Міністерство освіти і науки України

Національний університет

«Києво-Могилянська академія»

Пашков А.П.

БЕЗПЕКА

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Навчальний посібник

Київ 2011

ББК 65.9(2)248 П 148

Рецензенти: Воробйов В.Д. професор кафедри екології Національного технічного Університету України, доктор технічних наук, академік Міжнародної академії з безпеки життєдіяльності.

Горяна Л.Г. Президент Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров’я, доцент кафедри права та БЖД Університету менедженту та освіти АПН НАН України, кандидат педагогічних наук.

П 148 Пашков А.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник – К.: НаУКМА, - 2011 – 140с.

ISBN 966-637-402-2

У посібнику розглянуті теоретичні питання безпеки життєдіяльності. Наведена історія становлення наукового напрямку історія становлення наукового напрямку «Безпека життєдіяльності» й основні поняття, розглянуті ризик і засоби його аналізу, безпека життєдіяльності при надзвичайних ситуаціях. Значна увага приділена людині, соціуму, фізіологічним та психологічним особливостям людини. Висвітлені джерела небезпеки та породжені ними фактори, що призводять до порушення життєдіяльності людей у повсякденних умовах виробництва і побуту та спричиняютьнадзвичайні ситуації. Наведена характеристика природних, техногенних, соціально-політичних та комбінованих небезпек. Особливу увагу приділенопитанням запобігання надзвичайним ситуаціям, організації дій для усунення їхніх негативних наслідків, наданню першої долікарської допомоги потерпілим, питанням організації та управління безпекою життєдіяльності. Посібник відповідає навчальній програмі з курсу «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів освіти I-IV рівня акредитації та структурній реформі національної системи Вищої освіти, спрямованої на конкурентноздатність фахівців із вищою освітою, реалізації ідей Болонського процесу, входження України до єдиного Європейського освітянського простору. Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів усіх напрямків освіти і спеціалізації. А також буде корисним для фахівців-практиків, магістрів та всіх, хто цікавиться вирішенням проблем, пов’язаних із безпекою життєдіяльності.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

МОДУЛЬ 1. Наукові основи життєдіяльності людини.

ТЕМА 1. Наукові основи життєдіяльності людини.

Лекція 1. Вступна лекція. Мета і задачі дисципліни БЖД. Сучасні проблеми та принципи забезпечення життєдіяльності

Лекція 2. Концепція допустимого ризику. Оцінка рівня ризику, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення.

МОДУЛЬ 2. Людина в системі “людина — середовище”. Середовище в системі “людина — середовище”.

Тема 2. Людина в системі “людина — середовище”.

Лекція 3. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини від внутрішнього і зовнішнього впливу на його організм. Імунітет. Біоритми. Адаптація.

Лекція 4. Природні та техногенні небезпеки.

Тема 3. Середовище в системі “людина — середовище”.

Лекція 5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

МОДУЛЬ 3. Забезпечення безпечної життєдіяльності. Правове забезпечення і управління безпекою життєдіяльності.

Тема 4. Забезпечення гарантій безпечної життєдіяльності.

Лекція 6. Методи та засоби забезпечення безпеки. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови. Рівень освітлення середовища. Організаційні фактори.

Лекція 7. Соціальні небезпеки та породженні ними фактори. Профілактика шкідливих звичок.

ТЕМА 5. Правове забезпечення і управління безпекою життєдіяльності.

Лекція 8. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності.

Лекція 9. Національна безпека як гарант безпечного існування людини і суспільства.

Додаток 1. Перелік самостійних письмових робіт, які пропонуються студентам НаУКМА під час рейтингового оцінювання навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

Додаток 2. Методичні вказівки щодо написання та оформлення самостійної письмової роботи з курсу БЖД.

Додаток 3. Модульні контрольні завдання. Закриті тести.

ЛІТЕРАТУРА

Передмова

Життя людини є найбільшою цінністю для держави і суспільства, що підтверджується Конституцією України. Але люди гинуть і за звичайних обставин, таких як виробництво, використання транспорту, у побуті та інших місцях. Навіть на відпочинку вони не можуть відчувати безпечність свого існування. Аналіз причин нещасних випадків свідчить,що основним джерелом багатьох з них є людський фактор.

Екологічний стан довкілля не покращується, а це також негативно впливає на основні життєві показники людини. Забруднення води та повітря у багатьох великих містах світу, є причиною хвороб різного ступеня тяжкості та смертей людей [1].

Щороку у світі нещасні випадки відбуваються з більш ніж 10 млн. людей, причому понад 600тис. із них гине. Рівень сметрності серед дітей віком до 5 років в Україна на 1 тис. осіб в 6 разів вище (ніж у Європі). Тривалість життя в Україні – 68 років, тоді як в Єврозоні – 80 [1].

Щороку на виробництві від нещасних випадків в Україні травмується 120 тис. людей, з яких 2,5 тис. гине та більше 10 тис. отримує професійні захворбвання [2].

