Термінологічний словник

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допус­кається. Проте, при проведенні пари без перерви, її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.

Анотація - це короткий виклад змісту книги або статті

Бібліографічна довідка про книгу - бібліографічне оформлення даних про книгу: автор, назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок, описується короткий зміст книги, висновки, до яких приходить автор

Бібліографічна картотека - бібліографічний опис, реалізоване в картковій формі, що містить бібліографічну інформацію. Різняться алфавітні, систематичні, предметні та інші картотеки. На відміну від бібліотечного каталогу, картотека може включати відомості про документи, відсутні у фонді бібліотеки, не давати бібліотечного шифру й інших відомостей.

Бібліографічна картка - бібліографічний опис що містить джерела інформації, відомості про автора, заголовок, підзаголовні дані (тому, жанр, читацьке призначення), вихідні дані (рік і місце видання, видавництво), підзаголовні дані (серія, установа, що підготувала видання), кількісну характеристику джерела (сторінки, обсяг в обліково-видавничих аркушах, тираж, ціна), примітки (відомості про бібліографію, ілюстрації і т.д.).

Бібліографічний каталог - бібліографічний опис, що розкриває склад і/або зміст певного фонду (його частини) або декількох фондів документів.

Бібліографічний покажчик - бібліографічний опис зі складною структурою, що має допоміжні покажчики, а в необхідних випадках і інші елементи, характерні для самостійно виданого документа (передмова, зміст і т.п.).

Бібліографічний список - бібліографічний опис із простою структурою, без допоміжного апарата, що представляє собою, як правило, невеликий упорядкований перелік бібліографічних записів.

.Вибіркові навчальні дисципліни вводяться вищим закладом освіти для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути як обов'язкові для всіх студентів, так і ті, що обираються студентами індивідуально. Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загально­освітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки.

Знання - це перевірений суспільно-історичною практикою й засвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності, адекватного її відображенню у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій.

Зміст освіти — це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого закладу освіти і відображається у відповідних підручниках, навчальних посіб­никах, методичних матеріалах, дидактичних засобах. Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти, а вибірковий - вищим закладом освіти.

Державна атестація студента — це визначення фактичної відповід­ності рівня його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом. Державні екзамени проводяться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами (предметними або цик­ловими комісіями) згідно з навчальними програмами і за методикою, визначеною вищим закладом освіти.

Державний стандарт освіти — це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня. Складовими державного стандарту освіти є: освітня (освітньо-квалі­фікаційна) характеристика; нормативна частина змісту освіти і тести.

Дипломна робота (дипломний проект) - це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань

Дистанційне навчання - це навчання, за яким усі або більша частина навчальних процедур здійснюється з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в умовах територіальної роз'єднаності викладача й студентів.

Довідково-інформаційний фонд — це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошу­кового апарату, призначених для задоволення інформа­ційних потреб.

Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел

Доповідь - це публічний виклад на певну тему, наприклад на семінарському занятті. Тема доповіді відповідає проблематиці досліджуваного розділу певного курсу.

Збірник - це видання, яке складається з окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей. У збірнику публікуються закін­чені праці з рекомендацією їх використання.

Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань відносяться реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.

Індивідуальне заняття є новою формою організації навчального процесу у вищих закладах освіти. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності. Індивідуальні заняття проводяться, як правило, у поза навчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента.

Індивідуальний навчальний план студента — це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Інтерактивне навчання (від англ. interation – взаємодія) – це навчання, побудоване на взаємодії студента з навчальним оточенням і середовищем. Студент стає повноправним учасником навчального процесу, його досвід служить основним джерелом навчального пізнання.

Інформаційні ресурси науково-технічної інфор­мації - це систематизовані зібрання науково-технічної літератури і документації, зафіксовані на паперових та інших носіях.

Інформаційні ресурси спільного користування - це сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації (бібліотека, фірми, організації);

Екзаменаційна сесія — це період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість та терміни її прове­дення визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом).

Каталоги книг - ретроспективні бібліографічні покажчики, що акумулюють у собі розташовані за певними правилами бібліографічні записи на документи, що розкривають склад і зміст фонду бібліотеки або інформаційного центру. Вони бувають систематичні, предметні, алфавітні.

