Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни

Розглянуто і схвалено на засіданні

кафедри фінансів

протокол № від ”___”_____ 2012 р.

Завідувач кафедри

_______  Л.Л.Тарангул, д.е.н., професор

Конспект лекцій

з навчальної дисципліни "Історія фінансів"

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

денної та заочної форми навчання

галузь знань 0305 «Економіка і підприємство»

напрям підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

варіативна компонента «Фінанси»

статус дисципліни: вибіркова

Ірпінь 2012

Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Історія фінансів» складений на основі робочої навчальної програми затвердженої у 2009 році.

Автор В.П.Биховченко, ст.викладач

Рецензент О.Д.Гордей, к.е.н., доцент

Пояснення

До конспекту лекцій необхідно ввести:

1. Рецензія.

2. Назва теми та її мета.

3. План до кожної лекції.

4. Викладання навчального матеріалу за планом.

5. Література.

Тема 1. Фінанси Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Мета: розглянути зв'язок між володарями та підвладними, насамперед неміським населенням (збір данини), а також розглянути питання про внесок київських князів у розвиток фінансових відносин, їх державотворчу, дипломатичну діяльність, ефективність їх функціонування, а також розглянути історичне значення фінансових відносин, а також їх місце в історії фінансів України.

План

1. Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів

2. Фінанси Київської Русі

3. Кредитні відносини та монетна система Київської Русі

4. Фінанси Галицько-Волинської держави

1. Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів

Як історична категорія фінанси з'явились з появою держави при розшаруванні суспільства на класи - рабовласники і раби і перша держава - рабовласницька. Перехід від рабовласницької суспільно-економічної формації до феодальної привів до утворення феодальних держав.

В докапіталістичних формаціях більша частина потреб держави задовольнялась шляхом встановлення різного роду натуральних зборів, податей, повинностей, а грошове господарство було лише в армії.

Основними витратами рабовласницьких і феодальних держав були витрати на ведення війн, утримання монаршого двору, державного апарату, будівництво суспільних споруд (храмів, каналів, зрошувальних систем, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходження від державного майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами), військова здобич, дань з покорених народів, натуральні і грошові збори, мито, позики.

Передумови виникнення фінансів

Термін «фінанси» етимологічно походить від латинського кореня «finis», тобто «кінець».

В середньовічній латині це слово застосовували для визначення терміну сплати, а потім уже для визначення платіжного документа про погашення боргу. Звідси походження терміну «фінанси» як примусового платежу державі.

Від латинського «financia» - доход, платіж утворився аналогічний за значенням вираз «finanse» (французькою).

З кінця XVII ст. у Франції та інших країнах під виразом «фінанси» стали розуміти всю сукупність державного господарства, його матеріальних засобів - доходів, видатків, боргів, тобто фінанси розглядаються у зв’язку з розвитком держави та її потребами в ресурсах.

Фінансове господарство - історична форма задоволення колективних потреб.

У XIX ст. від вузького розуміння фінансів як державного господарства перейшли до широкого розуміння фінансів як галузі знання (діяльності), що охоплює окрім державних фінансів ще і сферу виробництва, фінансові ринки, державний кредит, міжнародні фінанси.

Таке значення має здебільшого і сучасний термін «фінанси». У нашій країні теоретики також дотримуються розширеного поняття фінансів.

У фінансах можна відшукати ключ до розуміння багатьох історичних явищ. Вивчаючи фінанси, аналізуючи їх, можна зрозуміти, чому процвітали одні нації і що призвело до загибелі цілих імперій, чому при одних урядах і парламентах у державі спостерігається розвиток економіки, а при інших - стагнація в економіці і соціально-економічна нестабільність у суспільстві.

Так, основним фактором розвитку фінансів була і залишається потреба в коштах, пов’язана із розвитком держави, вдосконаленням її функцій.

Однак форми і методи задоволення державних потреб визначаються економічним та історичним розвитком держави. Чим виший той розвиток, тим цивілізованіші і науковообгрунтованіші методи.

Щодо способів мобілізації коштів, призначення витрат і пропорцій розподілу їх, то вони залежать від «розкладки» сил і впливу різних соціальних груп у суспільстві.

Економічне життя держави вимагає створення певних грошових фондів для задоволення різних потреб. Обсяг цих фондів кількісно і якісно характеризує масштаби діяльності і фінансові можливості будь-якої країни, господарської структури, громадянина.

Ці грошові фонди власне і є фінансами.

А відтак, фінанси розглядаються як історична категорія у зв’язку з появою двох чинників:

1) держави;

2) товарно-грошових відносин.

Помилка, яка найчастіше допускається при визначенні сутності фінансів, - це ототожнення їх з грішми.

Різниця між цими поняттями полягає в тому, що не всі гроші можуть бути фінансами. Фінансами гроші стають лише при створенні власником відповідного фонду і вкладенні грошей у цінні папери чи у статутний фонд підприємства; наданні кредиту комусь, завдяки чому можна буде отримати певний дохід. Тобто фінанси - це процес формування доходів і видатків у певних грошових одиницях.