М. недостатньо розвинена навчальна мотивація і в цьому випадку корисною буде мотивуюча індиивідуалізація.

Крім того, рівень володіння цим учнем іншомовною мовленнєвою діяльністю не досягає вимог програми, у зв'язку з чим корисною для нього буде і регулююча індивідуалізація.

Що ж до рівня функціонування в учня психічних процесів, то вчителю слід забезпечити цілеспрямований розвиток у нього фонематичного слуху, слухової пам'яті, безпосереднього обсягу пам'яті та емоційної стійкості, що може бути досягнуто лише за умови реалізації розвиваючої індивідуалізації.

І, нарешті, цей учень відноситься до не комунікативного типу оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю. Учня необхідно навчити його раціональних прийомів оволодіння розмовним мовленням, тобто реалізувати формуючу індивідуалізацію.

Зміст видів мотивації

Розкриємо детальніше зміст кожного з видів індивідуалізації.

Змістом мотивуючої індивідуалізації є, з одного боку, врахування сталої системи мотивів оволодіння учнем іншомовним мовленням, а з другого - цілеспрямоване формування у кожного учня нових, складніших і поки що відсутніх у них видів мотивації.

Регулююча індивідуалізація спрямована на врахування вчителем реального рівня володіння учнем іншомовним мовленням на кожному з станів навчального процесу.

Вона передбачає,

-з одного боку, можливість тимчасо­вого спрощення і часткового варіювання завдань для менш підготовлених учнів за умови одержання необхідного кінцевого «продукту» згідно з вимогами програми,

-а з другого - розширення та ускладнення програмних вимог для добре підготовлених і зацікавлених іноземною мовою учнів.

Розвиваюча індивідуалізація дозволяє,

-по-перше, забезпечити в навчаль­ному процесі опору на реальний рівень функціонування психічних процесів,

а по-друге, реалізувати цілеспрямований розвиток слабо функціонуючих психічних процесів за допомогою спеціально підібраних серій завдань на матеріалі іноземної мови.

Формуюча індивідуалізація має сприяти формуванню в учнів індивідуаль­ного стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з урахуванням і в опорі на індивідуальні особливості нервової системи учня та стиль діяльності, який уже склався.

Вищеназвані види індивідуалізації слід реалізувати у навчальному процесі в комплексі, оскільки й індивідуальні особливості людини мають формуватися комплексно.