• Алфавітні - містять картки на книги, роз­ташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв, при цьому береться спочатку перша буква слова, за яким іде опис, потім - друга і т.д.

• Систематичні - містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з діючою класифікацією науки.

• Предметні - містять картки з назвами творів з конкретних проблем і питань одного змісту.

Колоквіум (лат. colloquium – «співбесіда») – це вид семінару, що представляє собою обговорення під керівництвом викладача широкого кола проблем, щодо самостійного вивчення розділу курсу. Одночасно це й форма контролю, різновид усного іспиту, колективного опитування, що дозволяє в короткий термін з'ясувати рівень знань значної кількості студентів з теми курсу. Колоквіум звичайно проходить у формі дискусії й вимагає обов'язкової активної участі всіх присутніх.

Консультація — це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком деканату факультету (відділення).

Конспект — це ко­роткий письмовий огляд певного матеріалу, який містить тільки суттє­ву інформацію. В основі конспекту лежать і план, і тези, але разом з тим конспект містить і найбільш важливий фактичний матеріал, доведення та обґрунтування певних думок.

Конспектування — це процес осмислення і пись­мової фіксації почутого або прочитаного тексту. Це про­цес, під час якого необхід­но не тільки почути (про­читати) певний матеріал, а й виділити найважливішу інформацію, сформулюва­ти її своїми словами і пев­ним чином зафіксувати. Результатом цього процесу є запис (конспект), який дозволяє його автору відтворити одержану інформацію з необхід­ною точністю.

Контрольна робота - це певні завдання, складені таким чином, щоб виявити вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. При підготовці до контрольної роботи студент конструює процес узагальнення отриманих знань – самостійно й творчо.

Контрольні заходи в організації навчального процесу ВНЗ - поточний та підсумковий контроль.

Курсовий робота (курсовий проект) є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і за­кріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й засто­сування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. За час навчання у вищому закладі освіти кожний студент виконує 2—3 курсові проекти (роботи) з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Лабораторне заняття - вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу.

Література - у вищій школі розуміється спеціальна література з досліджуваної проблеми або теми. Види літератури: підручники й навчальні посібники, монографії, статті в наукових і публіцистичних журналах, збірники наукових праць, дисертації й автореферати дисертацій.

Лекція навчальна (лат. lectio – читання) - це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового питання, теоретична основа для самостійної роботи студента. Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція (лат. lectio – читання) – це систематичний, послідовний, монологічний виклад викладачем навчального матеріалу, теоретична основа для самостійної роботи студента; одна з основних форм навчальних занять.

Метод імітаційних (рольових, ділових) ігор - це система навчання, форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних для даного виду практики.

Метод кейс-проектів (англ.case study - «розбір конкретних ситуацій»). Кейси являють собою документовані ситуації. На відміну від лекцій, кейси – порівняно новий підхід до навчання, він подібний з так званим «методом Сократа», коли заняття проводяться у вигляді дискусії.

Метод проектів - це система навчання, при якій студенти здобувають знання в процесі планування й виконання практичних завдань, що постійно ускладнюються.

Методи навчання - це система послідовних взаємозалежних дій викладача й студентів, що забезпечують засвоєння змісту освіти. Метод навчання характеризується трьома ознаками: визначає мету навчання, спосіб засвоєння, характер взаємодії суб'єктів навчання.

Методи роботи з науковим текстом:

1. Перегляд — читання, за якого книгу побіжно переглядають, зрідка затримуючись на окремих сторінках. Метою такого читання є лише ознайомлення з книгою, отримання загальних уявлень про неї.

2. Вибіркове читання — читання, за якого зосереджено прочитують пише окремі місця, розділи, що мають певну інформацію.

3. Суцільне читання — читання, за якого уважно прочитують весь текст, проте більше ніякої роботи з ним не проводять.

4. Читання з опрацьовуванням матеріалу, тобто поглиблене вивчення змісту книги з паралельним веденням записів.