Сьогодні понад 50% аварій і катастроф – це пожежі і несанкціоновані вибухи у промословості і у транспорті [2]. Певна річ, ліквідувати існуючі виробництва, як того прагнуть радикально налаштовані представники екологічного руху, неможливо та й не потрібно. Мова йде про пошук та впровадження сучасних іноваційних організаційних екологічних, промислових та соціальних технологій, які б забезпечили життя людей на основі динамічної та стійкої рівноваги у природній системі.

Аналіз надзвичайних ситуацій останніх років в Україні переконливо свідчить, що досить велика кількість аварій і катастроф зумовлені порушенням вимог технологічних процесів і організаційних питань через низьку культуру до безпеки, екології та здоров’я.

Концепція щодо безпеки життєдіяльності людини на державному рівні в Україні тільки формується, а конкурентноздатність фахівців із вищою освітою в Україні може бути прискорена через реалізацію Болонського процесу та входження України до єдиного Євпропейського освітянського простору.

Матеріал у підручнику викладений відповідно до вимог «Типової навчальної програми» з напрямку БЖД Міністерством освіти і науки України.

Автор висловлює щиру подяку співробітникам кафедри екології НаУКМА провідним вченим професорам: д.м.н. Дупленко Ю.К., д.х.н. Ісаєву С.Д., к.б.н. Вишенський І.Г., а також рецензентам та всім колегам, які надали допомогу при підготовці цього посібника.

Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності

ЛЕКЦІЯ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ДИСЦИПЛІНИ БЖД. МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ БЖД. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Розподіл навчального часу на вивчення дисципліни

Обсяг годин - 36 Форма контролю – залік

з них:

- лекційних - 16 Кредитів за курс – 1,0

- семінарських - 4

- самостійної роботи - 16

1. Актуальність дисципліни бжд

У минулому столітті на Землі від усіх війн загинуло майже 100 млн. людей, а на виробництві від нещасних випадків за такий самий період людство втратило 300 млн. людей. За один рік це складає 3,75 млн. осіб, за один день - 10 тис. осіб, за одну годину - 440 осіб і за одну хвилину 7-8 осіб. До того ж, в світі налічується понад 500 млн. інвалідів [2]. У країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. чол., з них майже 8 тис. гине. В Україні щоденно на виробництві травмується в середньому 140—180 чоловік, з них 20 стають інвалідами, а 4—5 гинуть. У світі щорічно від ДТП гине 250 тис. людей та приблизно 7,5 млн. отримують травми, пов’язані з автомобільним транспортом. Щорічно в світі відбувається 60 авіаційних катастроф, у 35 з яких гинуть всі пасажири та екіпаж, це близько 2000 людей. У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів, з них гине близько 200 одиниць, небезпеки для життя під час аварії зазнають більше 6000 людей, з яких понад 2000 гине.

За даними Міжнародної організації праці, щороку в світі фіксується близько 125 млн. нещасних випадків, пов'язаних із виробництвом, у тому числі 10 млн. з тяжкими та 220 тис. зі смертельними наслідками. На сьогодні зареєстровано близько 60-150 млн. випадків захворювань, пов'язаних із роботою, 60 млн. робітників зазнають впливу токсичних речовин і 500 млн. громадян стали непрацездатними з причин невідповідності умов праці та безпеки. В світі щорічно тонуть близько 300 тис. чоловік. В Україні ця цифра перевищує 4 тисячі.

Забруднення навколишнього середовища спричиняє 21% усіх смертей в Україні. Забруднена питна вода додає ще 13%. Четверо з п'яти українців мусять споживати брудну воду. За оцінками ВООЗ, майже 80% усіх захворювань у світі спричинені саме неякісною питною водою [2]. Через 30 років половина населення Землі потерпатиме від нестачі води. Для України цей термін є значно коротшим. А жителі 1228 українських містечок уже живуть в умовах браку води. В світі щороку тонуть близько 300 тис. чоловік. В Україні ця цифра перевищує 4 тисячі. Щорічно 40 тис. українців гине через алкоголізм.

На початку 90-х років забруднення квадратного метра землі в Україні було у 6,5 разів вищим, ніж у США і в 3,2 рази вищим, ніж у країнах ЄС. Вже сьогодні 11 млн. українців проживають на територіях, де рівень забруднення повітря стрімко наближається до небезпечного для життя. Відомо, що рівень смертності в Україні найбільший у Європі. Тривалість життя скорочується. Так, за даними станом на 1989 рік, вона складала 67,1 років у чоловіків та 75,4 роки у жінок, а в 1994 році - 61,8 та 73,2 роки відповідно. Україна посідає 70-те місце серед 191 країн світу. Найвища смертність спостерігається в Центрально-Східних і центральних регіонах України, особливо в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській та Київській областях, де розташовані підприємства гірничо-металургійної, вугільної, хімічної та атомної промисловості.