Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства Комплексна країнознавча характеристика Португалії

Студента І курсу МЕВ

1 академічної групи

Аветисяна Вагана

Київ-2012

План

1. Географічне розташування, природно-кліматичні умови і сировинні ресурси, найбільші міста, структура транспортних сполучень;

2. Історичні витоки та основні етапи розвитку нації і державності;

3. Державний устрій, адміністративно-територіальний поділ, політична система і політичний розвиток;

4. Особливості соціально-економічного розвитку, зовнішньоекономічні зв'язки;

5. Геополітичне середовище, зовнішньополітичні пріоритети, геополітична орієнтація країни;

6. Демографічний потенціал, структура зайнятості, національний склад населення, міграційні процеси і проблеми міграції у зовнішній політиці держави;

7. Розвиток освіти, науки, культури, етноконфесійний склад населення та міжконфесійні стосунки.

8. Література 

1. Географічне розташування, природно-кліматичні умови і сировинні ресурси, найбільші міста, структура транспортних сполучень:

Географічне положення — країна розташована на південному заході Європи, наПіренейському півострові; включає Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія — найзахідніша держава Європи. Межує лише з Іспанією. На заході і півдні омивається Атлантичним океаном

Острови Мадейра та Азорські — автономні регіони країни. Відстань від континентальної частини країни до Азорських островів — 1500 км, до Мадейри — 650 км. Залежна заморська територія — Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернута Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.

Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси:

Португалія розташована в субтропічному поясі. Середземноморський клімат присутній на всій Португалії, відповідно до Кеппена ділиться на два підтипи: Csa і Csb. Суворіший клімат присутній на південь від Серра-да-Ештрела, який володіє високою температурою влітку і прохолодною взимку, а літо сухе і волога зима. Північ Серра-да-Ештрела, на північному сході, клімат середземноморський континентального характеристики, більш вологий і більш низький середньої температури країни, особливо в гірських районах, а низовини в долині Дору мають рекордно високого температури, схожі на південь країни з середньою температурою 16,4 ° C. На Північному Узбережжі (північний захід), клімат середземноморський з морським впливом, і тому дуже помірний влітку.

Сільське господарство:

Сільське господарство Португалії за показниками відстає від аналогічних секторів країн ЄС. Існує кілька причин: низький рівень інвестицій, слабка механізація ферм, обмежене застосування добрив, розрізненість родючих земель. Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, рис, картопля, виноград, маслини, томати. Португалія - провідний експортер вин і томатної пасти. Доходи, отримані від продажу цих продуктів на світових ринках, відшкодовують вартість імпортованого м'яса і пшениці. На півночі країни переважають невеликі ферми, дуже розрізнені і віддалені одна від одної, тому не йдеться про об'єднання земель і розподіл ресурсів. На півдні поширена система латифундій (великих землеволодінь). Тут розвиток агропромислового комплексу гальмувався екстенсивним типом господарювання: через великі площі, зайняті під зернові, і виноград власники не були зацікавлені в інвестуванні коштів і технологій - вони завжди могли отримати великі врожаї. У 1975 р. було проведено аграрну реформу: великі землеволодіння націоналізовані (з компенсацією) і передавалися у володіння кооперативам, скасовано орендну плату, проводилася іригація земель, заохочувався перехід до нових сільськогосподарських культур. Загалом було націоналізовано близько 1,3 млн. га. Поспішне проведення реформи та її соціалістична спрямованість викликали соціальне напруження в суспільстві і зниження виробництва продовольства. 

Лісове господарство  Третина Португалії вкрита лісами. Більшість лісів - пробкові, евкаліптові і соснові дерева. Ціни на деревину такого типу на світових ринках дуже високі. Уряд заохочує розвиток лісоводства в тих районах країни, де через бідність грунтів ведення рослинництва неможливе або малоприбуткове. 

Рибальство  Довга берегова лінія Португалії і багатство рибних ресурсів у прибережних водах сприяли розвитку рибальства. Біля берегів країни ведеться вилов сардин, анчоусів, тунця, а в Північній Атлантиці - тріски. Головні риболовецькі порти - Матозіньюш, Сетубал, Портіман. Але навіть при такому значному розвитку рибного промислу, країна змушена імпортувати рибу з Ісландії (в'ялена риба), Норвегії (сушена тріска) і Росії (сардини).  Корисні копалини  Промисловість Португалії значною мірою залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів. Вугілля, виробництво якого збільшилося з середини 1980-х років, йде на електростанції. Третину електроенергії, яка виробляється в Португалії, отримують на гідроелектростанціях.  Ведеться комерційний видобуток вольфраму, олова, хрому, причому вольфрам у значних обсягах експортується. Вугілля, що добувається в Монкорво, постачається на сталеливарний завод. Видобуток міді ведеться в Невес-Корво. 

Транспорт:

За європейськими стандартами транспортна система Португалії розвинута недостатньо. Поширені автомобільний, залізничний, морський, повітряний види транспорту. Залізниці Португалії мають довжину понад 3,6 тис.км. Залізниці з широкою колією (1668 мм) - 2603 км, (з них 1351 км - електрифіковані), з вузькою колією (1000 мм) - 183 км. Протяжність доріг у Португалії складає 78470 км (з твердим покриттям - 67484 км, включаючи 2002 км автотрас; без покриття - 10986 км.). Внутрішні водні шляхи становлять 210 км (по річці Дору від міста Порту вглиб країни). Головні морські порти — Лісабон, Порту, Сетубал. Торговий флот: 117 кораблів (1000 тонн і більше) з допустимою загальною масою 1,022,783 тонн. У їх числі: 10 суховантажів, 37 вантажних кораблів, 2 грузоперевозчик, 16 нафтоналивних суден, 6 контейнеровозів, 9 судів призначених для перевезення зрідженого газу, 10 пасажирських, 10 пассажірогрузових, 6

нафтових танкерів, 1 спеціальний танкер, 10 суховантажних суден. Кораблів, що належать іноземним державам - 80 (9 бельгійських, 3 данських, 22 німецьких, 4 грецьких, 11 італійських, 10 японських, 1 мальтійський, 1 мексиканський, 1 голландський, 3 норвезьких, 10 іспанських, 2 шведських, 2 швейцарських, 1 американський). Зареєстрованих в інших країнах - 15 (1 на Кіпрі, у Гонконгу, 3 на Мальті, 9 у Панамі, 1 в Сант-Вінсент і Гренадіни). У Португалії 66 аеропортів (станом на 2007 рік); міжнародні аеропорти — у столиці, Порту, Фаруна, Азорських островах і Мадейрі. Є газопровід довжиною в 1,098 км, нафтопровід - 11 км, очисний трубопровід - 188 км.