Монографія - це наукове дослідження, присвячене одному питанню, темі. Монографія характеризується єдиною тематикою, визначеністю концепції, багатством фактичного матеріалу, який відображує логіку розвитку авторської ідеї.

Навчальна література - це підручники, навчальні посібники, навчально-методична література.

Надруковані документи - це дисертації, звіти про науково-дослідну роботу, окремі праці. Це документи для студентів, аспірантів, які займаються науково-дос­лідною роботою: планові, звітні документи, статистичні та опубліковані доповіді, методичні та інструкційні ма­теріали.

Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-профе­сійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.

Навчальний план — це нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу.

Навчальний процес у ВНЗ — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Навчальний семестр — це складова частина навчального часу . студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Науково-інформаційна діяльність — сукупність дій, спрямована на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці.

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт).

Науковий факт - це елемент, який лежить в основі нау­кового пізнання, відображає об'єктивні властивості процесів та явищ: новизну, точність та об'єктивність і достовірність.

Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим ком­понентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.

Нормативні навчальні дисципліни визначаються державним стан­дартом освіти (освітньо-професійною програмою підготовки). Дотри­мання їх назв є обов'язковим для вищих закладів освіти, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого державним стандартом освіти.

Освітній рівень передбачає задоволення потреб особистості у здобутті загальної середньої та вищої освіти шляхом навчання у різних типах закладів освіти (початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта).

Освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає здобуття певного рівня освіти і кваліфікації (кваліфікований робітник; молодший, спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр). Законом про освіту визначаються також наукові ступені (кандидат наук, доктор наук) та вченні звання (старший науковий співробітник, доцент, професор).

Освітньо-професійна програма підготовки — це перелік норма­тивних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика — це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій.

Освітня характеристика — це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.

Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

Робочий навчальний план — це також нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семест­рами.

Розуміння тексту — це розумовий процес, спрямований на з'ясування та розкриття змісту і значення тексту.

Патентно-ліцензійні видання (патентні бюлетені).

Періодичні видання - це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки. В періо­дичних виданнях можуть друкуватись праці і їх резуль­тати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, дос­тупній формі.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, й також до виконання конкретних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Практична підготовка студента (практика) - є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих закладів освіти і проводитися на оснащених відповідним чином базах практики закладів освіти, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності.

Практичне заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Розклад навчальних занять — це документ вищого закладу освіти, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється деканатом (відділенням) і затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом нав­чального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує обгово­рення студентами питань з попередньо визначених тем робочою нав­чальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди (просемінар), рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі результатів виконання ними завдань і певних видів роботи під час практичних, семінарських та лабораторних занять. Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додат­кового опитування студентів.

Семестровий залік (диференційований) - це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчаль­ного матеріалу з певної навчальної дисципліни в основному на підставі результатів виконаних ними індивідуальних завдань. Його проведення планується здебільшого при відсутності поточного та підсумкового контролю знань (модульного контролю, екзамену). Цей вид підсумко­вого контролю також не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, заліку або диференційованого заліку. Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами або у формі довільної співбесіди. У залежності від специфіки навчальної дисципліни, методики викладання та інтенсивності поточного контролю підсумкова оцінка може виставлятися без проведення додаткових контрольних заходів.

Семестровий екзамен — це одна з основних форм підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок з окремої навчальної дисципліни за семестр.

Спеціальні випуски технічних видань - це доку­менти інформаційного, рекламного плану, аналітичні, статистичні дані з проблеми.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отримання кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий — кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій — кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта).

Тези (від грецького - положення, твердження) - це коротко сформульовані основні положення тексту. Як відомо, будь-який текст містить в собі певні твердження, які обґрунтовані певними фактами, цифрами, міркуваннями.

Тести - система формалізованих завдань, призначені для вста­новлення відповідності освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня особи вимогам державного стандарту освіти (освітніх, освітньо-кваліфікаційних характеристик).

Форми навчання у ВНЗ здійснюється за такими фор­мами: денна (стаціонарна); вечірня; заочна (дистанційна); екстернат.

Цита­та - це дослівний уривок твору, чийсь вислів, що органічно вписуються в текст наукової роботи як підтвердження чи заперечення певної думки.