Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
samostiyna_robota_4_GG.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
147.58 Кб
Скачать

Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність та основи організації, предмет і метод бухгалтерського обліку. Питання на самостійну роботу № 1

1.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

2. Положення стандарти бухгалтерського обліку.

3. Класифікація господарських засобів та їх джерел.

Відповідь на питання:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Під час вивчення студентами даного питання слід пам’ятати, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996 – ХIV від 16.07.1999р. визначені основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні.

Нормативні акти Кабінету Міністрів України та інших урядових органів встановлюють принципи, які необхідно використовувати при розробці положень (стандартів) бухгалтерського обліку та рекомендацій щодо організації ведення бухгалтерського обліку. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку з окремих тем та напрямків розкривають у вигляді понять і методів бухгалтерського обліку, правових норм, закріплених у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996 – ХIV від 16.07.1999р. . В теперішній час діє 34 стандарту бухгалтерського обліку.

Відповідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996 – ХIV від 16.07.1999р. підприємство самостійно:

  • обирає форму організації бухгалтерського обліку (бухгалтерська служба, послуги спеціаліста з бухгалтерського обліку, централізована бухгалтерія або аудиторська фірма, ведення бухгалтерського обліку власником або керівником);

  • визначає облікову політику;

  • обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

  • розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

  • затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

  • може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

2. Положення стандарти бухгалтерського обліку

Слід зазначити, що на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) в Україні розроблені й діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - П(С)БО. В теперішній час в Україні затверджено і діє 34 Національних стандартів. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

Ці положення (стандарти) є основними нормативними актами, які регулюють методологічні основи обліку.

Кожний із стандартів включає загальні положення, в яких зазначається сфера застосування та наводяться основні терміни, що використовуються в стандарті, подаються визначення та оцінка об’єкта обліку, перелік інформації, яка має бути розкрита в примітках до фінансової звітності відносно такого об’єкта, коротко викладена методологія обліку. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до специфіки галузеві розроб­ляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. При Міністерстві фінансів діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, завданням якої є: розроблення та вдосконалення положень (стандартів) обліку, поліпшення організації, форм і методів обліку, методологічного забезпечення сучасних технологій оброб­ки облікової інформації, а також вирішення питань підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів-бухгалтерів.

3. Класифікація господарських засобів та їх джерел.

Класифікація господарських засобів.

Розглядаючи класифікацію засобів треба знати групування засобів за видами і функціональною участю в процесі діяльності засоби (ресурси):

  • необоротні активи

  • оборотні активи

  • витрати майбутніх періодів

Необоротні активи: основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції.

Активи – ресурси, які контролюються підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується призведе до надходження економічних вигод в майбутньому і оцінка яких може бути достовірно визначена.

Основні засоби – будівлі, споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, тощо. Вони використовуються в незмінній формі тривалий час (більше року), зношуються поступово і тому переносять свою вартість на готову продукцію частинами, у міру зносу.

Нематеріальні активи – придбані права користування природними ресурсами, майном, об’єктами інтелектуальної власності. Вони не мають матеріальної форми, але мають вартість і можуть приносити дохід. Це права на товарні знаки, патенти, винаходи, програмні продукти для ЕОМ тощо.

Довгострокові фінансові інвестиції – фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації ...) інших підприємств на період більше одного року з метою одержання доходів (дивідендів, відсотків), збільшення власного капіталу та інших вигод для підприємства.

Оборотні активи – грошові засоби та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації або споживання на протязі операційного циклу або на протязі дванадцяти місяців з дати Балансу.

Виробничі запаси – активи, які використовуються в процесі виробництва одноразово, повністю споживаються протягом одного виробничого циклу і всю свою вартість переносять на собівартість продукції, робіт, послуг.

Готова продукція – закінчена в обробці продукція, що відповідає технічним вимогам, знаходяться на складі підприємства або відвантажена споживачу.

Товари – продукти праці, призначені для продажу.

Грошові кошти – це кошти в касі та на рахунках в банках, якщо вони можуть бути вільно використані для поточних операцій.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість різних підприємств та осіб (Дебіторів) перед нашим підприємством: за товари відвантажені покупцям, але неоплачені, за підзвітні суми видані працівникові ...

Витрати майбутніх періодів – витрати, що здійснені у жданому звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів:

  • витрати на освоєння нових видів продукції

  • передплата періодичних видань

  • оплачена наперед орендна плата

Класифікація джерел господарських засобів

Власні – джерела засобів, що їх державні підприємства отримують від держави, а приватні – від засновників (особи або колективу осіб).

Капітал – джерело створення підприємства

Статутний капітал – це сукупність внесків (у грошовому вимірнику) власників у майно підприємства. Статутний капітал втілюється в основні та оборотні засоби для забезпечення діяльності підприємства, передбаченої статутом.

Пайовий капітал – це сукупність пайових внесків членів спілок та інших підприємств (колективного сільськогосподарського, споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу ...)

Додатковий капітал утворюється за рахунок дооцінки необоротних активів, вартості безоплатно одержаних від інших підприємств і осіб активів тощо.

Резервний капітал створюється для усунення можливих в майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної роботи підприємства.

Нерозподілений прибуток – сума чистого прибутку, Яка залишилась в обороті підприємства після сплати податків до бюджету та інших обов’язкових платежів і розподілу прибутку між власниками підприємства.

Доходи майбутніх періодів – джерело коштів, одержаних підприємством в поточному або попередніх звітних періодах, але належать до доходів майбутніх періодів (одержана наперед орендна плата ...).

Джерела залучених (позикових) коштів – це зобов’язання по розрахунках і є тимчасовим джерелом утворення певної частини активів підприємства.

Кредиторська заборгованість – це заборгованість нашого підприємства іншим підприємствам, організаціям, особам (постачальникам, бюджету, робітникам по оплаті праці, органам соціального страхування ...)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]